Bellingcat опублікувала першу частину розслідування про спецоперацію «вагнерівців»

Розслідувачі Bellingcat і The Insider опублікували першу частину розслідування про українську спецоперацію із затримання бойовиків ПВК «Вагнер».

Автори розслідування пишуть, що сценарій спецоперації «за своєю складністю та продуманістю залишає далеко позаду найкращі серіали HBO та Netflix», передає НВ.

За інформацією журналістів, українська розвідка вивчала «вагнерівців» з 2014 року, зокрема дізналася про їхні методи вербування, взаємодію з ФСБ та ГРУ та ротацію між ПВК. Так виникла ідея заманити бойовиків у пастку під виглядом вербування. Спочатку планувалося, що чотирьох-п’ять осіб виманять на територію Угорщини, де їх затримали б і передали в Україну для суду.

Розслідувачі пишуть, що станом на вересень 2019 року ГУР Міноборони мало доступ до персональних даних понад тисячі бойовиків, «переважна більшість із яких воювала на сході України». Для їхнього вербування створили групу співробітників спецслужб.

Було використано реальну ПВК МАР, створену в 2012 році в Санкт-Петербурзі, яка на час спецоперації припинила діяльність. Українська розвідка у вересні 2019 року зареєструвала аналогічний домен та сайт, щоб перехоплювати запити про набір персоналу, які надходили до ПВК МАР, йдеться у розслідуванні. В якості небойового завдання обрали нібито охорону нафтових об’єктів Роснафти на Близькому Сході. Куратором проєкту був спецназовець із бойовим досвідом.

За даними Bellingcar і The Insider, багато хто із «завербованих» бойовиків повідомив інсайдерську інформацію про вторгнення Росії в Україну в 2014–2015 роках і допомогу ПВК «Вагнера» з боку Кремля. Станом на кінець травня 2022 року у «приватній армії» налічувалося 180 осіб. З них розвідники збиралися «вибрати кілька десятків головних військових злочинців», організувати переліт і посадити літак, коли він летітиме над українською територією.

Як сказано у розслідуванні, через пандемію вилетіти з Росії можна було лише через Білорусь. Найзручнішим був маршрут Мінськ-Стамбул, оскільки літак мав 28 хвилин перебувати в українському повітряному просторі.

Під час спецоперації було визначено два сценарії, які дозволяли законно посадити літак на території України: якщо комусь на борту стане погано (наприклад, серцевий напад) або якщо на борту існує загроза вибуху. Обрали другий сценарій.

Журналісти з посиланням на ексспівробітників ГУР повідомляють, що президент Володимир Зеленський вперше дізнався про спецоперацію 15 червня 2020 року під час брифінгу, «загалом схвалив» та попросив надати докладний план, який 1 липня затвердив міністр оборони. Bellingcat і The Insider пояснюють, що схвалення президента було необхідним, оскільки операція спричинила б великий політичний резонанс.

«Двоє старших офіцерів, які відповідають за проєкт: Василь Бурба, директор ГУР, та Руслан Баранецький, заступник директора СБУ, регулярно проводили брифінги для президента про хід реалізації проєкту Авеню», – сказано в розслідуванні.

На цьому етапі ГУР співпрацювало з СБУ, і співробітники служби підтверджували, що серед «завербованих» були одні з найбільш розшукуваних терористів. Зокрема, найманці брали участь у боях під Іловайськом та Дебальцевим, були причетні до збиття українського військово-транспортного літака під Луганськом у червні 2014 року, а один стверджував, що супроводжував через кордон Росії та України БУК, з якого збили пасажирський Boeing.

У розслідуванні сказано, що спочатку планувався рейс на 47 осіб (серед них найманці без українського досвіду, щоб не викликати підозр). Але через складнощі з квитками список скоротили до 34, а решті бойовиків сказали, що вони полетять іншим рейсом.

Розслідувачі повідомляють, що 15 липня 2020 року було куплено 34 квитки з Мінська до Стамбула. Рейс мав вилітати за 10 днів і, за легендою, «розгортання» планувалося на три місяці. Один із членів групи не вилетів через хворобу.

Найманцям сказали зібратися на автовокзалі Москви 24 липня, звідки вони ввечері прибули до Білорусі автобусом і попрямували у бік аеропорту. Кожному, за даними журналістів, роздали фальшиві трудові договори, які надавали право на в’їзд до Білорусі. На цьому перша частина розслідування закінчується.

Нагадаємо, у ніч проти 29 липня 2020 року під Мінськом затримали 32 бойовики російської приватної військової кампанії «Вагнер», яку називають підконтрольною Кремлю. Росія свою причетність заперечила. Після розмови з Путіним, білоруський президент припустив, що в усьому винна якась «третя сторона».

Читати ще: Зрада в верхах: Зеленський звільнив начальника розвідки, який вимагав розслідувати зрив операції із затримання «вагнерівців»

Офіс генпрокурора просив Білорусь передати Україні найманців і направляв запит про видачу 28 осіб. Серед них – 9 українців. Слідство встановило, що ці особи воювали на Донбасі у складі терористичних організацій «ЛНР» та «ДНР».

Утім Білорусь повернула Росії 32 затримані бойовики ПВК «Вагнера». Ще один затриманий залишився – в нього білоруський паспорт.

Читати ще: Путін заявив, що «вагнерівців» у Білорусь заманили українські спецслужби

Згодом з’явилася інформація, що українські спецслужби готували масштабну операцію із затримання групи бойовиків ПВК «Вагнера». Літак з бойовиками, який мав відправитися з Мінська, начебто планували посадити у Києві. Проте операція зірвалася.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---