Бути хворим – не соромно, бо це виліковно: волинські медійники вчаться розвінчувати міфи про туберкульоз
У 2014 році Україна вперше увійшла до п’ятірки країн з найвищим тягарем мультирезистентного туберкульозу – найнебезпечнішої стадії цієї недуги. МР ТБ є формою туберкульозу, що резистентна до щонайменше двох найбільш ефективних протитуберкульозних препаратів, тому вилікувати її надзвичайно складно. Ця форма виникла через багаторічні складнощі із закупівлею і доставкою протитуберкульозних препаратів, відтак багато пацієнтів не доліковувалися, кидали лікування або через відсутність препаратів, або через недоліки соціального супроводу.
За даними Центру громадського здоров’я, в Україні за 2022 рік кількість уперше зареєстрованих захворювань на туберкульоз, включно з його рецидивами, становила 18 510 (45,1 на 100 000 населення), що на 2,5% більше показника 2021 року – 18 241 (44,0 на 100 000 населення). Попри такі суттєві цифри, у ЦГЗ запевняють, що епідеміїї туберкульозу в Україні наразі немає.
Однак із цим твердженням не зовсім погоджуються у благодійній організації «Мережа 100 відсотків життя Рівне», яка від 2008 року реалізувала 83 проєкти у сфері охорони здоров’я та надання соціальних послуг. Громадське об’єднання вболіває не лише за те, аби проблематика туберкульозу стала одним із державних пріоритетів у сфері охорони здоров’я, а й за те, аби хворі на туберкульоз перестали стигматизуватися суспільством, і щоби максимум українців мали базові знання про цю недугу й позбавилися стереотипів.
«Оскільки ми добре розуміємо важливість цієї проблематики, у нас виникла ідея створити міжрегіональний центр комунікації для медійників, щоби про туберкульоз згадували не лише раз на рік – 24 березня, коли відзначається Всесвітній день боротьби з туберкульозом, – розповів заступник голови правління БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне», керівник проєкту «Створення міжрегіонального центру комунікації у сфері протидії туберкульозу» Євген Баборикін. – Підсумком діяльності спільноти журналістів стане мотиваційний конкурс для його учасників. Усе – заради подолання поширених міфів та упереджень щодо туберкульозу».
Загалом, організація має за мету організувати спільноту медійників, яким цей проєкт завдяки низці тренінгів, навчальних майстер-класів, презентацій тощо дозволить здобути експертність у сфері охорони здоров’я, а саме у протидії виникнення і поширення туберкульозу.Крім того, проєкт покликаний розглянути у середовищі журналістів такі теми: глобальна та національна стратегія з подолання туберкульозу та реалізація на місцевому рівні; вплив туберкульозу на психологічний та соціальний клімат у громаді; використання лексики, дружньої до пацієнтів; застосування етичних принципів при створенні текстових та аудіовізуальних матеріалів з тематики охорони здоров’я; особливості журналістської роботи з ключовими зацікавленими сторонами у сфері протидії туберкульозу; ролі громад (як територіальних, так і поведінкових) у подоланні бар’єрів на шляху до одужання.Ольга Клименко – голова правління БО «TBpeopleUkraine», вона є однією зі спікерок проєкту. Ольга і сама має досвід лікування туберкульозу й, подолавши цей непростий шлях, прагне змінити ставлення держави та людей до цієї теми. Здолати стереотипи, страхи й упередження – спільне завдання усіх небайдужих і медіаспільноти, переконана вона.
Правильна комунікація із хворими вкрай важлива, наголошує Ольга Клименко, бо лиш у такому разі є шанс, що люди, які знатимуть правду про туберкульоз, не відвернуться від того, хто потребує допомоги. А ще для неї особливо важливо розірвати коло незацікавленості темою протидії туберкульозу, й тут без допомоги журналістів не впоратися.
«Близько 20 тисяч українців щороку проходять лікування від туберкульозу. Проте 30-50% не доходять до лікарень й не знають про свій діагноз. Тим часом Україна входить у п’ятірку країн з тягарем туберкульозу, – зауважує Ольга Клименко. – Часто, коли людина чує діагноз «туберкульоз», у неї шок, страх, розпач. А так не має бути. Всі мають знати, що туберкульоз виліковний».
Також більшість людей не знає про те, що в Україні лікування від туберкульозу цілком безплатне, і це великий плюс. Однак є і великий мінус: хвора людина на певний час втрачає працездатність, адже інтоксикація від цієї недуги дуже сильна. У більшості випадків хворий втрачає роботу, адже таких людей часто звільняють. При цьому під час лікування від туберкульозу хворий потребує дуже якісного харчування, на яке багатьом бракує коштів. Тим часом держава не надає жодної фінансової допомоги людям, які втратили можливість працювати.
