Через два тижні українська армія розпочне наступальні операції, – військовий експерт. Інтерв’ю

Азербайджанський військовий експерт Агіл Рустамзаде переконаний, що заяви Москви про плани встановити сухопутний коридор до кордону з невизнаним Придністров’ям не відповідають можливостям російської армії.

Авторитетний азербайджанський військовий експерт Агіл Рустамзаде в інтерв’ю НВ дав оцінку новим планам Росії щодо захоплення сходу та півдня України, а також виходу до Придністров'я і розповів про реальну ситуацію на полі бою.

Війна Росії в Україні перетнула позначку у два місяці, протягом яких країна втратила безліч життів військових і цивільних, отримала трагічні руйнування, але війну не програла. Збройні сили України продовжують утримувати лінію фронту, не даючи противнику просунутися далі, ніж йому вдалося в перші дні наступу. Про воєнний результат двох місяців битв і про те, чого може досягти українська армія найближчими тижнями, – у розмові з авторитетним азербайджанським військовим експертом Агілем Рустамзаде.

Кілька днів тому Росія озвучила новий план, який передбачає не лише захоплення Донбасу та півдня України, а й сухопутний коридор до кордону з невизнаним Придністров'ям, що відрізає Україну від морів. Наскільки це ймовірний план, якщо зважати на те, як зараз працюють ЗСУ?

Російська сторона завжди вирізняється своїми заявами, але ці заяви рідко знаходять підтвердження в реальному житті. Те, що заявила РФ, ніяк не в'яжеться з її можливостями. Хочу нагадати, що 25 березня вони змінили завдання операції та заявили, що вийдуть на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей. Минув місяць, але жодних масштабних операцій ми не бачимо. Я думаю, що та ж доля чекає і на нові заявлені цілі. І якщо на Донбасі якісь можливості та ресурси російська армія має, то на півдні вона точно не має резервів, щоб, скажімо, вийти хоча б до Миколаєва, тим більше, йти далі до Одеси і вийти на кордон із Придністров'ям. Це політична заява, жахачка, що є традиційною для російської дипломатії. Можливостей для здійснення такого плану російська армія не має.

Читати ще: Росія має чотири цілі у битві за Донбас, – The Guardian

А якщо говорити про Запоріжжя, де російська армія також намагається наступати?

З таким станом справ і з такими залученими ресурсами максимум, якого російська армія може досягти, – це якогось локального успіху або в Донецькій, або в Луганській області (взяти якийсь середній населений пункт, максимум два). Як бачимо, українські та російські війська досягли однакових можливостей. Щодо далекобійного озброєння, російська армія має більше можливостей, але це тимчасово.

Щодо Запоріжжя, то я не вважаю, що російська армія може мати там якийсь успіх. Як бачимо по українській армії, потік зброї йде максимально великий. Іде зброя, яка серйозно збільшить вогневі можливості української армії. Це гармати, реактивні системи залпового вогню. І думаю, що через два тижні українська армія позбавить усіх наступальних можливостей російську армію і сама проводитиме наступальні операції, паралельно завдаючи потужних вогневих ударів по російській армії.

Читати ще: Країни ЄС продавали Росії зброю, коли Кремль готувався до війни в Україні, – ЗМІ

Тобто українській армії треба вистояти 10-12 днів?

10-14 днів, абсолютно правильно.

Наскільки успішними будуть спроби російської армії оточити українську армію в ході наступу на Донбасі?

Там вони планували два котли: великий котел як спробу оточити сили ООС одночасно з півночі та з півдня і малий котел у районі Сєверодонецька. Найгірший сценарій для української армії за несприятливого збігу обставин – коли росіяни можуть або закрити малий котел, або напівоточити війська, що містяться там. Але про якийсь масштабний котел, велику перемогу російської армії йтися не може.

Те, що вони мають перевагу в далекобійних вогневих засобах ураження, зводить нанівець перевагу української армії в протитанкових системах. Українська армія знищує будь-яку бойову техніку, що підходить на відстань 4-5 км. Тому в цьому контексті жодна зі сторін не має можливості завдати одна одній потужної вогневої поразки. Досягнуто нехай нерівномірного, але все-таки паритету сил.

Протягом останніх тижнів багато хто чекав на якусь масштабну битву на Донбасі. Ми бачимо, що цієї битви досі немає. Її немає, бо Росія змінила тактику, бо росіяни не здатні на таку операцію, чи операція ще попереду?

Я вже не читаю російські жахачки і не вірю в них. Ну як угрупуванням у 100 тис. можна проводити великий наступ? Я бачив, як російська армія готується, як росіяни поступово вводять свої сили. Вони не зібрали всі сили в один кулак і не стали наступати в одному напрямку. Вони розпорошили зусилля і наступають у шести-семи напрямках 100-тисячним угрупованням.

Чи є в таких діях військовий сенс?

