«80% випускників працюють за спеціальністю», – декан педагогічного факультету ВНУ про НУШ та міжнародні проєкти. Інтерв’ю

«На факультет педагогічної освіти та соціальної роботи Волинського національного університету імені Лесі Українки вступають лише вмотивовані студенти», – стверджує декан факультету Володимир Антонюк. Факультет універсальний, адже тут навчають і вихователів, педагогів, і соціальних працівників з економічним спрямуванням.

Факультет пишається низкою реалізованих міжнародних проєктів та належним працевлаштуванням не лише випускників, а й студентів, яких роботодавці запрошують на роботу фактично з другого-третього курсу.

Інформаційному агентству Волинські Новини Володимир Антонюк розповів про спеціальності, мотивацію вступників, конкуренцію та співпрацю з ЛНТУ, працевлаштування студентів, міжнародні проєкти й підготовку майбутніх педагогів до Нової української школи.

Володимире Зіновійовичу, 8 серпня завершилося подання документів від вступників, які пройшли на бюджет. Чи задоволені набором на ваш факультет?

Однозначно. Набори бакалаврів кращі, ніж минулого року. Стосовно магістрів, то наразі нічого не можу сказати, бо йде вступна кампанія. 21 серпня завершилося подання заяв на державну форму. До 31 серпня ми ще набиратимемо на платну форму. Якщо магістрів буде не менше, ніж торік, то ми «будемо у плюсах». Відповідно, сподіваємося на збільшення кількості ставок для науково-педагогічних працівників. Дуже добре спрацювали усі спеціальності. Якщо торік ми мали дві групи у складі 59 студентів на спеціальності 013 «Початкова освіта» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, то зараз маємо три групи. Сподіваюся, буде три групи студентів спеціальності 012 «Дошкільна освіта». Збільшилася кількість студентів на спеціальності «Соціальна робота».Розкажіть про спеціальності на вашому факультеті.

Ми універсальний факультет. У нас є так звані класичні спеціальності, тобто звичні для педагогічного факультету: «Дошкільна освіта» і «Початкова освіта». Ми успішно розвиваємо ОПП «Соціальна робота», «Соціальне забезпечення». Схвально, що доктор педагогічних наук, професор Ірина Кузава доклала максимум зусиль, аби відкрити на факультеті освітньо-професійну програму «Спеціальна освіта».

А зараз конкретніше про кожну спеціальність.

На спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» немає бакалаврату, лише магістратура та аспірантура. Ця спеціальність має великий попит. Якщо ви, наприклад, спеціаліст із фізики, хімії чи інших наук і хочете бути викладачем в університеті, коледжі, технікумі, вам рекомендовано пройти навчання на такій магістратурі. Це навчання допоможе зрозуміти, як працювати зі студентами та освітніми програмами. За цією спеціальністю ми маємо 25 аспірантів, троє з яких іноземці.

На спеціальності 012 «Дошкільна освіта» маємо і бакалаврат, і магістратуру. В червні Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти акредитувало освітній рівень бакалавр за цією спеціальністю на десять років. Вона має попит і серед студентів, і серед роботодавців. Знаю, що зарплати вихователів у дошкільних закладах не є високими, окрім того, частина з них виїхали за кордон на початку повномасштабної війни, тому наші студенти затребувані на ринку праці. Фактично з другого курсу вони працюють в закладах дошкільної освіти. У магістратурі в нас також навчаються мотивовані студенти, щоправда, тепер потрібно скласти ЄВІ (єдиний вступний іспит) з іноземної мови. Торік його відміняли, але зараз є. Я вважаю, що це правильно, адже магістр має володіти іноземною мовою на рівні B2.

Повторю, що на спеціальності 013 «Початкова освіта» у нас цього року три групи. Це класична спеціальність, випускники якої стають вчителями початкових класів. Колись ми навчали таких вчителів з додатковими спеціалізаціями у початкових класах: інформатика, іноземна мова, методика виховної роботи. Тобто додатково вчителі могли навчати цих предметів у початкових класах, бути педагогом-організатором. Наразі нормативно-законодавчі документи засвідчують певні колізії цієї процедури. Зараз Держстандарт вищої освіти України за спеціальністю 013 «Початкова освіта» для першого (бакалаврського) рівня нівелював ці професійні кваліфікації. Водночас вчитель початкових класів ЗЗСО має право викладати всі предмети початкової школи.

Упродовж останніх років особливо розвивається спеціальність 016 «Спеціальна освіта». Бакалаврат має освітню програму «Корекційна психопедагогіка та логопедія». Дві освітні програми ще є на магістратурі: перша – «Корекційна психопедагогіка (Олігофренопедагогіка)», друга – «Спеціальна освіта. Інклюзія». За цією спеціальністю ми також ліцензували і вже відкриваємо аспірантуру за освітньо-науковою програмою «Спеціальна освіта». Цього року буде перший набір. Доки ми не мали на факультеті ОПП «Спеціальна освіта», то я навіть не уявляв, наскільки сьогодні є потреба в олігофренопедагогах, дефектологах та логопедах і по всій Україні, і в нашій області.

За спеціальністю 231 «Соціальна робота» ми готуємо спеціалістів сфери надання соціальних послуг. На цій спеціальності навчаються студенти за покликом серця, адже працювати у соціальній сфері дуже важко.