«Терапія від туберкульозу – це не лише про таблетки, це про складний психоемоційний стан. Людей виганяють з роботи, їхніх дітей сахаються. Трудове право в цьому контексті не захищене, і не тільки в туберкульозі, – пояснює Ольга Клименко. – В туберкульоз мало вкладають у світі, тим часом він мутує, видозмінюється. Туберкульоз нікому не цікавий, він має низький політичний інтерес, зокрема й в Україні. Від туберкульозу помирає більше людей, ніж від коронавірусу, але нема політичної волі боротися з цією епідемією. Треба розробляти нові вакцини, провадити продумані кампанії з вакцинації, особливу увагу слід приділяти лікуванню дітей».
І хоч Україна вже тривалий час у лідерах за мультирезистентним, тобто стійким туберкульозом, упродовж останніх років наша держава таки здійснила прорив у лікуванні, відзначає Ольга Клименко.
«Волинський тубдиспансер – один з найкращих в Україні. Тут відбулися колосальні зміни в контексті медичної реформи. Проте в Україні лікарень такого рівня мінімум», – підсумовує керівниця «TBpeopleUkraine».
Читати ще: Одна дитина померла: зафіксували спалах туберкульозу серед найменших волинян
Цілком погоджується з думкою Ольги Клименко і медична директорка Волинського обласного фтизіопульмонологічного медичного центру Наталія Чурсіна.
«Надважливо донести усім, що це не смертельна хвороба. Адже такий діагноз викликає у людей депресію. Лише усвідомлення того, що туберкульоз виліковний, дає пацієнту емоційні сили розпочати з ним ефективну боротьбу. Бо без впевненості пацієнта, що йому до снаги здолати недугу, без його старань лікар не впорається самотужки», – зауважує Наталія Чурсіна.
Загалом, лікування від туберкульозу триває від 6 до 18 місяців. Рівень захворюваності останнім часом зріс, констатує очільниця обласного тубдиспансеру, зокрема і серед дітей. Причина у тім, що зросло і виявлення.
«Проте у медиків нині є всі технічні можливості і знання, щоби будь-яка форма туберкульозу була виліковна. Це правда», – резюмувала лікарка.
Ірина КАЧАН
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
За даними Центру громадського здоров’я, в Україні за 2022 рік кількість уперше зареєстрованих захворювань на туберкульоз, включно з його рецидивами, становила 18 510 (45,1 на 100 000 населення), що на 2,5% більше показника 2021 року – 18 241 (44,0 на 100 000 населення). Попри такі суттєві цифри, у ЦГЗ запевняють, що епідеміїї туберкульозу в Україні наразі немає.
Однак із цим твердженням не зовсім погоджуються у благодійній організації «Мережа 100 відсотків життя Рівне», яка від 2008 року реалізувала 83 проєкти у сфері охорони здоров’я та надання соціальних послуг. Громадське об’єднання вболіває не лише за те, аби проблематика туберкульозу стала одним із державних пріоритетів у сфері охорони здоров’я, а й за те, аби хворі на туберкульоз перестали стигматизуватися суспільством, і щоби максимум українців мали базові знання про цю недугу й позбавилися стереотипів.
«Оскільки ми добре розуміємо важливість цієї проблематики, у нас виникла ідея створити міжрегіональний центр комунікації для медійників, щоби про туберкульоз згадували не лише раз на рік – 24 березня, коли відзначається Всесвітній день боротьби з туберкульозом, – розповів заступник голови правління БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне», керівник проєкту «Створення міжрегіонального центру комунікації у сфері протидії туберкульозу» Євген Баборикін. – Підсумком діяльності спільноти журналістів стане мотиваційний конкурс для його учасників. Усе – заради подолання поширених міфів та упереджень щодо туберкульозу».
Загалом, організація має за мету організувати спільноту медійників, яким цей проєкт завдяки низці тренінгів, навчальних майстер-класів, презентацій тощо дозволить здобути експертність у сфері охорони здоров’я, а саме у протидії виникнення і поширення туберкульозу.Крім того, проєкт покликаний розглянути у середовищі журналістів такі теми: глобальна та національна стратегія з подолання туберкульозу та реалізація на місцевому рівні; вплив туберкульозу на психологічний та соціальний клімат у громаді; використання лексики, дружньої до пацієнтів; застосування етичних принципів при створенні текстових та аудіовізуальних матеріалів з тематики охорони здоров’я; особливості журналістської роботи з ключовими зацікавленими сторонами у сфері протидії туберкульозу; ролі громад (як територіальних, так і поведінкових) у подоланні бар’єрів на шляху до одужання.Ольга Клименко – голова правління БО «TBpeopleUkraine», вона є однією зі спікерок проєкту. Ольга і сама має досвід лікування туберкульозу й, подолавши цей непростий шлях, прагне змінити ставлення держави та людей до цієї теми. Здолати стереотипи, страхи й упередження – спільне завдання усіх небайдужих і медіаспільноти, переконана вона.