Ні. Це суперечить військовим канонам. І під час планування, і під час проведення цієї військової операції мене завжди дивувала нестандартна військова складова. Це пояснюється тим, що над цією військовою операцією завжди тяжіла політична тактична складова. Коли політики різко змінюють свої хотілки, війська не встигають зреагувати. Для підготовки до проведення та виконання 100-тисячним угрупуванням військових операцій треба як мінімум місяць-два. Саме політичні хотілки на тактичному рівні, їх різка зміна заважають російським військовим планувати та проводити нормальні військові операції.

Читати ще: Путін замість переговорів планує захопити якомога більше територій України, – FT

В Україну вже пішла важка самохідна артилерія від союзників. Чи загрожує зволікання, яке експерти оцінюють приблизно у місяць, якимись важкими сценаріями для України?

На війні може бути різне. Може статися так, що внаслідок збігу несприятливих обставин якийсь підрозділ української армії матиме проблеми з логістикою або, скажімо, буде знищено командування. Але це стане скоріше тактичним успіхом російської армії, росіяни зможуть узяти якийсь населений пункт. Щось більше – малоймовірно з військового погляду, бо немає переваги російської армії над українською в людських ресурсах. А наявність великих вогневих можливостей нівелює те, що Україна перебуває в ешелонованих заздалегідь підготовлених оборонних позиціях, які, скажімо, призначені для того, щоб утримувати удари артилерії.

Україна отримує необхідне озброєння в достатній кількості?

З кількістю, на мою думку, проблем немає. До того ж, це дуже якісна зброя. Наприклад, вам дають гаубиці M777. Гаубиця в модифікації А2 може стріляти снарядами Excalibur із вказанням цілі від безпілотника. Тобто ви можете кожним снарядом знищувати цілі, причому захищені цілі. Російська армія має такі аналоги, це снаряди «Краснополь». Але, по-перше, їх мало, а по-друге, їхні безпілотники неспроможні здійснювати такі точні вказання цілі, як західні безпілотники. Це дуже якісна високоточна зброя, і у вас буде дуже велика перевага в силі та точності ваших артилерійських ударів. Але якби ці системи підійшли хоча б на місяць раніше. Ви зараз мали би справу не з угрупуванням у 150 тис., а десь у 80-90 тис., і ви диктували б умови на полі бою.

Нещодавно прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон говорив, що війна може затягнутися до кінця наступного року. Чи поділяєте ви такі припущення?

Імовірно, Джонсон заявив про максимально можливий сценарій. Наступного тижня, найімовірніше, американський конгрес ухвалить рішення про ленд-ліз, і українська армія не матиме проблем ні з кількістю зброї, ні з якістю.

На мою думку, якщо протягом місяця українська армія зможе завдати дуже сильної вогневої поразки російській армії, то в російської армії, відповідно, не залишиться інструментів, щоб виконувати бойові дії на території України. Але яка буде після цього військово-політична мета в українського керівництва, я не знаю. Тому що перемога саме в цій військовій кампанії не призведе до вирішення українсько-російського конфлікту.

Це ми розуміємо.

Можливо, Джонсон має на увазі, що бойові дії після виходу української армії на кордони 24 лютого або, за вдалих обставин, на українські кордони 2014 року, продовжаться. Війна стане свого роду позиційною, а от повне розв'язання російсько-українського конфлікту, тобто руйнування політичного устрою РФ, може затягнутися надовго.

Чи зможе Путін затягнути війну, так і не оголошуючи загальної мобілізації?

Ні. Все, що російська армія має, вже воює і стріляє. Можна ще за великі гроші набрати 30-50 тисяч добровольців із ПВК, будь-яких інших структур. Це просто розтягне агонію російської армії, але ніяк не дасть їй переваги, щоб вона змогла воювати з українською армією.

Чи має Україна сьогодні можливість розрізати південне угруповання російської армії, відрізати її від Криму, чи це поки що далекі плани?

Перша мета української армії після того, як буде здобуто перемогу на Донбасі, – це деблокування Маріуполя, і треба віддаляти російські війська від Харкова, щоб там мирне населення могло жити без артилерійських ракетних ударів, – це першочергові цілі. Надалі українська армія може атакувати російську армію і в напрямку Херсона, і з боку Запоріжжя, поділити на дві частини, а також виконувати операції за іншими напрямками. Я думаю, це залежатиме від тактичної ситуації. Але вже можна зрозуміти, що завдання номер один, яке навіть за вдалих обставин може йти паралельно з розвалом російської армії на Донбасі, – це деблокада Маріуполя.

Якою ви зараз бачите ситуацію навколо Маріуполя? Інтенсивні бомбардування міста тривають.

Я вважаю, що такі укріплені споруди, що містяться під «Азовсталлю», розраховані на захист від тактичної ядерної зброї. Завод збудовано за часів Радянського Союзу, і тоді будували з огляду на такий сценарій.

