USD 42.00 42.37
  • USD 42.00 42.37
  • EUR 42.00 42.37
  • PLN 10.20 10.34

Битви смертоносних роїв, або «Грім» і «Бобер» проти «Герані»

12 Травня 2024 10:03
Повномасштабне вторгнення Росії виявило кілька очевидних тенденцій. По-перше, могутність «другої армії світу» була переоціненою. По-друге, бронетехніка у сучасній війні не відіграє значної ролі. І, по-третє, з повним правом нинішні бойові дії можна називати війною дронів.

Дрони, коптери, безпілотники… Зараз ці слова лунають звідусіль. Водночас із їхнім використанням дуже часто виникає плутанина.

Термін «дрон» означає безпілотний літальний, водний або наземний апарат, який програмують на пересування та виконання певних дій з оператором або без нього. Тобто дронами є і роботи-сапери, автівки без водія, наземні бойові платформи, мультикоптери та безпілотні літальні апарати.
Власне щодо двох останніх категорій найчастіше і вживають поняття «дрон». У цьому конкретному випадку йдеться про літальний засіб без екіпажу.

Щодо класифікацій дронів, то їх є дуже багато. Апарати різняться за типом керування, за дальністю дії, за робочими висотами, за тривалістю польоту, за типом старту, за типом конструкції, за призначенням.

Для узагальнення – найпоширеніші нині апарати слід класифікувати як БПЛА-баражувальні боєприпаси (дрони-камікадзе) та ударні БПЛА. Вони, своєю чергою, поділяються на GPS та FPV (First Person View з англійської – вид від першої особи) типи. Про останні зараз говорять дуже багато, тому наведемо їх основні ознаки: пілот через камеру спостерігає відео у реальному часі; керування дроном відбуваєтся за допомогою спеціальних окулярів-дисплея – від першої особи; квадрокоптер дуже маневрений, дешевий і масовий; до нього прикріплений боєприпас.
Ця зброя показала надзвичайну ефективність, здійснивши, без перебільшення, прорив у військовій справі. Загалом, майбутні конфлікти описують як точкові удари важких безпілотних систем або ж, навпаки, залучення «роїв дронів». Такі апарати, оснащені системою штучного інтелекту, зможуть тижнями перебувати у повітрі, самостійно визначати пріоритетні цілі та автономно брати участь у бойових діях.

Читати ще: Switchblade – «лезо», яким захисники України вражатимуть ще більше російських танків

Технологію Swarm (з англійської – рій, кластер), за якої велика кількість малих безпілотних літальних апаратів працює разом як згуртована одиниця, вже відпрацьовують. Вона доводить, що традиційним системам протиповітряної оборони складно справлятися з безпілотними системами. Масове застосування дронів-камікадзе ройового типу розпочалося з сумнозвісних «мопедів» – іранських апаратів Shahed.
Тегеран розпочав працювати над безпілотними системами з 80-х років. І, слід визнати, досяг певних успіхів. У серпні 2021 року, після скасування ембарго Організації Об’єднаних Націй, яке стримувало Іран у планах купівлі/продажу зброї, про досягнення ВПК ісламської країни дізнався увесь світ.

Розробка Shahed розпочалася у 2005 році. Компанія Iran Aircraft Manufacturing Industrial Company (HESA) спочатку проєктувала апарат HESA-100. Потім його назвали Shahed-123, а ще згодом – Shahed-129. Власне, з цієї моделі можна прослідкувати, як видозмінювався БПЛА. Це й дає підстави багатьом експертам звинувачувати іранських конструкторів у банальному плагіаті. Адже Shahed-129 дуже схожий на ізраїльський апарат Hermes-450, який приблизно у той час розбився в Ірані. Хай там як, перший політ Shahed-129 здійснив у 2012 році, а остаточного вигляду (відомого нам) та назву Shahed-136 набув у грудні 2021 року.
Конструктивно БПЛА – крило трикутної форми, яке переходить у циліндричний фюзеляж. Матеріал виготовлення – гетинакс – композит на основі паперу. У носовій частині розташована боєголовка, а в хвостовій – двигун з дерев’яним гвинтом. Довжина апарата – 3,5 м, розмах крил – 2,5 м. При загальній масі у 200 кг він може переносити до 50 кг вантажу. Дальність польоту заявлено до 2500 км (підтверджено не менше 800 км), швидкість – до 180 км/год.
Одна з особливостей апарата – те, що він не обладнаний засобами оптичного наведення. Тобто наводиться на стаціонарні цілі за супутниковими координатами, змінюючи висоту, не лінійно. Радіокерування на маршруті не використовують. Стратегія застосування передбачає запуск БПЛА зграями. Стандартна пускова установка – контейнер з п’ятьма направляючими, який монтують на вантажівку.
Цікавий факт стосується двигуна апарату. Експерти називають його чи не найдорожчою частиною безпілотника. Двоциліндровий карбюраторний бензиновий MD-550 – вдала копія німецької моделі, яку виготовляють на заводах Ірану та Китаю. Основний недолік фактично лише один – сильний шум, що нагадує звук мопеда.

