Через очі не здійснила мрію: історія волинянки, яка живе з порушенням зору
У селі Бобли, що на Турійщині, цю жінку називають по-батькові. Надія Лазарівна Ферендюк мешкає там із дитинства. Попри проблеми із зором, завжди мала насичене життя. Хоча саме через очі свого часу не втілила свою мрію – бути вчителем.
Про це йдеться в сюжеті ТРК «Аверс».
«Я поїхала в Луцьк за довідкою, а там кажуть: якщо ми поставимо ваш діагноз, то вас не приймуть в університет. У малий відсоток зору, бачу лише дуже близько, а ніякі окуляри не допомагають», – розповіла Надія Ферендюк.
Покинувши мрію, без діла жінка не сиділа. Пропрацювала десять років телефоністкою на стаціонарних комутаторах. Після приходу новіших технологій потреба в таких пристроях відпала, тож Надія Лазарівна вирішила рухатися далі.
У її житті з’явилася робота, на якій пропрацювала до шістдесяти років. Була помічником вихователя в сільському садочку.
Читати ще: Не бачить із народження: 10-річний лучанин займається плаванням і пам’ятає історичні дати
Але найбільше в селі пані Надію асоціюють зі церковним хором. Жінка піснеспіви любила з дитинства. Не знаючи нотної грамоти, співала так, як відчувала.
Надія Лазарівна пам’ятає ще й ті часи, коли церква в селі була зачиненою. Її відновили в 1991 році, після розвалу союзу. Там керувала хором, навчала церковним пісням тих, хто цього хотів.
«Потім зайнялася я церквою, де для людей щось роблю. Я ніколи не хотіла, щоб мене хтось жалів, намагалася не показувати, що щось не можу. Мені сестри допомагали, згодом – дочка», – ділиться волинянка.
Шанована в Боблах жінка каже: за життя ніколи не дозволяла собі впадати у відчай чи мати на когось образу. Вона переконана: не варто списувати всі негаразди на долю, а необхідно жити життя достойно.
«Щоб тебе люди поважали, то треба вести себе як годиться. А я – компанійська, можу чуть і випити в компанії, і людей припросити, і з людьми організувати щось гарно», – твердить жінка.
Читати ще: Запрошують на всі концерти в місті: ковельчанка з інвалідністю займається вокалом та обожнює читати
Пані Надія ніколи не опускає рук і має насичене соціальне життя. Вона постійно шукає заняття, які зможе виконувати, щоб не було часу на негативні думки. Їй вистачає того, що вона має. Гордиться, що ні з ким не мала конфліктів.
Жінка резюмувала: найголовніше в житті – бути людиною.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це йдеться в сюжеті ТРК «Аверс».
«Я поїхала в Луцьк за довідкою, а там кажуть: якщо ми поставимо ваш діагноз, то вас не приймуть в університет. У малий відсоток зору, бачу лише дуже близько, а ніякі окуляри не допомагають», – розповіла Надія Ферендюк.
Покинувши мрію, без діла жінка не сиділа. Пропрацювала десять років телефоністкою на стаціонарних комутаторах. Після приходу новіших технологій потреба в таких пристроях відпала, тож Надія Лазарівна вирішила рухатися далі.
У її житті з’явилася робота, на якій пропрацювала до шістдесяти років. Була помічником вихователя в сільському садочку.
Читати ще: Не бачить із народження: 10-річний лучанин займається плаванням і пам’ятає історичні дати
Але найбільше в селі пані Надію асоціюють зі церковним хором. Жінка піснеспіви любила з дитинства. Не знаючи нотної грамоти, співала так, як відчувала.
Надія Лазарівна пам’ятає ще й ті часи, коли церква в селі була зачиненою. Її відновили в 1991 році, після розвалу союзу. Там керувала хором, навчала церковним пісням тих, хто цього хотів.
«Потім зайнялася я церквою, де для людей щось роблю. Я ніколи не хотіла, щоб мене хтось жалів, намагалася не показувати, що щось не можу. Мені сестри допомагали, згодом – дочка», – ділиться волинянка.
Шанована в Боблах жінка каже: за життя ніколи не дозволяла собі впадати у відчай чи мати на когось образу. Вона переконана: не варто списувати всі негаразди на долю, а необхідно жити життя достойно.
«Щоб тебе люди поважали, то треба вести себе як годиться. А я – компанійська, можу чуть і випити в компанії, і людей припросити, і з людьми організувати щось гарно», – твердить жінка.
Читати ще: Запрошують на всі концерти в місті: ковельчанка з інвалідністю займається вокалом та обожнює читати
Пані Надія ніколи не опускає рук і має насичене соціальне життя. Вона постійно шукає заняття, які зможе виконувати, щоб не було часу на негативні думки. Їй вистачає того, що вона має. Гордиться, що ні з ким не мала конфліктів.
Жінка резюмувала: найголовніше в житті – бути людиною.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Вчені відкрили 27 нових видів тварин у джунглях Перу
Сьогодні 00:29
Сьогодні 00:29
У Луцьку 850 гривень штрафу отримав водій Ford, який уночі в’їхав у будівлю магазину
22 Грудня 2024 23:31
22 Грудня 2024 23:31
Албанія на рік заборонила роботу TikTok. Усе через вбивство підлітка
22 Грудня 2024 23:02
22 Грудня 2024 23:02
Ісландія планує винести питання членства в ЄС на референдум до 2027 року
22 Грудня 2024 22:33
22 Грудня 2024 22:33
На кордоні України зафіксовано найбільший пасажиропотік за останні роки
22 Грудня 2024 22:05
22 Грудня 2024 22:05
На Волині судили громадянина Молдови, який продав товари за завищеними цінами
22 Грудня 2024 21:36
22 Грудня 2024 21:36
Луганчанин, який їхав на заробітки через Ягодин із фальшивими документами, відбувся штрафом
22 Грудня 2024 21:10
22 Грудня 2024 21:10
Шукала дівчині клієнтів: у Луцьку суд покарав сутенерку
22 Грудня 2024 20:42
22 Грудня 2024 20:42
Прем’єр Грузії погрожує президентці в’язницею, якщо вона не залишить резиденцію
22 Грудня 2024 20:13
22 Грудня 2024 20:13
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.