Чи стануть громади багатшими? Що робили нардепи у волинському селі

Сьогодні чимало громад шукають відповіді на питання, як забезпечити розвиток своїх територій, наповнити бюджети і виконати всі зобов’язання перед мешканцями. Де брати фінанси на розвиток, міркували учасники зустрічі, яка відбулася в Турійській громаді. Серед присутніх – політики як місцевого, так і загальнодержавного масштабу: від голів і депутатів місцевих рад усіх рівнів до народних депутатів і керівництва Асоціації міст України.

Що це за подія?

14 травня в селі Радовичі Турійської громади відбулася, без сумніву, безпрецедентна подія: тут пройшло засідання Волинської регіональної платформи з вироблення політики у сфері місцевого самоврядування на тему «Актуальні питання становлення органів місцевого самоврядування в умовах нового адміністративно-територіального устрою».

Захід організувало Волинське регіональне відділення Асоціації міст України у партнерстві з народним депутатом, головою підкомітету з питань регіональної політики та місцевих бюджетів Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, Вячеславом Рубльовим та Турійською селищною громадою в межах проєкту «ПУЛЬС», що його АМУ втілює за підтримки USAID.Паралельно, цього ж дня, в Радовичах відбулося засідання згаданого підкомітету з питань регіональної політики та місцевих бюджетів. Тож крім представників Асоціації міст України, органів місцевого самоврядування усіх рівнів на Волинь прибули й народні депутати - Вячеслав Рубльов, Олена Шуляк, Лариса Білозір, Олександр Аліксійчук, Дмитро Чорний, Володимир Іванов. Розглядали нардепи законопроєкти, які стосуються фінансового наповнення громад, а точніше розподілу ПДФО.Нагадаємо, після минулорічних місцевих виборів тепер в області 54 громади та 4 райони. Більшість повноважень передані на місця. Згідно з інформацією, яку озвучив народний депутат Андрій Клочко, частка власних доходів громад у доходах загальних фондів місцевих бюджетів зросла з 2,2 до 18%. Це плюс? Безумовно. Та чи все так гладко?

Обіцянки без фінансового ресурсу

Як повідомив виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан, сьогодні в Україні по всіх громадах є чимало видатків, які не забезпечені фінансово на загальну суму 668 мільярдів гривень.Чому це сталося? Держава декларує чимало фінансових зобов’язань, які передала на фінансування з місцевих бюджетів.

«Держава декларує пільговий проїзд частині населення, пільги атовцям і ще цілий список. Але їх реалізацію передала на місця, не передбачивши фінансування. Ані громади, ані пільговики в цій ситуації не винні, бо рішення про це ухвалювала держава. А ось де брати гроші – це вже стало проблемою самих громад», - зазначає він.Водночас цій ситуації сприяли й зміни до бюджетного кодексу. Тут варто повернутися на декілька років назад, коли ще на старті децентралізації громадам обіцяли дещо інші фінанси. До 2014 року у бюджети міст обласного значення надходило 75% податку на доходи фізичних осіб. А це сьогодні основний бюджетоутворюючий податок для більшості громад. Тоді ж громадам обіцяли: у разі об’єднання (у період добровільного об’єднання перші громади мали преференції) навіть сільські бюджети матимуть такий же статус, як бюджети міст обласного значення.Проте у 2014 році стартували зміни до бюджетного кодексу, відповідно до якого міста обласного значення і новоутворені громади отримували 60% ПДФО, 15% отримував бюджет області, а 25% - державний. Але тоді представників органів місцевого самоврядування заспокоювали: це не вплине на їх бюджети, бо кошти будуть надаватися у вигляді субвенції.«Коли забирали цих 15% нам обіцяли, що ці кошти мають піти на оплату пільгового проїзду, на освітню субвенцію для видатків, на оплату праці педагогічних і непедагогічних працівників й оплату комуналки, на позашкілля, на медичну субвенцію в тому числі й для оплати за комунальні послуги», - зауважив Олександр Слобожан.Що стало в результаті? Компенсацію пільгового проїзду передали на місця, комунальні послуги і оплату праці непедагогічних працівників не можна оплачувати з освітньої субвенції, позашкілля, культура також передані на фінансування з місцевих бюджетів, комуналка медичних закладів – теж не може оплачуватися з медичної субвенції. Більш того, чимало громад сплачують ще й реверсну дотацію в державний бюджет.