До речі, щодо назви БПЛА є певні дискусії. З одного боку, «Шахід» – слово арабського походження і означає «мученик, який загинув за віру». З іншого – «Шахед» – слово, яке перекладається як «свідок, спостерігач». По-третє, ці два слова – однокорінні, адже шахідами називають, також, свідків у суді. Зрештою, найбільш поширеною є назва апарата саме «Шахед».

Росіяни використовують дрони-камікадзе Shahed-136 для ударів по українській критичній інфраструктурі (один з перших фактів – вересень 2022 року), однак називають їх «Герань-2». Самі окупанти визнали факт купівлі, хоча офіційний Іран заперечує постачання дронів агресору.
Варто зазначити, що ворог працює над вдосконаленням іранського апарата. Як свідчить аналіз уламків частини збитих «мопедів», росіяни змінили матеріал, з якого виготовлено БПЛА, елементи внутрішньої конструкції та його електронні комплектувальні, зокрема блок навігації, збільшили масу бойової частини. Усе це для того, аби спростити і, відповідно, зробити БПЛА дешевшим, підвищити його точність.
Агресор продовжує працювати й над створенням власних варіантів літальних апаратів цього типу.

Одна з розробок – «Куб-БЛА». Апарат має трикутну форму та гвинт, який дозволяє рухатися зі швидкістю до 130 км/год. Тривалість польоту – до 30 хв, корисне навантаження – 3 кг.
«Ланцети» – ще один зразок баражувального боєприпасу, який масово використовують росіяни. На відміну від попередніх, він оснащений координатною та оптико-електронною системами наведення. Цей безпілотник включає три основні різновиди. Компактніші «Ланцет-1» та «Ланцет-3» (відповідно, з 1 кг чи 3 кг бойової частини) запускають з катапульти.
Х-53 або «Виріб 53» – новіший і важчий варіант з 5 кг бойової частини, має складне крило і стартує з контейнерних блоків, які можна об’єднувати у мобільну платформу. Для цього планують використовувати базу від вантажівки «КамАЗ», на яку встановлені 16 пускових контейнерів і пульти керування. Рашисти пишуть, що цей дрон може «самостійно шукати та ідентифікувати цілі», передавати інформацію іншим апаратам і таким чином атакувати роєм. Однак наразі підтверджень цієї інформації немає, а в пропагандистському відео демонстрували лише макети.
Постає запитання: чи має Україна схожі розробки? Удари наших безпілотників (січень-березень 2024 року) по найбільших НПЗ агресора в Туапсе та Калузькій області, а це глибокий російський тил, дають ствердну відповідь. Якщо війна розпочиналася із одиничного використання цивільних DJI Mavic, які до цього застосовували переважно для відеознімань, то нині вже більш як 200 українських компаній виготовляють різні типи БПЛА. Більша частина з них розрахована для роботи на лінії фронту, але є і спеціально створені для дальнього польоту.

Однією з найбільш перспективних розробок, інформація про яку є у відкритому доступі, видається UJ-22 Airborne. Компанія «Укрджет» презентувала апарат на міжнародній виставці озброєнь 16 червня 2021 року. Його можна використовувати для розвідки, транспортування вантажів, або ж як носій вибухівки.
Основні характеристики: мінімальна та максимальна висота польоту – від 50 до 6000 метрів, швидкість – до 160 км/год, дальність польоту – 800 км, стартова маса – 85 кг (з них – до 20 кг корисного навантаження), максимальна тривалість перебування у повітрі – сім годин (за іншими джерелами – до 14 годин).

Але окрім цього апарата, є ще й розробки під кодовими назвами RAM II UAV, «Грім», «Мисливець», «Лютий», «Бобер», «Морок», «Пілум».
Детальних характеристик цих БПЛА зі зрозумілих причин немає. Але очевидно одне – вони жодним чином не поступаються ірано-рашистським поробкам, а враховуючи досвід бойового використання та допомогу Заходу, зокрема комплектувальними, значно їх перевищують.

Потужним імпульсом, безперечно, стало і рішення про створення окремого роду військ у ЗСУ – Сил безпілотних систем. Як зброї, яка на усіх рівнях – стратегічному, оперативному і тактичному – має максимально ефективно реалізовувати бойовий потенціал.

Олександр ДУРМАНЕНКО
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

Коментарів: 1
Анонім Показати IP 12 Травня 2024 10:38
за відсутності належної кількості артснарядів дрони- це крапля в морі, тому не варто з них робити "суперзброю"

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus