The Hill: США намагаються посварити РФ та Китай завдяки Україні. Чому це не спрацює
У Вашингтоні останнім часом дедалі більше правих політиків закликають до реалізації своєрідного «зворотного Ніксона». Вони пропонують поступитися в Україні, сподіваючись таким чином відірвати Росію від Китаю та внести розкол у партнерство між Пекіном і Москвою.
Як пишуть у статті для The Hill аналітик Майкл Мацца та науковець Шей Хатірі, ця стратегія хибна, адже ґрунтується на викривленому розумінні й історичних подій, і сучасної геополітичної ситуації передає УНІАН.
Що було насправді у 1970-х
Згадаймо, як відбувався поворот США до Китаю за часів Ніксона. Попри популярне уявлення, Сполучені Штати не зуміли «вбити клин» між Пекіном і Москвою. Їхнє протистояння виникло значно раніше і без американського втручання.
Як зауважив оглядач Washington Post Девід Ігнатіус: «Китай мав підстави боятися влади Росії – і шукати противаги у США».
Після смерті Сталіна Микита Хрущов у 1956 році виступив із критикою сталінізму, чим глибоко обурив Мао Цзедуна. Той вважав це відступом від справжнього марксизму-ленінізму та спробував ствердити лідерство Китаю у світовому комуністичному русі. Його «Великий стрибок уперед» 1958 року частково був відповіддю на радянську критику. У 1963 році китайці опублікували памфлет під назвою «Про фальшивий комунізм Хрущова та його історичні уроки для світу», чим остаточно закріпили ідеологічну прірву.
Читати ще: США вперше викрили, як Китай постачає готову зброю в Росію
Цей конфлікт мав реальні наслідки: у 1960 році СРСР відкликав своїх радників із Китаю, включно з тими, хто працював над китайською ядерною програмою. Коли Китай звернувся по співпрацю до США, щоб зберегти рівновагу в ядерному балансі, це викликало обурення в Москві. До кінця 1960-х напруга дійшла до того, що СРСР навіть припускав, що може завдати превентивного удару по китайських ядерних об’єктах – на тлі прикордонної війни 1969 року.
Колись у 1920-х роках радянські агенти допомагали в організації Комуністичної партії Китаю, а вже через кілька десятиліть радянські та китайські війська обстрілювали одна одну. При цьому США були радше спостерігачами, ніж архітекторами конфлікту. Коли Генрі Кіссінджер і Річард Ніксон вирушили до Пекіна в 1971–1972 роках, вони не створювали новий союз – вони просто використали той розрив, який вже існував.
А що сьогодні?
Нинішній союз Росії та Китаю не ґрунтується на спільній ідеології, як за часів Холодної війни, а на її відсутності. Як зазначає аналітик Аарон Фрідберг, сьогодні ці дві країни об’єднує «антиідеологія» – заперечення ліберального світопорядку, за який виступають США.
І Пекін, і Москва добре вивчили уроки минулого. Вони чудово розуміють, що китайсько-радянський розкол став однією з причин перемоги США у Холодній війні, і не мають наміру допустити повторення цього сценарію.
Читати ще: Росія готувала атаки на АЕС та цивільну інфраструктуру Японії і Південної Кореї, – Financial Times
Навпаки, останні події лише підтверджують міцність їхніх зв’язків. Китай, за повідомленнями, попросив Росію відкласти вторгнення в Україну до завершення Олімпійських ігор у Пекіні – і Путін погодився.
А вже перед самою війною обидва лідери підписали меморандум, у якому йшлося: «Дружба між двома державами не має меж, немає «заборонених» сфер співпраці, зміцнення двостороннього стратегічного співробітництва не спрямоване проти третіх країн і не залежить від зміни міжнародного середовища та обставинних змін у третіх країнах».
Впродовж усієї війни Китай надавав Росії підтримку: дипломатичну, економічну і навіть військову.
Союз проти спільного ворога
Сьогодні Пекін і Москва об’єднані не тільки спільним противником – США, а й численними сферами співпраці: від космосу й штучного інтелекту до нарощування ядерного потенціалу. Обидві країни активно розвивають свої арсенали, у той час як США зберігають статус-кво.
Навіть давній прикордонний конфлікт – одна з головних причин напруги у минулому – давно залагоджений. Після приходу до влади Путін вирішив це питання, що завершилося підписанням угоди у 2008 році. Хоч дехто й досі стверджує, що Москва має остерігатися китайських претензій на Далекий Схід, фактично Путін цього не боїться – і Сі Цзіньпін не дає йому підстав для занепокоєння.
Читати ще: Китайські товари подвійного призначення допомагають військовій машині Росії, – Sky News
Автори підсумовують:
«Відносини між Росією та Китаєм сьогодні аж ніяк не нагадують відносини 1960-1970-х років. Було б серйозною помилкою для США спробувати підхід, подібний до того, що продиктований фактами 1971 року. Така політика приречена на провал».
Китай і РФ
Китай і Росія оголосили про стратегічне партнерство «без обмежень» за кілька днів до того, як Путін напав на Україну в лютому 2022 року.
На початку цього року стало відомо, що торгівля Китаю з РФ за підсумками 2024 року досягла рекордного рівня. Обсяг імпорту та експорту еквівалентний 232 мільярдам євро.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Як пишуть у статті для The Hill аналітик Майкл Мацца та науковець Шей Хатірі, ця стратегія хибна, адже ґрунтується на викривленому розумінні й історичних подій, і сучасної геополітичної ситуації передає УНІАН.