Нові податкові зміни

А зараз Уряд хоче перекласти сплату частини акцизу з роздрібного продажу тютюнових виробів на великих гравців, проте таким чином муніципалітети можуть втратити 2,4 мільярда гривень. Адже наразі роздрібні торговці (кіоски і магазини, які продають цигарки) сплачують 5% відповідного податку, що також йде до місцевих бюджетів. Проте урядовим законопроєктом хочуть перекласти це зобов’язання на великих гравців – виробників та імпортерів тютюнових виробів, таких як Philip Morris або Japan Tobacco International. Перерозподіл акцизу на місцеві громади, як передбачається в документі, буде відбуватись через державний бюджет. Запропонований механізм, вважають в Асоціації міст, не може забезпечити справедливе зарахування податку до місцевих бюджетів.За словами Слобожана, такі норми вигідні власникам роздрібних мереж, які не хочуть адмініструвати місцевий акциз з тютюну. Тож Асоціація виступає за збереження цього податку, як це вдалося зробити з акцизом на пальне. Нагадаємо, цю правку до Закону України Про бюджет на 2021 рік вніс Вячеслав Рубльов.

Втрату податку на роздрібний продаж тютюну в Уряді хочуть компенсувати підвищенням податків аграріям. А це, каже виконавчий директор АМУ, може призвести до того, що частина аграріїв, які працюють прозоро і чесно, будуть переходити у тінь, щоб уникнути такого податкового навантаження.

Із таким твердженням згідна і народна депутатка Лариса Білозір. На її думку варто врегулювати питання встановлення ставки земельного податку, аби не було схем, відповідно до яких підприємства орендують в громад гектари земель за копійки.«Збільшення єдиного податку удвічі – це буде удар по аграріях, які працюють «в білу». Навпаки треба виводити з тіні тих, які не платять ринкову ціну», - вважає вона.

На її думку треба, щоб ті, хто працює поза правовим полем, платили більшу ціну з гектару або ж відмовлялися від цієї землі, щоб громади могли знайти іншого орендаря, який платитиме більше.За чий рахунок збільшити відсоток ПДФО

Однак, повернімося до податку на доходи фізичних осіб. Зараз на розгляді Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування 13 законопроєктів, які стосуються зміни механізму його сплати.

Зокрема є два варіанти. Перший: підприємства мають сплачувати ПДФО за місцем розташування виробничих потужностей, а не місцем реєстрації головного офісу. Другий: ПДФО мають надходити в бюджети громад, де зареєстровані працівники.Щодо обох цих механізмів точаться дискусії. Адже працівники, які мешкають не в тій громаді, в якій працюють, мають право на те, щоб і за місцем реєстрації, де живе їхня родина, громади мали бюджети на свій розвиток. Однак, зауважує Олександ Слобожан, якщо сплата ПДФО буде за місцем реєстрації працівника, то громади не зможуть планувати свої бюджети, адже не можуть спрогнозувати, скільки осіб буде в них зареєстровано в майбутньому бюджетному році.

«Якщо людина захоче, щоб громада отримала податки з її доходів, то може одного місяця зареєструватися в одній громаді, а в наступному – в іншій громаді. Адже змінити місце реєстрації зовсім нескладно», - зазначає він.

Якщо ж поділити адміністрування ПДФО (частково сплачувати його за місцем реєстрації виробничих потужностей, а частково – за місцем реєстрації працівника), то це дуже складно в плані реалізації, запевняють податківці. Хоча такий сценарій, до прикладу, підтримує нардеп Вячеслав Рубльов.Та в одному учасники зустрічі були одностайні: громади мають отримувати не 60, а 65% у свої бюджети. Щоправда, в такому разі ці 5% треба звідкись забрати. Варіантів два: або обласний або державний бюджет.