Правильна комунікація із хворими вкрай важлива, наголошує Ольга Клименко, бо лиш у такому разі є шанс, що люди, які знатимуть правду про туберкульоз, не відвернуться від того, хто потребує допомоги. А ще для неї особливо важливо розірвати коло незацікавленості темою протидії туберкульозу, й тут без допомоги журналістів не впоратися.
«Близько 20 тисяч українців щороку проходять лікування від туберкульозу. Проте 30-50% не доходять до лікарень й не знають про свій діагноз. Тим часом Україна входить у п’ятірку країн з тягарем туберкульозу, – зауважує Ольга Клименко. – Часто, коли людина чує діагноз «туберкульоз», у неї шок, страх, розпач. А так не має бути. Всі мають знати, що туберкульоз виліковний».
Також більшість людей не знає про те, що в Україні лікування від туберкульозу цілком безплатне, і це великий плюс. Однак є і великий мінус: хвора людина на певний час втрачає працездатність, адже інтоксикація від цієї недуги дуже сильна. У більшості випадків хворий втрачає роботу, адже таких людей часто звільняють. При цьому під час лікування від туберкульозу хворий потребує дуже якісного харчування, на яке багатьом бракує коштів. Тим часом держава не надає жодної фінансової допомоги людям, які втратили можливість працювати.
«Терапія від туберкульозу – це не лише про таблетки, це про складний психоемоційний стан. Людей виганяють з роботи, їхніх дітей сахаються. Трудове право в цьому контексті не захищене, і не тільки в туберкульозі, – пояснює Ольга Клименко. – В туберкульоз мало вкладають у світі, тим часом він мутує, видозмінюється. Туберкульоз нікому не цікавий, він має низький політичний інтерес, зокрема й в Україні. Від туберкульозу помирає більше людей, ніж від коронавірусу, але нема політичної волі боротися з цією епідемією. Треба розробляти нові вакцини, провадити продумані кампанії з вакцинації, особливу увагу слід приділяти лікуванню дітей».
І хоч Україна вже тривалий час у лідерах за мультирезистентним, тобто стійким туберкульозом, упродовж останніх років наша держава таки здійснила прорив у лікуванні, відзначає Ольга Клименко.
«Волинський тубдиспансер – один з найкращих в Україні. Тут відбулися колосальні зміни в контексті медичної реформи. Проте в Україні лікарень такого рівня мінімум», – підсумовує керівниця «TBpeopleUkraine».
Читати ще: Одна дитина померла: зафіксували спалах туберкульозу серед найменших волинян
Цілком погоджується з думкою Ольги Клименко і медична директорка Волинського обласного фтизіопульмонологічного медичного центру Наталія Чурсіна.
«Надважливо донести усім, що це не смертельна хвороба. Адже такий діагноз викликає у людей депресію. Лише усвідомлення того, що туберкульоз виліковний, дає пацієнту емоційні сили розпочати з ним ефективну боротьбу. Бо без впевненості пацієнта, що йому до снаги здолати недугу, без його старань лікар не впорається самотужки», – зауважує Наталія Чурсіна.
Загалом, лікування від туберкульозу триває від 6 до 18 місяців. Рівень захворюваності останнім часом зріс, констатує очільниця обласного тубдиспансеру, зокрема і серед дітей. Причина у тім, що зросло і виявлення.
«Проте у медиків нині є всі технічні можливості і знання, щоби будь-яка форма туберкульозу була виліковна. Це правда», – резюмувала лікарка.
Ірина КАЧАН
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Учені припускають, що алфавіт винайшли не в Єгипті: знайшли свідчення, яким близько 4400 років
Сьогодні 00:35
Сьогодні 00:35
23 листопада: свята, події, факти. День пам'яті жертв голодоморів в Україні та Міжнародний день боротьби з безкарністю
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
У Лондоні вперше зустрілися найнижча та найвища жінки у світі
22 Листопада 2024 23:52
22 Листопада 2024 23:52
Розкладав закладки, щоб заробити на лікування дружини: львів’янина у Луцьку посадили на шість років
22 Листопада 2024 23:33
22 Листопада 2024 23:33
Компанія Маска отримала дозвіл на випробування мозкового чипа в Канаді
22 Листопада 2024 23:13
22 Листопада 2024 23:13
Луцька громада на шляху до кліматичної нейтральності
22 Листопада 2024 22:54
22 Листопада 2024 22:54
Померла відома волинська журналістка та депутатка Алла Лісова
22 Листопада 2024 22:35
22 Листопада 2024 22:35
У різдвяному рекламному ролику Chanel прозвучав український «Щедрик»
22 Листопада 2024 22:16
22 Листопада 2024 22:16
«Корови каждий день падають»: на Волині жителі села самостійно ремонтують нічийний міст
22 Листопада 2024 21:57
22 Листопада 2024 21:57
«1000 днів сама»: лучанка Марія Хурсенко присвятила свою нову пісню дружинам Героїв. Відео
22 Листопада 2024 21:38
22 Листопада 2024 21:38
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.