Чому експрес-тести на коронавірус часто помиляються

Експрес-тести на коронавірус дають збій. Вже є кілька випадків, коли тести показували негативний результат, а людина насправді був хворою. І продовжувала жити звичайним життям і заражати інших.

Страна писала про вагітну жінку з Ірпеня, якій ще в п’ятницю, 20 березня, зробили експрес-тест на коронавірус, і він був негативним. Зробили також інший аналіз – ПЛР, але його результати прийшли тільки через кілька днів (такий аналіз робиться довше, ніж експрес), і вони виявилися позитивними.

Сьогодні мер Житомира Сергій Сухомлин повідомив про «помилку» експрес-тесту, але вже в інший бік. Швидкий тест у мешканки Житомира показав, що вірус є, а лабораторія цього не підтвердила.

Крім того, низка депутатів і бізнесменів, які опинилися в Олександрівській лікарні, також говорили, що експрес-тести їм показували негативний результат, а лабораторні – позитивний.

«Лікарі самі кажуть: експрес-тест – абсолютно не інформативний. Тому всіх з симптомами, з огляду на мій контакт з депутатами 17 числа в Раді, тих, хто повернувся в Україну, – госпіталізують», – написала на своїй сторінці в Facebook парламентський кореспондент LВ Анна Стешенко, яку перевірили на коронавірус в Олександрівській лікарні після спалаху захворювання в Раді (в результаті їй провели тест ПЛР, він виявився негативним).

Експрес-тести дають збої і в інших країнах. Про помилкові результати повідомляли ще на хвилі епідемії в Китаї, коли масово тестували людей. Причому найчастіше тести «помиляються» на користь відсутності хвороби, тобто, показують, що вірусу немає, тоді як насправді людина інфікована. Що може виявитися вдвічі небезпечним: люди, які пройшли перевірку і отримали негативний результат, розслабляються і менше дотримуються карантин, що в підсумку прискорює поширення вірусу.

«У експрес-тестів достовірність – близько 50%. Навіть на упаковці вказано, що вони не можуть використовуватися для постановки діагнозу. Тільки як допоміжний інструмент для лікарів», – пояснив глава Національної палати України, лікар-епідеміолог і клінічний імунолог Сергій Кравченко.

Тим часом, в партії тестів, які Україна днями отримала з Китаю, більшість – саме експрес-тести (їх завезли близько 250 тисяч). Тест-системи для більш точного аналізу ПЛР (його достовірність понад 99%) теж завезли. Але їх як і раніше не вистачає. Це означає, що з повноцінною діагностикою на коронавірус і далі будуть проблеми.

Чому тести помиляються

Існує кілька способів виявити коронавірус.

Перший – методика імуноферментного аналізу (ІФА). На ній базуються експрес-тести і відповідні лабораторні тести.

Її суть полягає в тому, що в зразку крові визначається наявність антитіл М і G.

Тобто, досліджується, чи є відповідна реакція організму на коронавірус. «Якщо вона є, значить є і сам вірус. При цьому антитіла М показують «свіжий» процес (тобто, що людина заразилася недавно), а G – затяжний», – пояснив Сергій Кравченко.

Але до такого тестування – маса питань.

По-перше, потрібно знати, коли саме перевіряти потенційно інфікованого.

«Антитіла починають вироблятися приблизно на 5-6 днів з моменту інфікування. Якщо перевірити раніше, тест може виявитися помилково негативним. По-друге, кожен організм індивідуальний і може бути специфіка вироблення антитіл. По-третє, тест може помилково прийняти за ознаки коронавіруса антитіла, вироблені на інші збудники», – говорить екссанітарний лікар України Святослав Протас.

Кравченко додав, що не завжди вдається «зловити» компоненти антитіл, тест їх просто не бачить.

Тобто, експрес-тести, можуть бути як помилково позитивними, так і помилково негативними. Але друге медики фіксують все ж частіше.

Про «неправильні тести» стало відомо ще на хвилі епідемії в Китаї – лікарям доводилося по кілька разів перевіряти ще раз аналізи.

Втім, для самих медиків це не стало відкриттям. «Помиляються» практично всі експрес-тести, а не тільки на коронавірус. Скажімо, той же аптечний тест на грип також нерідко показує неправильний результат.

«Як будь-який експрес-тест – це допоміжний метод», – пояснив глава профільного парламентського комітету Михайло Радуцький.

Така специфіка визначає і особливості використання експрес-тестів.

«Вони потрібні для масового скринінгу населення (в тому числі, тих, хто повертається з-за кордону), для перевірки контактних осіб. Люди, у яких експрес-тест показав позитивний результат, але симптомів немає, додатково не перевіряються, але їм потрібна жорстка самоізоляція і контроль медиків. Тим, хто потребує госпіталізації, додатково проводять ПЛР тести», – говорить Протас.

