Ламався автобус у -20, забували музикантів – вокаліст «Leoband Orchestra» у Луцьку про курйози ансамблю

«Різдво – це магічний час, коли можна і потрібно мріяти та загадувати бажання, адже саме у цей період вони мають властивість здійснюватися», – переконаний вокаліст симфонічного оркестру «Leoband Orchestra» Павло Ільницький.

Про це і багато іншого він розповів кореспонденту Інформаційного агентства Волинські Новини у невеличкому передсвятковому інтерв’ю.

Нагадаємо, 21 грудня музиканти побували у Луцьку із уже традиційною святковою програмою «White Christmas». під час різдвяного концерту лунали найкращі композиції Френка Сінатри, Елвіса Преслі, гурту ABBA та багатьох інших визнаних світом виконавців.

Так, музиканти із «Leoband Orchestra» уже вдруге відвідали Луцьк у рамках туру «Whіte Christmas». Один із головних вокалістів ансамблю Павло Ільницький переконує, що дорога зі Львова до Луцька є відносно недалекою та неважкою, тому приїхали до нас досить швиденько та з гарним настроєм.

Чи встигли познайомитись з містом? Яке враження від Луцька?

Щоразу, коли бував у Луцьку, не втрачав можливості прогулятися містом, однак цього разу ми не мали часу на прогулянки, тому що приміщення, у якому виступатимемо, скажімо так, досить комерційне, тому потрібно відпрацювати згідно із певними нюансами та особливостями роботи. В Луцьку я дуже люблю Замок Любарта, а також обожнюю гуляти центральною алеєю, що на вулиці Лесі Українки. До речі, у мене тут є родина – дядьки, тітки, племінники. Вони сьогодні присутні на концерті. Ми стараємось бачитись, коли є час. Луцьк є невеликим містом, і фактично всі всіх знають, тому завжди приємно приїхати у тепле родинне коло, – каже соліст оркестру.

Скажіть, будь ласка, як оновлювали цьогорічну різдвяну програму? Ви завжди нас балуєте чимось унікальним...

Скажімо так: є пісні, на які люди очікують. Це, зокрема, «Let it snow», «Magic Moments» та інші хіти. З іншого боку, ми стараємось здивувати, тобто щоразу готувати щось нове. Цього разу ми підготували ансамблеві саундтреки з різних мультфільмів, багато нових творів, – інтригує Павло.

А як з різдвяним настроєм цього року?

Наше різдвяне турне розпочалося похапцем, оскільки нам потрібно було їхати дуже далеко. Розпочали із таких міст, як: Запоріжжя, Дніпро. А це, як ви розумієте, доба у потязі – доволі непроста дорога. Але, попри це, особисто у мене різдвяний настрій присутній завжди, бо дуже люблю Різдво і впевнений, що весь оркестр його любить аналогічно. Це справді магічна пора, коли всі мрії збуваються. І, зокрема для нас, заповітною мрією, що фактично збулася, є те, що саме ми маємо змогу дарувати гарну музику і створювати гарний різдвяний настрій іншим людям. Однією з моїх мрій було подорожувати своєю рідною країною й передавати різного роду традиції. І ця мрія збулась теж.

До речі, ваш музичний гурт має якісь власні традиції чи маленькі ритуали?

Ми всі дуже здружилися за всі роки спільної праці. Я у складі «Leoband Orchestra» – уже п’ятий рік, але наш диригент і керівник Микола Орач створив його значно раніше. З часом до нас долучалися нові люди, і ми їх по-родинному тепло приймали. Ось хай те, що ми як велика дружня сім’я, що подорожує Україною та обмінюється різною інформацією й новими досвідами, і буде нашою основною традицією. Між іншим, у нас завжди всі раді один одного бачити. Не пригадаю жодних конфліктів серед музикантів, хоча у великих колективах це – рідкість. Чим більше людей, тим більше думок, і, відповідно, трапляються якісь суперечки. Так от в нас цього нема. Навіть у дуже екстремальних умовах ми підтримували одне одного.

Цікаво! А що це за екстремальні ситуації? Хоча б одну пригадаєте?

До прикладу, були випадки, коли у дорозі ламався автобус. На вулиці мороз мінус двадцять. Що робити? Траплялося, що водія з каністрою відправляли на заправку, бо закінчився бензин. Забули когось випадково, не дорахувалися. Хіба це не екстремальна ситуація? Адже без однієї людини ансамблю немає. Таких випадків було безліч, але з кожного із них ми з них входили достойно.

Як ви плануєте святкувати Різдво?

І в родинному колі, і з ансамблем, бо на Святвечір ми змушені будемо поїхати до Польщі в місто Катовіце. Зате 7 січня, на Різдво, ми будемо уже вдома. Дім – це місце, де я люблю проводити святковий час чи не найбільше, якщо є така можливість звісно.

Що б ви побажали лучанам до новорічних свят?

Ну що ж побажати? Гарної різдвяної погоди. Якщо не за вікном, то хоча б у душі нехай мерехтять новорічні вогники та падає сніг. Смачної вам куті, як ми кажемо на Львівщині, гарних емоцій та здійснення усіх-усіх мрій. Саме в цей період ми переосмислюємо все, що відбулося в минулому році. Тому бажаю лучанам зустріти новий рік достойно, чисто та гарно. Мені хотілося б, щоб ми всі залишили проблеми і негаразди у минулому році, а в новий рік зайшли мирно та гідно.

Текст та фото – Вікторії СЕМЕНЮК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---