Чому міліє Світязь? Фахівці назвали п’ять причин

Чи матимемо ми Світязь? Що треба зробити для того, аби його врятувати? Які причини обміління Шацьких озер? Чи реагують на проблеми депутати обласної ради?

Про це в ефірі програми «На часі гість» телеканалу «Аверс» говорили з головою постійної комісії з питань екології, раціонального використання природних ресурсів Волиньради Юрієм Ройком.

Нещодавно депутат облради звернувся до народного депутата Вячеслава Рубльова із пропозицією допомогти та посприяти у виділенні коштів на ремонт Копаївської осушувальної системи.

«Це ті конкретні кроки, які ми маємо робити задля запобігання обмілінню та збереження Шацького поозер’я і загалом підвищення водності Волині, – вважає Юрій Ройко. – Наприкінці 2019 року було створено робочу групу щодо обміління Шацьких озер, до якої увійшли фахівці відповідних профільних департаментів облдержадміністрації, представники депутатського корпусу, громадськості та вчені-практики, зокрема представники Інституту водних проблем і меліорації та Фізико-механічного інституту імені Грінченка».

З його слів, саме завдяки напрацюванням цієї робочої групи було створено концепцію програми збереження Шацького поозер’я. Власне, це чи не перший документ, де науково обґрунтовано причини обміління.

Юрій Ройко додає, що питання обміління озер ще раніше піднімали на екологічному комітеті Верховної Ради України. Тоді називали 12 причин, із якими пов’язане обміління на Волині.

Щодо напрацювань робочої групи, то можна виділити п’ять причин обміління Шацьких озер.

По-перше – це глобальні кліматичні зміни.

«Приблизно до 2014-2015 року проблема з обміління узагалі не стояла, – провадить Юрій Ройко. – Були багатоводні сезони, водність відповідала нормі, ніхто не бив у дзвони, що можуть бути якісь проблеми. А саме тоді ця проблема й виникла. Аномально високі температури та недостатня кількість опадів призвели до зниження рівня води. Саме проблема глобального потепління в обмілінні займає щонайменше 70%».

Читати ще: Розповіли, за яких умов до Світязю повернеться вода

На чотири інші причини, зазначає депутат, ми можемо вплинути.

«Це застарілі осушувальні системи. Це розробка Хотиславського кар’єру в Білорусі, – перераховує він. – Це те, що у Шацькому поозер’ї воду використовують приватники, особливо в сезон рекреації. І ще одна причина – використання води для поливання ягідних культур».

Загалом, вважає Юрій Ройко, питання обміління Світязю треба розглядати в комплексі. Концепція програми збереження Шацького поозер’я якраз і визначає етапи та порядок дій. До слова, програма триватиме до 2030 року.

«Наприкінці 60-х – на початку 70-х років минулого століття у нас проводили масове осушення земель, особливо поліських, яке називали меліорацією. Тоді це мало дві мети: убезпечити поліські районі від підтоплення та виконати продовольчу програму партії – на меліоративних землях мали вирощувати продовольчі культури, – пояснює голова екологічної комісії. – На території Шацьких озер розташовані дві меліоративні системи: Копаївська і Верхньоприп’ятська. Зокрема Копаївська безпосередньо впливає на водність Шацької групи озер і саме там потрібно провести капітальний ремонт».

З його слів, Копаївська система – це 145 кілометрів каналів внутрішньогосподарських мереж комунальної власності та близько 45 кілометрів каналів державної власності (саме з ними й пов’язане звернення до народного депутата).

Попередньо обласна рада виділила кошти на розробку проєктно-кошторисної документації.

«Уже проведено експертизу і на її підставі ми маємо можливість залучити близько 53 мільйонів гривень на ремонт міжгосподарської інфраструктури Копаївської системи, – провадить Юрій Ройко. – Питання фінансів є надважким, адже з обласним бюджетом ситуація надскладна. Тому ми й звернулися до народного депутата Вячеслава Рубльова із тим, щоби він звернувся до Державної агенції водних ресурсів, аби вони посприяли виділенню з державного водного фонду, у якому, до речі, майже три мільярди гривень, для ремонту Копаївської системи».Буквально за 20 кілометрів від території Волині в Білорусі розробляють Хотиславський кар’єр. І це є ще однією причиною обміління Шацьких озер.

«Треба сказати, що проєктна глибина розробки цього кар’єру – близько 50 метрів, – зауважує Юрій Ройко. – А озеро Світязь – карстового походження. Його загальна площа – 26 квадратних кілометрів, а площа водозбору – всього 70 кілометрів. Значна частина води випаровується, не повертаючись, ще частина – транспірація, тобто випаровування з рослин, а ще частина фільтрується через землю. І якраз питання водності – це питання напірних підземних вод. Яким буде їхній стан – таким буде й стан Світязю».

Він також пояснив, що найактивніші води, які впливають на напірність – саме на глибині 50 метрів, тій, яку залишив по собі льодовик. І якщо умовно білоруси дійдуть до цього рівня, то наслідки можуть бути непередбачуваними. Для цього потрібно робити серйозні наукові дослідження, моніторинг поводження підземних вод у межі впливу Хотиславського кар’єру.

«Ми поновили цей моніторинг торік, а цьогоріч передбачаємо виділення 190 тисяч гривень для проведення моніторингових робіт щодо поводження цих підземних вод», – додає Юрій Ройко.

Він також зачепив питання контролю процесу використання води у приватних господарствах. Надто актуально це в період туристичного сезону. З його слів, кожен користувач має мати відповідний дозвіл на свердловину. До слова, спецдозвіл на користування водою – одне з джерел поповнення обласного екологічного фонду.

Читати ще: Волинський метеоролог пояснив, чому врожай гине, а річки та озера міліють

«На сьогодні десь до сотні користувачів мають спецдозволи на водокористування. А за приблизними даними, на території Шацького поозер’я – тисячі несанкціонованих свердловин, – провадить голова екологічної комісії облради. – І ця ситуація також впливає на водність Світязю. Щодо поливання лохини, то якщо на один кущ в середньому йде умовно три літри води, то рослина забирає тільки 10 відсотків, а 90 відсотків через ґрунтові води знову надходить у довкілля».

Із його слів, одне з найголовніших завдань – максимально зупинити транзит води, аби зберегти водність Світязю.

Юрій Ройко додав, що було два звернення до Кабміну, до Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики – також два, до Мінприроди – аж чотири. Тільки-от усе залишалося на рівні відписок та рекомендацій. Він сподівається, що цього разу завдяки підтримці нардепа питання вдасться зрушити з місця.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---