Чи каратимуть медіа за негативні коментарі читачів щодо посадовців під новинами? Роз'яснення

Онлайн-медіа звільнятимуть від відповідальності за негативні коментарі читачів, якщо вони видалять їх протягом 3 днів з моменту отримання ухвали суду або скарги чи припису Нацради. Відповідний законопроект 11321, ініціатором якого виступив голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин, 14 січня прийняла Верховна Рада.

Так, уточнено норму статті 117 Закону «Про медіа», пише «Судово-юридична газета». У ній встановлено, що суб’єкти у сфері онлайн-медіа звільняються від відповідальності за поширення недостовірної інформації, а також інформації, заборона поширення якої передбачена статтями 36, 42 та 119 цього Закону, якщо така інформація була поширена користувачами у розділах для коментування чи розміщення користувацьких публікацій на веб-сайті чи веб-сторінці такого медіа, за умови що суб’єкт у сфері онлайн-медіа обмежив доступ до такої інформації впродовж 3 робочих днів з моменту отримання відповідної скарги чи припису Національної ради або ухвали про відкриття відповідного провадження судом.

Отже, до чинної редакції ч. 4 ст. 117 додається норма про те, що медіа повинно видалити коментарі протягом 3 днів з дня отримання ухвали суду.

Читати ще: Нацрада має право закривати телеканали та онлайн-ЗМІ без рішення суду: закон вступив в силу

Як випливає з судових рішень, значна кількість посадовців називає недостовірною інформацію щодо них, яка має негативний характер.

При цьому Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 905/902/20 наголосила, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності).

Як зазначила ВП ВС, негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації (ч. 3 статті 277 ЦК).

Отже, виникає питання, чи повинно буде онлайн-медіа видаляти будь-які коментарі читачів, в яких буде стверджуватися про корупцію чи інші негативні характеристики, до прикладу, посадовців.

Також відповідно до внесених законопроектом Ярослава Юрчишина змін медіа будуть звільняти від відповідальності, якщо вони дали слова спікера-посадовця не лише дослівно, але у й «переказі без спотворення суті».

Наразі медіа звільняються від ризику виплачувати кошти за рішенням суду у випадку, якщо таке відтворення є дослівним.

Загалом цим законопроектом вимоги стосовно інформації, яку мають право поширювати працівники медіа, що мають трудові відносини зі своїм ЗМІ, поширили на журналістів, які працюють з медіа за цивільними договорами як ФОП. Так, внесені зміни до статті 117 Закону «Про медіа», яка регулює можливість звільнення від відповідальності журналістів.

А саме, суб’єкти у сфері медіа та їх працівники, а також тепер і журналісти, які виконують роботу за цивільно-правовим договором для медіа будуть нести відповідальність за поширення інформації, забороненої цим Законом, а також інформації, що не відповідає дійсності, порушує права і законні інтереси особи, за умов, якщо ця інформація:

– не є дослівним або у переказі без спотворення суті відтворенням матеріалів, опублікованих іншим зареєстрованим медіа, або точним за змістом відтворенням оригінальних матеріалів іноземного медіа з посиланням на них;

– не була отримана у відповідь на запит на інформацію, поданий відповідно до Закону «Про доступ до публічної інформації», або у відповідь на звернення, подане відповідно до Закону «Про звернення громадян»;

– не містилася в офіційних повідомленнях або одержана від державних органів, органів місцевого самоврядування (в тому числі іноземних) у письмовій формі, в тому числі була оприлюднена на їхніх веб-сайтах та сторінках на платформах спільного доступу до інформації;

– не є дослівним або у переказі без спотворення суті відтворенням публічних виступів чи повідомлень юридичних осіб, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, народних депутатів України, кандидатів на виборні посади;

– не поширювалася без попереднього запису та містилася у виступах осіб, які не є працівниками відповідного суб’єкта у сфері медіа, якщо працівники такого суб’єкта вжили заходів щодо припинення порушення.

Роз'яснення ініціатора законопроекту

На запитання щодо відповідальності ЗМІ за коментарі читачів під матеріалами та нового закону про це, нардеп Ярослав Юрчишин пояснив, що зараз існує процедура, коли до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення або до суду звертається позивач із тим, що ЗМІ розмістило матеріал, який порушує законодавство про медіа, пише УНІАН.

Відповідно, Нацрада може зробити припис, що з цим матеріалом потрібно робити. «Якщо це коментарі чи немодерована частина, може рекомендувати зняти даний коментар. І, в принципі, цим питання вичерпується. Якщо ж матеріал не знімається, ЗМІ поділяє коментар чи позицію користувача, відповідно, далі запускається судовий процес, в якому позивач вже має довести, що це позиція ЗМІ», – сказав депутат.

За його словами, дуже часто, коли «справді є маніпулятивний матеріал, яким намагаються шановане ЗМІ використати, фактично підставити, ЗМІ, звісно, йде на зняття такого матеріалу».

«Що ми на запит, в першу чергу, регіональних медіа зробили? Ми розширили можливість підстав для зняття матеріалу судовим рішенням. Тобто, якщо слідчий, після того, як позивач сплатив судовий збір, надав факти, слідчий ці факти перевірив, пішов до слідчого судді і справді фіксує, що є розміщений матеріал, який порушує закон про медіа, слідчий суддя може зробити припис до медіа з проханням зняти цей матеріал. І в медіа є три дні для того, щоб відреагувати. Так само як зараз – на рекомендацію Нацради», – сказав Юрчишин.

Він пояснив, чому для ЗМІ важливо мати такий механізм. За його словами, за іншим методом, якщо позивач не йде до Нацради, а йде відразу до суду, то ЗМІ вже в суді має доводити, що «це було розміщено на немодерованій частині медіа».

«Ви витрачає час, ви, радше за все, змушені наймати юристів і тому подібне. Ми, навпаки, спрощуємо механізм і даємо можливість ще до судового розгляду, в процесі, власне, фіксації судом наявності порушення, вам на це відреагувати. Так, як ви будете вважати за потрібне. Жодних вимог стирати коментарі, як це намагаються подати, немає», – наголосив парламентар.

Голова комітету наголосив, що «нічого нового в даному варіанті закон не пропонує», а просто дає можливість «не витрачаючи час, діяти так само як за запитом до Нацради».

«Тобто це захист ЗМІ від потреби витрачати час, гроші на юристів, коли факт, власне, порушення закону про медіа зафіксований судом», – сказав він.

Юрчишин розповів, що вже були випадки, коли позивач звертався не до Нацради, а до суду, і медіа в суді мало доводити, що «це коментарі, ми за них не несемо відповідальності».

«Звісно, медіа вигравало. Це логічно. Але втрата часу і грошей – зафіксовано. Ми намагаємося в цьому захистити», – зазначив депутат.

Читати ще: Змова онука з бабусею: АМКУ покарав волинського підприємця після журналістського розслідування

Крім того, розповів, що новим законом розширюються можливості не відповідати не лише за пряме цитування слів чиновника, а й за дослівний переказ його слів непрямою мовою. За словами Юрчишина, подібні позови також були і медіа у таких справах переважно виграють, але витрачається час.

«В нашому законі, за запитом медіа, ми лише додали правову процедуру через суд, щоб не проходити всю судову процедуру, а на етапі першого рішення слідчого судді, звісно, якщо ви погоджуєтеся з цим рішенням, і не готові далі юридично захищати свою позицію, тобто свого коментатора, в принципі, щоб це можна було зняти», – підсумував Юрчишин.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---