Росіяни бомбять, але азовцям, імовірно, від цього ні холодно ні тепло. Це глибока укріплена величезна споруда. Так, вони відчувають вибухи бомб, але їхньому життю це не загрожує. Питання, скільки вони протримаються за наявних ресурсів. Якщо навіть азовці мали їжу, воду, боєприпаси в достатку, то до них прибилися частини морської піхоти, прикордонної служби, мирне населення. І якщо ресурси були в достатній кількості, то нині ситуація почала різко погіршуватися. Тому, не знаючи ні ситуацію зсередини, ні скільки в них води, боєприпасів тощо, важко передбачати. Але якщо вони все це мають, то протримаються і два тижні, і місяць, і півтора. До цієї споруди дуже важко зайти. А інакше як там зачистку зробити? Ніяк.

Наразі часто звучать заклики на кшталт вдарити по Кримському мосту. На вашу думку, наскільки це має сенс?

Як Росія не може «Азовсталь» вивести з ладу, так само важко з Кримським мостом. Такі споруди зводять з огляду на те, що хтось захоче завдавати ударів. Я пам'ятаю, що для того, щоб знищити звичайний залізничний міст, треба хоча б 12 літаків Су-24 із бомбами 500-1500 кг. А цей міст – набагато потужніша споруда, ніж звичайний залізничний. Його може частково пошкодити бомба 1500-3000 кг, яка потрапить точно в ціль. Але вона його пошкодить, не знищить. Уявіть тепер, скільки туди таких бомб треба або еквівалента таких бомб. Потрібна або тритонна авіабомба, які кидають на «Азовсталь», або ракета з бойовою частиною 1000-1500 кг. Таких ракет і таких бомб українська армія не має. Українська армія не може не те, що знищити, а й серйозно пошкодити цей міст. Його будували не лише з урахуванням українських можливостей, а й з урахуванням того, щоб країна, яка має набагато більше вогневих можливостей, не змогла би швидко знищити цей міст.

Війна вже триває два місяці. Давайте підіб'ємо якийсь підсумок перемог і поразок Росії та України в цій війні, а також головні помилки сторін.

Зараз можна говорити про стратегічну поразку рф, тому що за 60 днів вони двічі змінювали військові цілі та завдання цієї операції й не змогли виконати жодного із заявлених завдань. Про слабкі сторони російської армії багато говорили, не хочу повторювати. Але я трохи хотів би означити слабкі сторони української армії. Зараз на 60-й день війни, коли почала йти зброя у великих кількостях, ми всі розуміємо, що західне суспільство запізнилося, але я вважаю, що тут є вина й українських військових, які складали вимоги постачання зброї.

Я завжди обурювався і казав, що вам не вистачає артилерії, а ви хочете танки та літаки. Вважаю, що українська армія воювала добре, навіть чудово, але досконалості немає меж. Потрібно було вимагати систем зброї, які потрібні були для того, щоб здобути перемогу на полі бою. А не висувати якісь космічні вимоги на кшталт «закрийте нам небо». Це рівносильно: «Давайте ви за нас будете воювати». Або «давайте нам літаки, танки». У вас близько 800 танків, навіщо ще 200-300? Танками в сучасних війнах не воюють.

Натомість треба було вимагати з першого дня не закрити небо, а гармати, які вам зараз дають. Прошу розцінювати це як позитивну критику. Я захоплююся українською армією, яка змогла зупинити другу армію у світі. Але завжди добре робити висновки зі своїх помилок.

На вашу думку, у Росії достатньо ракет, щоб продовжувати бомбардувати міста?

Важко судити, але бачимо, що вони бережуть свої ракети. Ситуація в Одесі трагічна, але важливо розуміти: росіяни не за мирними цілями літають, вони криворукі. У них ракетні системи косі, неточні. Що їм дасть смерть немовляти, коли світ побачить, що вони потрапили по житловому будинку?

По Одесі вони могли б стріляти з кораблів якоюсь легкою недорогою ракетою. Ні, вони цілилися у військовий об'єкт і схибили. Вони стріляли крилатою ракетою повітряного базування. Вона часів СРСР, як така може бути точною? Ці ракети не робили особливо точними, бо думали, що вони нестимуть ядерні боєголовки. Тому така картина виходить. Я на 100% упевнений, що цілилися вони у військовий об'єкт.

Тобто вони, на вашу думку, починають берегти ракети?

Звичайно, такого напруження, такої добової кількості пуску ракет по Україні давно немає. Згадаймо перші тижні війни. Скільки ракет було? Нині набагато менше. Це свідчить про те, що вони бережуть заряди. Є ще один позитив – вони не мають комплектуючих, щоб збирати нові ракети. Для ракети «Калібр» вони використовували начинку, яку постачали з різних країн. Крилаті ракети повітряного базування в них завжди були на своїх комплектуючих, але їх випуск давно зупинено, а ракети Х101 у них уже на сучасних комплектуючих, але їх немає. Вони також не мають комплектуючих до ракет «Іскандер».

Відсутність комплектуючих, відсутність можливості масово виробляти нові ракети – це плюс. Залишається те, що вони мають. Точну кількість навряд хтось знає, може, американська чи британська розвідка.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---