«Антитіл багато не буває», – луцька педіатр розповіла, чи варто щеплювати дітей проти COVID-19

Пандемія коронавірусу, із якою увесь світ живе ось уже майже два роки, на жаль, не відступає. Медиків неабияк непокоїть той факт, що в лікарні усе частіше потрапляє інфікована молодь. В Україні почали щеплювати проти COVID-19 дітей від 12 років.

Звісно, такі дії часто наражаються на критику. Багато хто усерйоз сприймає різноманітну фейкову інформацію щодо вакцинації.

Тож аби розставити усі крапки над і, Жіночий рух «За Майбутнє» організував вебінар із директоркою КП «Луцька міська дитяча поліклініка» Оксаною Лєщинською. Вона відповіла на запитання щодо вакцинації дітей проти COVID-19, які найчастіше непокоять батьків, та розвіяла чимало міфів.

«Напевно, жоден фахівець не зможе назвати характерних симптомів ковіду. Хвороба уже поліморфна у симптомах. Але варто пам’ятати про диференційовану діагностику ГРВІ та COVID-19, – наголошує Оксана Лєщинська. – Ковід може починатися і з симптомів захворювання верхніх дихальних шляхів, і з розладів кишково-шлункового тракту. У моїй практиці перша дитина, якій було підтверджено коронавірус шляхом ПЛР, звернулася саме зі скаргами на розлад шлунково-кишкового тракту».

Вона зауважує: вкрай важливим є зв’язок батьків з лікарем. І дуже добре, що в системі охорони здоров’я з’явилася така опція, як консультування телефоном.

Читати ще: «Дельта» в Україні: Комаровський дав поради батькам, як захистити дітей

«Дуже велике значення має епідоточення, – додає педіатр. – Зазвичай діти мають позитивний ПЛР внаслідок того, що мали контакт у сімейних вогнищах захворювання. Також можуть інфікуватися в дитячому колективі. На жаль, немає чарівної таблетки, яка допомогла б вилікувати ковід. Недуга минає як гостра респіраторна інфекція, яка має початковий період, період маніфесту, зазвичай упродовж 72 годин від початку, а тоді вже йде спад».

З її слів, будь яка респіраторна інфекція мусить пройти ці періоди. Дитина за два дні одужати не може.

«Варто пам’ятати, що ПЛР та експрес-тест у перші дні не можуть бути позитивними, навіть якщо у дитини є ковід, – провадить Оксана Лєщинська. – Достовірним ПЛР-тест буде через п’ять-сім днів від початку симптомів».

Педіатр наголошує: батьків мають насторожити такі симптоми, як висока температура тіла більш як три доби, погане самопочуття. Це має спонукати до того, щоб обстежувати дитину та проводити чітку діагностику – це гостре респіраторне захворювання чи ковід.

«Коли дитина хвора, мама в першу чергу має оцінювати загальний її стан у плані наростання інтоксикації, тобто це слабкість, в’ялість, різке бажання полежати, а не побігати навіть після того, як нормалізуються цифри температури. Тоді зразу треба спілкуватися з лікарем. Також має стривожити підвищена температура, що тримається понад 72 години», – додає лікарка.

Оксана Лєщинська застерігає: радитися щодо стану здоров’я дитини та препаратів треба тільки з лікарем, а не на так званих мамських форумах. І в жодному разі не вдаватися до самолікування.

«А до гормональних та судинозвужувальних засобів треба ставитися вкрай обережно, бо це не є ліками широкого застосування, – зазначає вона. – Є різні терміни та схеми застосування цих препаратів, які має контролювати лікар. На жаль, у нашій аптечній мережі ще не може запрацювати рецептурна група, аби певні ліки продавали суто за рецептами лікарів. За кордоном, наприклад, годі купити без рецепта лікарський засіб, що підлягає рецептурній групі».

Читати ще: Навіть безсимптомний COVID-19 у дітей за кілька місяців може дати ускладнення, – експертка

З обережністю педіатр радить ставитися й до різноманітних вітамінів, яких нині в мережі – до кольору до вибору. Адже вони також мають покази та протипокази, можливі побічні ефекти й передозування. Мало того, можуть спровокувати алергічну реакцію в дитини.

Підтримання дитячого імунітету – це не справа одного дня. То має бути щоденна робота. Здорове збалансоване харчування, прогулянки на свіжому повітрі, загартовування – ось ті чинники, що сприяють зміцненню імунітету малюка, й аж ніяк не американські вітаміни, хай навіть супермодні та дорогі.

