«Більшість українців покращення не відчули»: що і чому сказав Порошенко у посланні до Ради

Петро Порошенко зачитав своє щорічне звернення до українського парламенту. Воно стало останнім в каденції президента, а значить - передвиборчим. Головною тезою його перед електоральної мови стала «боротьба з реваншем».

Це слово - реванш - прозвучало, мабуть, не менше раз ніж звичне «агресор». Таким чином глава держави чітко окреслив напрямок своїх дій в передвиборчий період.

Це боротьба з політиками, які критикують чинну владу, а також боротьба з медіа, які цей курс критикують.

Навіть Юлії Тимошенко президент не приділив в своїй промові і частки того негативу, який дістався «реваншистам». Судячи з усього, на протистоянні з ними президент і буде будувати свою передвиборну кампанію.

Другим за значимістю пунктом промови президента став Томос. Церковне протистояння в Україні буде ще однією технологією, з якою Банкова йде на вибори.

І в цьому епізоді, і в разі з південним сходом, президент видав кілька завуальованих погроз - чим позначив, як влада буде «працювати» по опонентах найближчим часом.Журналісти видання «Страна» виділили основні тези з промови Порошенка.

... і кордон по Збручу

Тему з «проросійським реваншем» Петро Порошенко згадав у своїй промові безліч разів.

Він позначив її і у вступі, і в основній частині. Причини того, чому «загроза реваншу» в Україні зараз, на п'ятий рік після перемоги Майдану, настільки сильна (не зважаючи на «численні успіхи» у внутрішній і зовнішній політиці, в тому числі військовій та гуманітарній, про які докладно розповідав президент у своєму посланні), Порошенко розкривати не став, списавши все на підступи «п'ятої колони».

Ця «колона», за словами президента, «прикривається гаслами миру». «На кожному стовпі висять голуби миру. Але у цих голубів двоголові тіні», - загрозливо сказав президент і попередив, що «голуби» ці хочуть укласти мир «на російських умовах».

«І де тоді пройде межа: по Донцю, по Дніпру або по Збручу?», - вирішив трохи роздмухати панічні настрої Верховний головнокомандувач.

«На жаль, на українській політичній шахівниці є фігури, які дозволяють Москві ходити собою», - продовжував журитися Порошенко. На його думку, мета таких політиків - сформувати потужну фракцію в парламенті.

«Відомо, як на базі п'ятої колони мріють сформувати потужну проросійську опозицію в новому парламенті, а якщо пощастить, то ще й зробити її учасницею нової коаліції з правом вето на європейську і євроатлантичну інтеграцію», - озвучив перспективу глава держави.

Журналісти як агенти

До «п'ятої колони» президент відніс не лише політиків, а й ЗМІ – «деякі телеканали, періодичні видання та інтернет-сайти». Їм, за словами Порошенка, потрібно «дати відсіч»:

«Ми бачимо, як п'ята колона піднімає голову, намагається зібрати разом свої шеренги, користуючись перевагами демократії, активізується в інформаційному просторі. Наше завдання надзвичайно складне - дати їм відсіч, не порушуючи норм європейської демократії», - сказав президент.

Частину інформаційного поля Порошенко при цьому назвав «окупованою». І запропонував на законодавчому рівні визначити «окупантів» - «агентами впливу».

«В Україні все ще діє мережа російської агентури, яка бере під контроль ЗМІ, плодить «незалежні громадські організації». Вони дійсно незалежні, але незалежні від України, та підконтрольні Кремлю, і роздмухують антиукраїнські, антиєвропейські і антиамериканські настрої.

Отже, підтримую ідею законопроекту про реєстрацію агентів впливу держави-агресора Російської Федерації. Підкреслюю, саме держави-агресора, тому такий закон ніяк не вплине ні на громадянське суспільство, ні на мас-медіа, ні на свободу слова», - заявив президент.

Порошенко не сказав, яким він бачить цей закон. Але, якщо зважати на міжнародну практику, то там подібні закони поширюються на тих суб'єктів, чиї засновники є іноземними громадянами або юридичними особами. Чи у випадку, коли доведено фінансування з-за кордону.

Але на території України не залишилося ЗМІ, які мають в числі засновників громадян Росії, або офіційно отримують звідти фінансування. Тому не виключено, що визначати такі ЗМІ та інші структури будуть «на око».

В цьому випадку під категорію «агентів» може потрапити дуже широке коло ЗМІ і громадських організацій. Які для них санкції настануть - поки незрозуміло. Відповідний законопроект тільки заявлений представниками «Народного фронту».

Втім, можливо, що на Банковій не будуть чекати прийняття цього закону, а спробують закрити частину опозиційних ЗМІ через рішення РНБО. Наприклад, про таку перспективу недавно заявив керуючий телеканалу NewsOne Андрій Портнов.

За його словами, президент вже веде кулуарні переговори з фракціями Ради, щоб вони виступили з відповідним зверненням до РНБО. Не випадково президент у посланні підкреслював, що претензії до «засилля країни-агресора в інформпросторі» є саме у депутатів.

Теоретично, у РНБО є повноваження призупинити дії ліцензії телеканалу (правда, для цього він повинен бути викритий в антидержавній діяльності і в закликах до порушення територіальної цілісності, чого відносно NewsOne поки не виявлено навіть Нацрадою).

