Або я і моє его, або Україна: Михаїл розповів, чому не став предстоятелем єдиної помісної церкви

Митрополит Луцький і Волинський Михаїл розповів про те, чому зняв свою кандидатуру з посади предстоятеля єдиної помісної церкви 18 грудня під час прес-конференції.

«Перше, що мало відбутися, – це процедура розпуску КП на помісному Соборі УПЦ КП. Для того ми зібралися в храмі Тепла Софія, що поряд із великим Софіївським собором.

Дуже довго Собор не міг розпочатися через відсутність голови – Філарета. Він має право скликати Собор і оголосити про повістку дня і рішення Собору. Його довго не було, коли він врешті прийшов, то вступна його промова полягала в тому, що ми не можемо піти на Собор і саморозпуститися, так, як ми, висунувши кандидатуру митрополита Епіфанія, можемо програти в виборі посади предстоятеля церкви. Є інший кандидат також від нашої церкви і він виграє.

Тобто виборів фактично не було, але патріарх визнав мою перемогу. Попри те, що не може виграти митрополит Епіфаній, за словами Філарета, він не буде брати участь у об’єднавчому Соборі. Це було сказано прилюдно. Було 120 делегатів у залі. Були дискусії між мною і Філаретом. Не домовившись ні про що, частина делегатів покинула Теплу Софію і пішла у Велику Софію разом зі мною.

Провівши консультації з іншими учасниками собору, я розказав, що мене шантажують, що це нечесно, адже предстоятелями церкви може стати будь-хто… Арбітром ситуації спробував стати Андрій Парубій, який закликав шукати рішення, адже Собор – історична подія.

На що я відповів: яка це демократія і чесність, про що ви кажете. Не може поведінка однієї особи визначати історію всієї України. Пізніше мене запросили на розмову з Петром Порошенком. Хочу наголосити: не було ніякого втручання влади у Собор. Влада лише забезпечила транспорт, інформаційну підтримку, охорону.

Ситуація зайшла у глухий кут, я не знімав своєї кандидатури, тому що кожен міг бути обраний, ніщо не заважало бути мені предстоятелем. І тоді постала дилема: або я стою на своєму, діючи в рамках закону і світського, і духовного, і йду до кінця, натомість друга частина може покинути Собор, та, яка підтримувала Філарета. Наслідки для мене були зрозумілі – розділення, декілька православних церков, розділення суспільства, звинувачення всесвітнього патріарха, російське торжество… Стояло питання: або я і моє его, або Україна. Тому я прийняв рішення, що Україна – понад усе», – розповів Митрополит.

Він наголосив, що саме шантаж патріарха побудив його прийняти своє рішення.

«Я радий за українське суспільство. Ми доросли до того, щоби знайти спільний вектор напрямку і об’єднатися», – акцентував Михаїл.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---