Чому кращі луцькі студенти-журналісти змушені вчитись за контрактом

Несподівані новації для здобуття освітнього рівня магістра стали неприємним сюрпризом для студентів СНУ ім. Лесі Українки. Чому ж кращі студенти факультету філології та журналістики змушені навчатися на контрактній основі?

Не встигли студенти відійти від державних іспитів та потішитися дипломами бакалаврів, як Міністерство освіти та науки України здивувало їх новими випробуваннями. З легкістю видихнули ті, хто вирішив завершити свій важкий шлях студента на освітньому ступені бакалавра. І зовсім не солодко довелося охочим отримати магістерський ступінь.

Вступна компанія 2018 року набула нового формату. Відтепер особи, які планували вступати на навчання для здобуття ступеня магістра за спеціальностями «Право» та «Міжнародне право», «Гуманітарні науки» (крім спеціальності «Філологія»), «Соціальні та поведінкові науки», «Журналістика», «Право», «Сфера обслуговування», «Міжнародні відносини», мають проходити єдине фахове вступне випробування та єдиний вступний іспит (ЄФВВ та ЄВІ). Обов'язковим був екзамен з англійської мови.

Вказаний перелік охоплює лише певну кількість спеціальностей, тобто нововведення стосуються далеко не всіх. Журналісти, які здобувають освіту у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки таким змінам обурилися. Студенти вивчали англійську лише два роки, тому для багатьох іспити минули печально.

Декан факультету філології та журналістики СНУ ім. Лесі Українки Юрій Громик зазначає: «Ідея зовнішнього незалежного випробування з іноземної мови у випадку вступу в магістратуру непогана. От тільки спершу треба було б дати кілька років університетам, щоб певною мірою перебудувати підготовку бакалаврів шляхом упровадження великого наскрізного курсу іноземної мови, програма якого б мала враховувати зміст майбутнього єдиного вступного іспиту. А так молоді люди, які вчили іноземну мову два роки тому, опинилися в непростій ситуації».

Своєю чергою, колишній випускник бакалаврату СНУ ім. Лесі Українки, аспірант КНУ ім. Тараса Шевченка Володимир Грисюк каже, що на жаль, будь-які новації в українській освіті завжди викликають обурення у суспільстві.

«У свої студентські часи, я пам'ятаю, теж був у числі тих, на кому ставили експерименти. Це дратувало, бо не знаєш, до чого себе готувати.

Стосовно ЗНО з англійської при вступі до магістратури – це кидання горохом об стіну. Замість того, щоб запровадити ефективну програму вивчення іноземних мов у середній і вищій школі, наші чиновники запроваджують нові види контролю знань. Що ви навчили, щоб контролювати? У нас посилаються на затерті «європейські стандарти». Але щоб замовити щось в кафе Парижа чи Варшави вам, швидше за все, доведеться тикати в меню пальцями, бо вони не часто можуть похизуватися знанням англійської. Чому? Ну бо що буде робити людина зі знанням англійської з підносом в кафе? Тим більше, з вищою освітою. Це можна побачити тільки в дорогих ресторанах, де і відповідна зарплатня. У нас таких багато? Ні. То про що мова?

Та в Україні – давайте говорити правду – більш-менш адекватно знають англійську лише ті випускники, які, власне, і вчаться на перекладачів. А студенти, для кого «англ. мова» є одним із предметів обов'язкової програми, володіють нею дуже умовно. А через 2-3 роки після випуску й поготів залишається одне знамените – London is the capital of Great Britain. Це по-перше. По-друге, якщо запроваджуєте ЗНО з англійської в магістратурі – робіть це для всіх, а не вибірково», - зауважує науковець.

Цьогорічна випускниця бакалаврату СНУ ім. Лесі. Українки Вікторія Махновська не розуміє, чому виокремили міжнародників, журналістів і ще деяких спеціалістів, адже англійську мову вчили всі. Тільки питання у тому – як довго, і який був рівень викладання.

