Без Великодня немає України: відомі волинянки спекли 300 пасок для військових. Фото

Політикині, науковиці, підприємиці, громадські діячки, лікарки, юристки – близько двадцяти авторитетних жінок Волинської області та переселенки з Вугледару, Донецька й Оріхового напередодні свята Воскресіння Господнього зібралися на спільне випікання пасок. Традиційний великодній хліб вони готували за перевіреними рецептами. Випічку, яку кожен українець асоціює насамперед із родиною та домашнім затишком, передадуть військовослужбовцям.

Благодійний захід «Великдень у Луцьку, по-луцьки» відбувся 12 квітня в одній із пекарень мережі «Сулі Гулі». Загалом приготували близько 300 пасочок.

Ініціатори проєкту – Луцька міська рада та Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом».

«Ми зібрали лідерок думок. Кожна з них на своїй посаді робить дуже багато для Луцької громади та Волинської області загалом, – розповіла очільниця управління соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Луцької міської ради Ліна Галан. – Коли чоловіки охороняють кордони нашої держави, ми повинні охороняти тили. Тому ми вирішили колективно спекти паски, які передамо військовослужбовцям Збройних сил, зокрема пораненим бійцям».Кожна господиня має свої секрети випікання паски. Нотаріус Тетяна Волянська готує цей святковий хліб понад 25 років.

«Це традиційний для населення України святий хліб. Щороку на Великдень усі господині з молитвою печуть паски. Для мене це процес, який символізує продовження українського роду», – сказала Тетяна Волянська.Вона також поділилася сімейним рецептом паски. Спершу готуємо опару: на літру теплого молока додаємо 300 грамів живих дріжджів, трохи цукру, солі, муки. Потім до суміші додаємо цедру та сік одного лимона та одного апельсина, 20 жовтків, п’ять яєць, 600 грамів масла, 700 грамів родзинок і муку. Тісто має сходити в глибокій ємності, накритій рушником.

«Перед тим, як викладати тісто у форми, я роблю бортики з пергаментного паперу. Тіста накладаю 1/3 форми з урахуванням цього бортика. Потім тісто підходить, випікається. Коли паска охолоне у формі, знімаю бортик, і паска виходить як церква – висока та гарна», – розказала Тетяна Волянська.Великдень – свято об’єднання та свято відродження, наголосила голова правління Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» Катерина Шкльода.

«Зібравшись тут, ми єднаємося, з чистими помислами печемо паски, які згодом передамо нашим військовослужбовцям. Вкладаючи молитву та душу, жінки з різних куточків України наповнюють ці пасочки добром, любов’ю, спільним бажанням миру та перемоги», – сказала вона.За традицією паску в родині пече найстарша жінка, додала. Раніше це був приємний обов’язок її бабусі, нині пасочки на Великдень готує мама Катерини: «Смачнішої паски за ту, яку пече мама, немає. Бажаю мамі довгих-предовгих літ життя, щоби я могла якнайдовше смакувати її пасочку».Паска – це тепло маминих рук, впевнена проректорка з навчально-виховної роботи та комунікації, доцентка кафедри соціальних комунікацій Волинського національного університету імені Лесі України Наталія Благовірна.

«Великдень – особливе свято в кожній українській родині. Можна сказати, що без Великодня немає України. Паска, крашанки, освячення смаколиків у церкві, великодній стіл, за яким збирається вся сім’я, – це щемлива традиція для кожного. У нашій родині старша жінка випікала паску й збирала всіх за великим столом. Тому на Великдень ми виїжджали до Львова до бабусі, згодом – до мами… Психологічно наважитися торкнутися тіста після смерті мами я не могла. Нині це мені вдалося, тому що тут ми поруч і допомагаємо одна одній», – розповіла Наталія Благовірна.Як додала, і мамина, і бабусина паски були дуже солодкі, за рецептурою подібні до тієї, яку випікає Тетяна Волянська.

«У нашій сім’ї старша жінка пекла паску, а доньки робили мачку. Це сметанно-хрінний соус. Його подають гарячим на тарілках і споживають з усім, що є на великодньому столі, наприклад, із сиром, яйцями, ковбасою, шинкою», – зауважила Наталія Благовірна.

На її думку, цьогорічний Великдень в Україні символізує згуртованість, єдність, духовне відродження та надію на переможну весну.До спільного випікання та прикрашання святкового хліба доєдналася також нардепка Ірина Констанкевич. Свої пасочки вона прикрасила квітами та колосками пшениці.«Ми об’єдналися не тільки, щоби спекти паску, а й щоб поговорити про традиції, символи, силу, віру, перемогу. Це насправді духовне єднання, – звернула увагу народна депутатка. – У нашій родині завжди пекли паски, навіть у радянські часи, коли це було заборонено. Тому для мене паска, крашанки, освячення їх у церкві є не тільки символом духовного єднанням у вірі, а й символом спротиву системі».

Цього року Ірина Констанкевич традиційно пектиме паску і вдома: «У мене вже все є: дріжджі, мука, домашні яйця… Завтра буду готувати тісто за бабусиним рецептом. Окрім того, як кожна українка дотримуюся спеціальних ритуалів, як-то покласти хрестик, помолитися, чистим рушником накрити тісто в мідниці».

Підприємиця Вікторія, яка переїхала до Луцька 2015 року з Донецька, також пече паску за бабусиним рецептом.«Що таке Великдень? Це весна, відродження природи, оновлення душі та сімейне коло», – підкреслила вона.

Ольга ШЕРШЕНЬ

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---