Чоловік вбитої блискавкою волинянки розповів про трагедію і життя після неї

Нещодавно на Волині блискавка на полі вбила жінку і забрала у трьох дітей із сім’ї Дударчуків із села Мельники Шацького району маму.

Про це йдеться на сторінках газети Вісник.

Також блискавка підпалила оселю родини. В одну мить лишилися діти і без матері, і без даху над головою. 35-річна жінка загинула під час грози від удару блискавки. Вона в цей час в полі випасала корів.

Юля переїхала на Волинь з Білорусі. Подружжя вирішило починати сімейне життя окремо – й купило у Мельниках хату. Невдовзі у них народилася донечка Христинка, за нею – син Віталік. Тоді у дім вперше постукала біда.

Зі сльозами на очах згорьований батько розповідає про те, що сім’я пережила понад десять років тому. Як маленький синочок обварився окропом і мав страшні опіки. Про важкі операції й довгий реабілітаційний період, про страшні рубці, що пошрамували дитяче тіло. Тоді під загрозою було крихітне життя. Але малюк викарабкався. Згадує чоловік, як років два тому повторно Віталіку робили пластичну операцію, бо через давні рубці хлопчик не міг нормально руку підняти. Але і це випробування пройшли.

Є у Дударчуків і ще один синочок, Миколка. Він – справжня потіха для сім’ї. У той страшний вечір, коли надворі розгулялася смертоносна стихія, хлопчик ледве сам не опинився в епіцентрі подій.

«Ми з Юлею вигнали корови і пішли чергу пасти, – зажурено розповідає Юрій. – Пасовисько недалеко від нашої хати, метрів за вісімсот. Ми раніше завжди ще й Миколку із собою брали. А тоді, хоч він і просився йти з нами, лишили малого з дідом та бабою», – каже чоловік.

Він впевнений – це Господь вберіг дитину. Йому страшно думати, що могло статися, якби синочок подався з ними на пасовисько.

«Вранці небо було чисте та ясне. А десь о пів на четверту як стало лити! – далі згадує він. – Потім почало блискати. Я стояв з одного боку біля корів, Юля – метрів за десять від мене. Раптом як гримнуло! Я аж присів. Оглядаюся, а вона лежить. Я до неї: «Юля, вставай, Юля, вставай!» Але дивлюся, вона... все», – пригадує тремтячим голосом страшний день Юрій.

«Коли Юра сказав, що біда, Юлю вбило, ми разом повернулися на пасовисько, – розповідає брат чоловіка Славик. – Від того, що я там побачив, досі не можу отямитися. Вона була вся обпечена, особливо там, де груди, губи сині».

Ймовірно, біду притягнув не вимкнений мобільний телефон.

Приголомшені горем чоловіки чекали на швидку. Аж бачать – пожежна машина мчить селом. Не придивлялися, звідки дим клубочиться. А виявилося – з хати Дударчуків. Проте пожежу вчасно загасили, й з димом не пішов увесь дім.

«Та хай би все зотліло, аби Юля була жива» – горює чоловік. – Як тепер без неї?"

До старших дітей вже прийшло усвідомлення, що мами нема. Їм повідомили про трагедію в школі (Христина та Віталій навчаються в інтернаті у Головно). А от найменший, Миколка, здається, досі чекає, що ненька ось-ось повернеться.

Поки Юрій з дітьми перебрався жити до батьків. Хапається за голову: з чого починати ремонт вдома? Роботи непочатий край, а грошей – катма.

«Якось з хатою буде. Важко, але треба триматися, – каже. – Бо в мене діти є!»

Хто має можливість фінансово допомогти родині, можна кошти надсилати на рахунок, відкритий на ім’я Юрія Дударчука у Приватбанку: 5168 7573 9714 6517.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---