Що було насправді у 1970-х
Згадаймо, як відбувався поворот США до Китаю за часів Ніксона. Попри популярне уявлення, Сполучені Штати не зуміли «вбити клин» між Пекіном і Москвою. Їхнє протистояння виникло значно раніше і без американського втручання.
Як зауважив оглядач Washington Post Девід Ігнатіус: «Китай мав підстави боятися влади Росії – і шукати противаги у США».
Після смерті Сталіна Микита Хрущов у 1956 році виступив із критикою сталінізму, чим глибоко обурив Мао Цзедуна. Той вважав це відступом від справжнього марксизму-ленінізму та спробував ствердити лідерство Китаю у світовому комуністичному русі. Його «Великий стрибок уперед» 1958 року частково був відповіддю на радянську критику. У 1963 році китайці опублікували памфлет під назвою «Про фальшивий комунізм Хрущова та його історичні уроки для світу», чим остаточно закріпили ідеологічну прірву.
Читати ще: США вперше викрили, як Китай постачає готову зброю в Росію
Цей конфлікт мав реальні наслідки: у 1960 році СРСР відкликав своїх радників із Китаю, включно з тими, хто працював над китайською ядерною програмою. Коли Китай звернувся по співпрацю до США, щоб зберегти рівновагу в ядерному балансі, це викликало обурення в Москві. До кінця 1960-х напруга дійшла до того, що СРСР навіть припускав, що може завдати превентивного удару по китайських ядерних об’єктах – на тлі прикордонної війни 1969 року.
Колись у 1920-х роках радянські агенти допомагали в організації Комуністичної партії Китаю, а вже через кілька десятиліть радянські та китайські війська обстрілювали одна одну. При цьому США були радше спостерігачами, ніж архітекторами конфлікту. Коли Генрі Кіссінджер і Річард Ніксон вирушили до Пекіна в 1971–1972 роках, вони не створювали новий союз – вони просто використали той розрив, який вже існував.
А що сьогодні?
Нинішній союз Росії та Китаю не ґрунтується на спільній ідеології, як за часів Холодної війни, а на її відсутності. Як зазначає аналітик Аарон Фрідберг, сьогодні ці дві країни об’єднує «антиідеологія» – заперечення ліберального світопорядку, за який виступають США.
І Пекін, і Москва добре вивчили уроки минулого. Вони чудово розуміють, що китайсько-радянський розкол став однією з причин перемоги США у Холодній війні, і не мають наміру допустити повторення цього сценарію.
Читати ще: Росія готувала атаки на АЕС та цивільну інфраструктуру Японії і Південної Кореї, – Financial Times
Навпаки, останні події лише підтверджують міцність їхніх зв’язків. Китай, за повідомленнями, попросив Росію відкласти вторгнення в Україну до завершення Олімпійських ігор у Пекіні – і Путін погодився.
А вже перед самою війною обидва лідери підписали меморандум, у якому йшлося: «Дружба між двома державами не має меж, немає «заборонених» сфер співпраці, зміцнення двостороннього стратегічного співробітництва не спрямоване проти третіх країн і не залежить від зміни міжнародного середовища та обставинних змін у третіх країнах».
Впродовж усієї війни Китай надавав Росії підтримку: дипломатичну, економічну і навіть військову.
Союз проти спільного ворога
Сьогодні Пекін і Москва об’єднані не тільки спільним противником – США, а й численними сферами співпраці: від космосу й штучного інтелекту до нарощування ядерного потенціалу. Обидві країни активно розвивають свої арсенали, у той час як США зберігають статус-кво.
Навіть давній прикордонний конфлікт – одна з головних причин напруги у минулому – давно залагоджений. Після приходу до влади Путін вирішив це питання, що завершилося підписанням угоди у 2008 році. Хоч дехто й досі стверджує, що Москва має остерігатися китайських претензій на Далекий Схід, фактично Путін цього не боїться – і Сі Цзіньпін не дає йому підстав для занепокоєння.
Читати ще: Китайські товари подвійного призначення допомагають військовій машині Росії, – Sky News
Автори підсумовують:
«Відносини між Росією та Китаєм сьогодні аж ніяк не нагадують відносини 1960-1970-х років. Було б серйозною помилкою для США спробувати підхід, подібний до того, що продиктований фактами 1971 року. Така політика приречена на провал».
Китай і РФ
Китай і Росія оголосили про стратегічне партнерство «без обмежень» за кілька днів до того, як Путін напав на Україну в лютому 2022 року.
На початку цього року стало відомо, що торгівля Китаю з РФ за підсумками 2024 року досягла рекордного рівня. Обсяг імпорту та експорту еквівалентний 232 мільярдам євро.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

Коментарів: 0
У Луцьку п'яний молодик на BMW в'їхав у паркан
Сьогодні 15:40
Сьогодні 15:40
На Донеччині загинув Герой з Турійщини Дмитро Євсюк
Сьогодні 15:12
Сьогодні 15:12
На «Ягодині» зловили київського програміста з підробленими документами, його покарав суд
Сьогодні 14:16

Сьогодні 14:16
Твердив, що медогляд провели формально: волинянин відсидить за ґратами через відмову від повістки
Сьогодні 12:24

Сьогодні 12:24
Китай узяв під контроль спірний риф біля форпосту Філіппін
Сьогодні 11:56
Сьогодні 11:56
З'єднає Луцьк, Коломию, Івано-Франківськ та Львів: «Укрзалізниця» запускає новий регіональний маршрут
Сьогодні 11:28
Сьогодні 11:28
Завтра у Луцьку прощатимуться з військовим Дмитром Давидюком
Сьогодні 11:00
Сьогодні 11:00
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.