Чому вакцини мають різну тривалість дії? Вчені кажуть, що розгадали одну з найбільших таємниць науки

Науковці створили аналіз крові, за допомогою якого можна передбачити тривалість імунітету після вакцинації. В основі тесту лежить дослідження мегакаріоцитів – клітин, що беруть участь у згортанні крові.

Про це йдеться в дослідженні, яке опублікували в Nature Imunology, пише УП. Життя з посиланням на MedicalXpress.

Роботу проводила група науковців під керівництвом фахівців зі Стенфордського медичного університету (США).

Протягом тривалого часу вчені не мали відповіді на питання, чому вакцини по-різному впливають на здатність організму людини до захисту від захворювань. Наприклад, коли діти отримують друге щеплення проти кору, епідемічного паротиту та краснухи, то отримують імунітет на все або більшу частину життя.

Читати ще: ВООЗ оновила перелік небезпечних патогенів, проти яких треба терміново створити вакцини

Однак якщо отримати вакцину проти грипу на початку епідемічного сезону в жовтні, то її ефективність починає слабшати наступної весни.

«Питання про те, чому одні вакцини формують стійкий імунітет, а інші – ні, було однією з найбільших загадок у науці про вакцини», – сказав доктор філософії, професор мікробіології та імунології Балі Пулендран.

Науковцям вдалося визначити молекулярну сигнатуру (низку символів) у крові протягом перших кількох днів після вакцинації. Вона передбачає тривалість дії імунітету проти захворювання.

У ході дослідження вивчали реакцію організму на експериментальну вакцину проти пташиного грипу H5N1, яку вводили з ад'ювантом – хімічною сумішшю, що посилює імунну відповідь. Науковці розділили 50 здорових учасників на дві групи, які отримували по дві дози щеплення з ад'ювантом або без нього.

Читати ще: У США схвалили першу назальну вакцину проти грипу

Протягом перших 100 днів після вакцинації вчені збирали зразки крові піддослідних, їх згодом вивчали за допомогою машинного дослідження. Програма виявила молекулярну ознаку в крові, пов'язану з інтенсивністю реакції людини на антитіла через кілька місяців. Ця сигнатура переважно відображалася в крихітних частинах РНК у тромбоцитах, які створюють згустки крові й утворюються з мегакаріоцитів – клітин кісткового мозку.

«Ми дізналися, що тромбоцити є індикаторами того, що відбувається з мегакаріоцитами в кістковому мозку», – пояснив автор дослідження Балі Пулендран.

Аби перевірити існування зв'язку мегакаріоцитів та стійкості вакцини, вчені провели експеримент. Вони одночасно дали мишам вакцину проти грипу та препарат, що збільшує кількість активованих мегакаріоцитів у кістковому мозку. Як наслідок, за два місяці це призвело до шестикратного підвищення рівня антитіл проти пташиного грипу.

Подальші дослідження показали, що мегакаріоцити виробляють ключові молекули, які збільшують виживання клітин, відповідальних за вироблення антитіл (плазматичних клітин).

Читати ще: Науковці виявили новий ефект від вакцини проти Covid-19

«Наша гіпотеза полягає в тому, що мегакаріоцити забезпечують живильне, сприятливе для виживання середовище в кістковому мозку для плазматичних клітин», – сказав Пулендран.

Команда вчених побачила, що така реакція на збільшення активних мегакаріоцитів актуальна і для інших типів вакцин, як-от проти сезонного грипу, жовтої лихоманки, малярії та COVID-19.

Надалі команда вчених планує з'ясувати, чому деякі вакцини стимулюють вищі рівні мегакаріоцитів. Ці відкриття допоможуть створити препарати, за допомогою яких людських організм отримає більш тривалий захист від захворювань. Також подальші дослідження допоможуть пришвидшити клінічні випробування вакцин.

«Ми могли б розробити простий ПЛР-аналіз, який вимірюватиме рівень експресії генів у крові лише через кілька днів після щеплення. Це може допомогти нам визначити, кому може знадобитися бустерна доза вакцини і коли», – вважає Балі Пулендран.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---