«Наприклад, цьогорічні випускники-бакалаври журналістики вчили англійську в університеті включно до 2-го курсу. Тож, відновити знання, якщо не ходив на додаткові заняття. впродовж наступник 2-х років було трохи важкувато. Я вважаю доцільним таке нововведення тільки в тому випадку, якби усі магістри теж складали ЗНО. А виокремленням певних спеціальностей, буду відвертою, – незадоволена.

Добре, що декан Юрій Васильович Громик допоміг перед вступом в інформаційному плані: відповідав на усі наші питання. За що ми йому, безумовно, щиро вдячні», - поділилася студентка.

Ще одна випускниця бакалаврату СНУ ім. Лесі. Українки Ельміра Сафарова розповіла про свій досвід складання іспиту.

«Казала мені мама: «Вчи англійську», а я її не послухала, тому ЗНО з англійської мови мене, м'яко кажучи, шокувало.

Я мирилася з цим нововведенням до тих пір, коли не настав той «проклятий» день, в який я порахувала свої правильні відповіді і побачила результати. Надія на державне місце відразу зникла, і недаремно – я вступила на контрактну форму.

Отож, що я про це все думаю? Що у Міністерства освіти немає мізків. Вибачте за прямоту. Чотири роки ти із дня в день ходиш на пари, закінчуєш бакалаврат з відзнакою, здобуваєш перемогу на Всеукраїнському конкурсі наукових робіт (за яку дали ЛИШЕ 5 додаткових балів)... А в результаті що? На державне поступають ті, хто непогано знає англійську або мають хорошу інтуїцію. Насправді це смішно, але то «сміх крізь сльози», - каже дівчина.

На думку кандидата філологічних наук, доцента кафедри соціальних комунікацій факультету філології та журналістики СНУ ім. Лесі Українки, голови ГО «Альтернативна журналістика» Оксани Косюк, проведення ЗНО на рівні журналістських спеціальностей, щонайменше, невчасне.

«Постає логічне запитання: Чому до магістратури з іноземної філології можна вступати без ЗНО, а на журналістиці та юридичних науках воно потрібне?

Було б не так сумно, якби на те ЗНО відвели якийсь мінімум балів, щоб вирішальними стали випробування зі спеціальності та наукові здобутки студентів, бо виходить так: абсолютні переможці всеукраїнських конкурсів та олімпіад отримують додатково нещасних 5 балів, і навіть якщо складають журналістику бездоганно, а іноземну посередньо – опиняються за межею державного замовлення... Таке безглуздя важко було уявити навіть у найстрашніших снах!» - обурюється викладач.

На її думку, Міністерство освіти і науки України просто знущається над журналістикою: державне замовлення на усіх рівнях практично відсутнє, і у підсумку сфера поповнюється не найкращими абітурієнтами, а тими, хто може оплатити навчання.

«Паралельно ведуться дискусії про те, чи не могли б журналістикою займатися всі, кому не лінь. І в царину журналістики рвуться історики, філологи, культорологи тощо. Так, інформаційний простір захаращується працівниками й продуктами їх діяльності, які не відповідають жодним принципам та нормам журналістської діяльності.

Найгірше, що їм нічого не можна пояснити, бо ці новоявлені «журналісти» не мають навіть необхідного для дискусії словникового набору. Я вже мовчу про відсутність елементарних уявлень про жанрологію, структури й партитури текстів, особливості мультинаповнень тощо.

Одним словом, якщо Міністерство освіти і науки України не схаменеться, то може розпочатися справжній журналістський майдан. Зайве, напевно, нагадувати, що перемагає завжди той, у чиїх руках засоби масової комунікації?» - запитує вона.

Проте, на думку випускниці бакалаврату СНУ ім. Лесі. Українки Анастасії Лазуки, введення ЗНО з англійської мови для вступників на магістратуру є хорошим стимулом для вивчення іноземної мови, яка, на жаль, зазвичай залишається побіжним предметом.

«Володіння англійською – просто невід'ємна складова сьогодення. Тим більше, якщо ми говоримо про претендентів на здобуття вищого освітньо-кваліфікаційного рівня, знання так званої «мови світу» – одна з необхідних передумов. Це ключ до нових можливостей та запорука успіху роботи на міжнародній науковій арені», - переконана дівчина.

Ангеліна Гущина

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---