Інвестпаспорт, бурштин і культура

Голова Волинської обласної ради Григорій Недопад переконував: обласний бюджет і так недофінансований, тож забирати кошти з обласних закладів не можна.«З 2015 року, коли очолював обласну раду Ігор Палиця, а пізніше – Ірина Вахович, в області зініціювали бюджетні слухання і це традиційно відбувається щороку. Під час таких бюджетних слухань ми спільно з депутатами маємо можливість поспілкуватися з керівниками установ комунальної власності, чітко контролювати процеси, які там відбуваються, та розуміємо ті завдання, які постануть перед нами у наступному бюджетному році. На Волині більше 100 обласних комунальних закладів. І сьогодні ми мусимо до них прискіпливо придивлятися. Тому в умовах складного бюджетного процесу ми пішли шляхом оптимізації. Але це оптимізація не шляхом закриття тих чи інших закладів, а перегляд їхніх витрат. Є заклади, які не підтверджують статус обласних, тож мусимо переглядати штати, їх структури», - каже він.

На його переконання в обласні необхідно підготувати інвестиційний паспорт. Так громадам буде простіше залучати інвесторів.

«Потрібно проаналізувати всю ту землю, всю нерухомість, господарські двори, природні багатства, які є на території громад, та знати, що ми можемо запропонувати інвесторам. Не продати, не подарувати, не віддати безкоштовно, а звести по таких блоках, які ми готові запропонувати для інвесторів. Адже коли інвестор лишиться тут, буде створювати робочі місця, нарощувати ВВП, і, зрештою, ці податки будуть надходити в громади. Тому до 30-річчя Незалежності України ми маємо це підготувати», - переконаний голова облради.Нардеп Вячеслав Рубльов, своєю чергою нагадав: на Волині знайшли ще одне джерело надходжень до бюджету області. Йдеться про створення КП «Волиньприродресурс».

«Григорій Недопад тут говорив про досвід і не згадав про ще один – досвід створення комунального підприємства «Волиньприродресурс», що було зроблено ще при Ігореві Петровичу Палиці. А в період головування Ірини Вахович, яка у цій залі, почалися перші аукціони з продажу видобутого бурштину. Зараз це надходження до бюджету. Знаю, що чимало колег депутатів, голів облрад цікавляться, як нам вдалося його створити, й хочуть перейняти цей досвід, бо і в них є природні багатства в регіонах, як у нас торф чи бурштин», - додав він.Про складність з фінансуванням говорив і голова Турійської територіальної громади Олексій Безсмертний. Особливо це відчутно, каже, в галузі культури. Після минулорічних місцевих виборів громада об’єднала 52 населених пункти. На території громади – 29 клубів і 15 бібліотек (до слова, захід відбувався в одному з таких будинків культури, де в тому ж приміщенні діє бібліотека), музична школа, Будинок дитячої творчості. На балансі громади опинився і районний будинок культури (після ліквідації району).«На жаль, це наш головний біль – культура. Як вчинити? У нас вісім колективів мають звання «народного». Якщо розігнати творчих людей, то на будь-які заходи доведеться чекати приїзду Волинського хору чи ще якогось колективу з Луцька. Але ми не готові прийняти радикальне рішення», - каже він.

***

Після виступів спікерів учасники мали нагоду ставити питання нардепам. У громад назбиралось чимало питань: від фінансів до документації. Остання проблема в більшості випадків мала стосунок до реформи ДАБІ, яка досі не завершена. Говорили й про зміни в земельному законодавстві, що не менш актуально громадам.А підсумком такої зустрічі мають стати пропозиції до проєктів законів України, спрямовані на врахування потреб органів місцевого самоврядування та покращення фінансового забезпечення територіальних громад.

Юлія МАЛЄЄВА

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---