«Біль матерів та дружин не вщухає»: у центрі Луцька вшанували загиблих за українську незалежність. Фото

У центрі Луцька відбулася акція «Час не лікує» в пам’ять про полеглих у російсько-українській війні, які з 2014 року віддали життя за незалежність Батьківщини. До участі долучилися майже сотня родин волинських військових із портретами близьких у руках. Такий захід влаштовують щороку в різних містах.

Акцію «Час не лікує» в Луцьку ініціював Волинський осередок громадської організації «Об’єднання матерів і дружин захисників України» за підтримки влади міста й області, обласної бібліотеки для юнацтва та Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом».

Одне з найважливіших завдань заходу – об’єднати родини воїнів, які віддали життя за спокій українців. Більшість учасників – дружини чи матері загиблих. Вони щороку виходять на вулиці міст, щоб нагадати суспільству про свій біль, про те, що втрата не має терміну давнини. Крім того, розповідаючи про близьких на загал, вони зберігають спогад про людину.Примітно, що акція відбувається напередодні Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність держави – пам’ятну дату відзначають 29 серпня.

Читати ще: «Час не лікує»: більш як сотня родичів загиблих військових зібралися у Луцьку

Захід розпочали з хвилини мовчання. Далі священники звершили панахиду. Присутні вшанували загиблих учасників Майдану, воїнів АТО/ООС та Героїв, які полягли під час повномасштабної війни.Першою слово мала голова Волинського осередку «Об’єднання матерів і дружин захисників України» Катерина Свищ, яка є матір’ю загиблого на Донеччині розвідника Сергія Свища.

«Наші сини тепер у небесному війську. Кажуть: час лікує. Але це неправда. Він просто перетворює гострий біль на хронічний. Не можна передати того відчуття, яке в наших душах. Ми тамуємо біль, який насправді нікуди не зникає. Він стає частиною нашої душі, але водночас змушує піднятися, стати на ноги й робити щось заради наших синів. У кожного своя історія життя, свої діти, які для них найкращі. Але в нас усіх спільний біль – втрата рідної людини», – звернулася Катерина Свищ.Як додала пані Катерина, рідні присутніх людей загинули за те, щоб українці мали змогу мріяти, думати, працювати та посміхатися, тому пам’ять про них потрібно берегти.

Своїми історіями ділилися мати Андрія Посполітака пані Світлана, мати Сергія Мокренка пані Любов, дружина Івана Сидорука Світлана та інші. Як зазначили рідні військових, щороку держава втрачає своїх найкращих синів та доньок.Виконав пісню «Україна моя» ветеран війни Анатолій Черенко. Чоловік воював ще із часів АТО, а після повномасштабного вторгнення долучився до лав 14-ї бригади. Зараз він працює як психолог із пораненими та іншими ветеранами.

«Я собі поставив питання: коли ми переможемо? Скажу чесно: на жаль, у війни немає переможців. Переможець може бути у футболі чи тенісі, а у війні це дещо інше. Ми маємо об’єднуватися, пам’ятаючи наших загиблих побратимів. Вони мають стати нашою совістю, совістю для людей і для чиновників, тоді ми почнемо робити ту Україну, про яку мріяли ці люди», – звернувся Анатолій Черенко.Голова правління Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» Катерина Шкльода зауважила: сьогоднішній захід – пам’ять про людей, які віддали життя за те, щоб сьогодні Україна зберігала незалежність, а ми мали змогу навчатися, працювати і ростити дітей.

«Спілкуючись із рідних загиблих, розумієш головну фразу заходу, що час не лікує. Біль, як сказали жінки, перетворюється на хронічну. Людина може хіба навчитися жити з болем. Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом» першочергово допомагає захисникам і захисницям, які зараз боронять державу, але також підтримує організації, що опікуються дітьми та родинами загиблих. Зокрема, допомагаємо з оздоровленням дітей, з влаштуванням таборів, забезпечуємо подарунками. І, звісно, підтримали таку акцію, адже розуміємо, як важливо матерям і дружинам збиратися разом. Тут вони бачать, що пам’ять про їхніх рідних живе», – наголосила Катерина Шкльода.Читати ще: «Працював над собою, тому перемагав»: у Луцьку – забіг пам’яті спортсмена-Героя Романа Гаврилюка. Фоторепортаж

Також присутні поклали квіти до пам’ятного стенду з іменами загиблих за Україну. Потому матері й дружини Героїв декламували авторські щемливі вірші та співали пісні. Акція «Час не лікує», яку започаткували ще у 2016 році, триватиме в інших українських містах.

Дмитро КЛИМЧУК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---