Також експрес-тести можуть використовуватися для первинного сортування хворих. Люди з позитивними тестами потрапляють в групу посиленого медконтроль.

Але при цьому фактор помилки експрес-тестів потрібно враховувати.

«Вони не дуже ефективні в продромальний (коли людина вже хвора, але поки немає симптомів), інкубаційний періоди і в період переходу гострої фази в затяжний перебіг хвороби. Це просто додатковий інструмент в арсеналі лікаря-фахівця», – зазначає Кравченко.

Той же імуноферментний аналіз, але зроблений не експрес-методом, а в лабораторних умовах, більш точний. Але він практично не використовується з економічних міркувань – ймовірність помилки все одно є, а коштує тест дорого.

Як отримати найточніший результат

«Золотим стандартом» в діагностиці коронавіруса вважається метод полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР).

Він заснований на пошуці генома вірусу або його фрагментів в зразку (мазки зі слизової верхніх дихальних шляхів).

Оскільки китайські вчені швидко розшифрували геном коронавіруса і оприлюднили цю інформацію, з самим аналізом немає ніяких складнощів. Причому, його точність – більше 99%, щоправда, робиться він в більшості випадків кілька днів.

«Хоча, якщо зразки готові, реально отримати результат за 6 годин», – говорить Протас.

ПЛР-тести на коронавірус робить тільки одна вірусологічна лабораторія в Україні – при Центрі громадського здоров’я в Києві. У регіонах таких лабораторій немає. Також тести українців з підозрою на коронавірус відправляють для перевірки в європейські лабораторії. Тому проходить так багато часу до отримання офіційного результату.

Така методика ще й дорожча, ніж експрес-тестування, тому використовується не масово, а для підтвердження діагнозу при госпіталізації.

ПЛР-діагностику проводили українцям, які сиділи на карантині в Нових Санжарах. Тести робили кожні три дні (на що було витрачено понад сотню тестів з наявних на той момент 900). В ідеалі тести ПЦ потрібно робити три рази – на початку хвороби, протягом лікування і щоб підтвердити одужання.

Є ще один метод – перевірка біологічних зразків на секвенатор. На такому обладнанні китайці розшифрували геном коронавіруса. Секвенатор дозволяє провести аналіз швидко і з високою точністю. Але сучасних секвенаторів в Україні немає.

Які тести є в Україні

В Україні не вистачає всіх видів тестів – і експрес, і тест-систем для аналізу ПЛР.

Це одна з причин рекордно низького показника перевірених громадян і офіційно схильних до випадків коронавіруса. В Україні перевірили лише кілька тисяч громадян, тоді як в сусідніх країнах рахунок йдуть вже на десятки і сотні тисяч тестів.

Днями в Україні доставили партію тестів з Китаю. Привезли 250 тисяч експрес-тестів, а також тест-системи для аналізів ПЛР. Точну цифру влада не називає. Але, як кажуть самі медики, їх мало.

«І експрес-тести, і тести для ПЛР вже почали надходити в регіони. Цим і пояснюється стрибок в статистиці: лікарі просто підтвердили вже відібрані зразки», – каже Протас.

Втім, в регіонах багато медиків скаржаться, що тести до них все ще так і не доїхали, і перевіряти нема чим. У інших є трохи тестів і вказівка їх «економити», так що їх тримають на особливий випадок і всіх підряд не перевіряють. Але тестів потрібно багато. Їх варто використовувати не тільки, щоб виявити інфікованих, але і щоб зрозуміти, в яких випадках мова йде про банальну застуду, в яких про грип або про пневмонії, а де – коронавірус. Без такої верифікації смерті від коронавіруса просто будуть списувати на інші діагнози, зокрема, пневмонію (що, власне, вже робиться).

«Тести є! У всіх областях. Думаю, і МОЗ, і ДОЗ повинні більш жорстко керувати», – відповів Михайло Радуцький на питання, чому немає тестів на місцях.

Втім, навіть якщо тести доставлять в регіональні лікарні, їх вистачить лише на перший час. Особливо, для високоточної ПЛР-діагностики.

«Зрозуміло, то потрібно робити свої тест-системи та витратні матеріали. Про готовність виробляти все це заявили в Інституті молекулярної біології і генетики НАН, але фінансування їм так і не виділили, а навпаки, відправили у відпустки за свій рахунок на час карантину», – каже Кравченко.

Тобто, найближчим часом українців будуть пропускати в основному через експрес-тести, до точності яких є питання.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---