«Так, справді, є діти, які мають імунодефіцитні стани й потребують тих вітамінів, але їх дуже мало, – каже лікарка. – Таких діток неодмінно треба скеровувати до імунолога, який після обстеження та відповідних аналізів дасть рекомендації».

Оксана Лєщинська зауважує: щеплення – це один з найдієвіших способів захисту дитини від небезпечних недуг, у тому числі й COVID-19. В Україні така вакцинація є не обов’язковою, а рекомендованою для дітей від 12 років.

«Перше, що може запобігти інфекційному процесу, – це вчасне проведення профілактичних щеплень. Не авральне. Щеплення не працює сьогодні на сьогодні, – наголошує вона. – Мусить відбутися зворотна реакція в організмі людини, аби сформувався імунітет, клітини, які захистять нас у разі сутички з інфекційним агентом».

У рекомендаціях щодо вакцинації проти COVID-19 немає нічого такого, що відрізнялось би від інших щеплень.

«Мама має вирішити, що це щеплення потрібне дитині, звернутися до лікаря, з яким укладено декларацію, та прийти до нього з дитиною. У присутності мами її оглянуть, потім треба підписати ту саму інформовану згоду, яку батьки підписують перед усіма щепленнями. Далі ведуть дитину в кабінет щеплень чи центр вакцинації, де їй роблять щеплення у присутності мами», – розповідає педіатр.

Крім того, нагадує лікар, не варто забувати й про рутинну вакцинацію відповідно до Національного календаря щеплень.

«Хочу нагадати, що у віці від 12 до 18 років ми робимо всього-на-всього два планові щеплення: проти поліомієліту та дифтерії й правцю. Тобто про жодне імунологічне навантаження не йдеться», – запевняє вона.

Зі слів медика, щеплення проти COVID-19 дітям роблять не раніше, як через два тижні після планового, а з інактивованим грипом – у різні кінцівки в один день.

Окрім того, зазначає Оксана Лєщинська, для дітей з інвалідністю така вакцинація не протипоказана, навпаки – дітей з груп ризику рекомендують щеплювати першочергово. ДЦП, розлади аутичного спектру, різні неврологічні захворювання тощо – не покази для медвідводу.

Приводом для тимчасового протипоказу до щеплення може бути гостра респіраторна інфекція, алергічний дерматит чи апендицит у дитини. Вакцинувати можна після того, як пролікували ту чи ту недугу.

Постійні протипокази мають діти із серйозними тривалими або пожиттєвими захворюваннями. Вони мають мед відводи від будь-яких щеплень, у тому числі й проти COVID-19.

Приводом для медвідводу від вакцинації проти COVID-19 може бути алергія на якийсь із компонентів вакцини або міокардит, пов’язаний із проведенням першої дози ковідної вакцинації (у такому разі потрібні роз’яснення лікаря, як далі чинити).

Читати ще: Лікарка розповіла про симптоми COVID-19 у дітей

Якщо у дитини онкопатологія, рішення про доцільність вакцинації ухвалюють разом з дитячим онкологом, який її лікує.

«Перелік випадків, коли не можна дитину з онкологією щеплювати, дуже малий. Здебільшого їх рекомендують вакцинувати, адже протиракова терапія дуже агресивна, вона не тільки вбиває ракові клітини, а й знижує імунітет», – наголошує Оксана Лєщинська.

Щеплювати дітей від 12 років проти COVID-19 в Україні рекомендують вакциною Pfizer з інтервалом 21-28 днів. За інструкціями, інших дозволів для дітей немає. Зі слів лікарки, зазвичай вони переносять її добре, можливе хіба незначне підвищення температури. Крім того, щеплення можна проводити через 28 днів після перших проявів симптомів коронавірусної інфекції. Рекомендують це зробити до 180 днів.

«Антитіл багато не буває, – зазначає медик. – Утім наголошу: щеплені люди не мають нехтувати засобами захисту. Треба носити маски та змінювати їх щодві-три години, використовувати антисептики тощо».

Оксана Лєщинська акцентує: наразі суттєво збільшилася кількість батьків, які хочуть вакцинувати своїх дітей. Тому працюють над тим, аби облаштувати для них пункт вакцинації в дитячій поліклініці.

Оксана ГОЛОВІЙ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---