Причому це можна зробити навіть без рішення суду (як у випадку з відкликанням ліцензії за стандартною процедурою).

Інше питання полягає в тому, що далеко не всі в Раді готові брати на себе ініціативу щодо закриття телеканалів в інтересах президента, перспективи якого на переобрання не дуже великі.

Томос

Друга за важливістю тема в посланні - це передбачувана автокефалія української церкви.

«Я не знаю, коли саме ухвалять Томос і коли його привезуть до Києва», - заявив президент. Але окреслив напрямки організаційної роботи, яку він має намір вести в процесі надання автокефалії (або екзархату - тут вже як вийде).

Головна теза, яка прозвучала з цього приводу - влада сприятиме переходу священиків і мирян з УПЦ МП в нову помісну церкву.

«Я гарантую, що держава захистить, і не треба їх лякати, права тих священиків і мирян УПЦ Московського Патріархату, добровільно приймуть рішення вийти з-під Москви, щоб разом з іншими православними творити єдину помісну Православну Українську Церкву», - заявив Порошенко.

Це серйозна заявка на втручання у внутрішньоцерковні справи. Захистити держава може лише силами правоохоронних органів. Таким чином, президент по суті анонсував відкриття кримінальних справ (або ж просто позасудове тиск) проти УПЦ МП.

Приміром, право вибору тих, хто вирішив залишитися в Московському патріархаті, президент зобов'язався просто «поважати». Ніяких активних дій щодо їх захисту робити він не збирається. Більш того, з цитати Порошенко слід розуміти, що від УПЦ МП після Томосу не залишиться і назви:

«Я гарантую, що держава буде поважати вибір тих, хто вирішить залишитися в тій церковній структурі, зберігати єдність з Російською Православною Церквою. І називати її так само і будемо для того, щоб полегшити розуміння».

«Поганий канцлер» Тимошенко

Посварити в програмній промові конкурентів Порошенка - це давно стало візитною карткою спічрайтерів президента. На Новий рік він, наприклад, «привітав» українців нарізкою кадрів, де Тимошенко вітається з Володимиром Путіним.

І таких прикладів було безліч. На цей же раз Порошенко двічі натякав на Юлію Тимошенко (хоча, повторимося, і вона пішла на другий план в порівнянні з «реваншистами», яких Порошенко, мабуть, вважає більш зручними для себе в якості «образу ворога»).

Перший раз - висміюючи «лівий популізм», який нарівні з реваншизмом, мовляв, загрожує Україні. Другий раз - висміюючи ідею парламентської республіки на чолі з канцлером (такі ідеї раніше звучали від табору Юлії Тимошенко).

«Хтось відверто адвокатує авторитаризм, а хтось і камуфлювання його в «парламентаризм канцлерського типу». Тільки якщо вчитатися в зміст, а не в заголовок, там у канцлера повноважень більше, ніж у кайзера, а в «рейхстазі» - по суті однопартійна система.

Режим одноосібної влади ні до чого доброго Україну не привів. Це урок, який треба запам'ятати абсолютно всім», - сказав Порошенко, розкритикувавши крім Тимошенко і німецького канцлера Ангелу Меркель.

Проте, риторика щодо ЮВТ не виглядала зовсім вже убивчою. Президент мало що може протиставити Тимошенко в області ідеології - вони грають на одному полі. І нацькувати на лідера «Батьківщини» громадську думку складніше, ніж на «проросійських» політиків.

Що ще цікавого сказав президент

Основну частину мови Порошенко займали армія і критика РФ. Тут президент не сказав нічого нового, повторивши тези як з торішнього послання, так і недавніх своїх промов.

А ось про реформи президент говорив мало і побіжно, загальними словами зазначивши їх «успіх» - особливо в очах міжнародних партнерів.

При цьому Порошенко визнав, що більшість українців поліпшень поки не відчули.

«Більшість українців поки не відчули поліпшення добробуту, а рівень життя відновлюється повільно і нерівномірно і по регіонах, і по соціальних та вікових групах. Особливо незахищеними залишаються пенсіонери», - заявив президент.

Цей сумний факт він, правда, постарався врівноважити великою кількістю «перемог».

«Іноземні інвестори вірять в перспективу нашої країни і створюють тут нові робочі місця. На наш ринок один за одним виходять кілька світових торгових брендів. Напевно, в передчутті зростання купівельної спроможності українців», - сказав Порошенко.

Він також згадував про загрози, які не входять до згаданих вище. Так, президент побіжно сказав про праворадикальні рухи в Україні. Правда, він їх поставив на останнє місце серед всіх загроз:

«Це і загроза реваншу проросійських сил, і розквіт лівого популізму і прояви правого радикалізму», - перерахував президент головні небезпеки для країни.

Фраза чисто ритуальна - аж надто багато критики звалилося на голови праворадикалів з-за кордону. На ромські погроми і напади на людей з альтернативною точкою зору на Заході вже не можуть закривати очі. Тому Петро Порошенко намагається бути «в тренді». Хоча реальних кроків, щоб приборкати радикалів, ніхто не робить.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---