Чотири роки тому ми відкрили спеціальність 232 «Соціальне забезпечення». Це напівекономічна спеціальність, тому я й кажу, що наш факультет універсальний. Спеціальність передбачає роботу з фінансами, наприклад, виплата соціального забезпечення певним категоріям населення.Як відомо, працю педагогів не завжди гідно оцінюють у грошовому еквіваленті. Чому, на вашу думку, чимало вступників і досі хочуть стати педагогами?

До нас вступають лише мотивовані абітурієнти. Це ті люди, які, обираючи професію, знають, куди вони йдуть та ким будуть. За рік у нас відраховують орієнтовно одного-двох студентів, і то не завжди. На факультеті є студенти, які навчаються у нас і ще на іншій спеціальності. В такому випадку з часом вони можуть обирати факультет і спеціальність. Наприклад, у нас була студентка, яка навчалася паралельно на юридичному факультеті, і вона зрозуміла, що право більше їй подобається. Але переважно у нас навчаються вмотивовані студенти, які повертаються до себе в село, знаючи, що будуть там вихователями, вчителями, логопедами тощо. Контингент у нас не дуже міський, переважно це студенти з районів. Раніше всі старалися залишитися у Луцьку, а зараз і прикордонні населені пункти процвітають.

В ЛНТУ є кілька спеціальностей таких же, як на вашому факультеті: спеціальність 011 «Освітні педагогічні науки (Інклюзивна освіта)» та спеціальність 232 «Соціальне забезпечення». Цей факт створює певну конкуренцію чи за цим напрямками між університетами є співпраця?

Конкуренцію це однозначно створює. Якщо в них є ці спеціальності, то ми маємо бути в чомусь кращими, щоб мотивувати абітурієнтів іти навчатися до нас. Але також це і співпраця. Наші викладачі мають можливість пройти стажування в ЛНТУ, побути на їхніх лекціях, подивитися навчальні плани та взяти щось для себе. А викладачі, ЛНТУ, відповідно проходять стажування у нас. Конфліктів у нас немає, ми – за здорову конкуренцію.До речі, чи підвищився попит на спеціальності «Соціальна робота» та «Соціальне забезпечення», зважаючи на повномасштабну війну?

Якщо взяти за останні три роки, то перед початком повномасштабної війни «Соціальна робота» просіла по всій Україні, і ми також набрали малокомплектну групу – всього десять студентів. Торік набрали 16 студентів, цього року – 20. А за спеціальністю «Соціальне забезпечення» протягом трьох років стабільно набираємо 16 студентів. Цього року їх вже 17, можливо, до них приєднаються студенти платної форми навчання. Загалом, попит є.

Що входить до структури факультету, окрім кафедр?

Кафедри є науковим і навчальним осередком роботи факультету. Також є деканат, в якому працюють заступники декана з навчальної та виховної роботи, міжнародної співпраці, промоції і реклами та методисти. Діє студентська рада факультету – це кістяк, на який ми спираємося й тісно співпрацюємо. 15 років тому ми стимулювали їх, зараз – вони нас, приходячи зі своїми пропозиціями та ідеями. Часто ці ідеї дещо фантастичні, водночас вони мають право на впровадження. Двері в деканат завжди відчинені. Разом зі студентами ми реалізовували дуже багато ідей. Зараз студенти дуже патріотичні, їхні ідеї переважно стосуються допомоги ЗСУ. Це і збір макулатури, благодійні ярмарки, концерти. Дуже розвинене волонтерство і в плані допомоги ЗСУ, і з роботи із благодійними організаціями, які опікуються неповносправними дітьми.Наскільки ви задоволені якісним складом кафедр?

Якісний склад загалом на факультеті становить 98%. Із 49 викладачів лише один НПП наразі без вченого звання. Але це компетентний викладач, він є заступником декана з виховної роботи, директором табору відпочинку «Супутник». Студенти його люблять, він допомагає їм реалізовувати їхні ідеї. Наразі цей викладач працює над дисертацією. Ми маємо одинадцять докторів наук, 37 кандидатів і одного старшого викладача. Тобто якісним складом я задоволений. Нам його вистачає, щоб акредитувати ОПП, отримати додаткову ліцензію на усі спеціальності. Викладачі факультету потужно працюють. Ми сподіваємося, що до нас і далі приходитимуть аспіранти, успішно захищатимуться, аби була наступність між поколіннями, щоб передати наші знання.Пропоную тепер поговорити про ваших студентів. Як відомо, ВНУ активно практикує дуальну освіту. Як з цим на вашому факультеті?

Дуальна освіта передбачає співпрацю за тристороннім договором, а в нас були двосторонні – між студентом і базою практики. Повторю, що багато наших студентів ідуть працювати в дошкілля, їх запрошують директори закладів. Також наших студентів запрошують працювати і вчителями початкових класів. Логопеди, дефектологи, студенти спеціальності «Соціальна робота» проходять практику і часто їх залишають на роботі. На кожній спеціальності є студенти, які навчаються й працюють. І тоді між студентом, університетом і закладом роботи укладають тристоронній договір, який передбачено відповідно до вимог дуальної освіти.

А як щодо працевлаштування? Можливо, ведете статистику, скільки студентів працює за спеціальністю?

Якщо брати по факультету, то 80% студентів працевлаштовані за спеціальністю. Найкраще працевлаштування на спеціальності 012 «Дошкільна освіта». «Початкова освіта» і «Спецосвіта» також мають високі відсотки працевлаштування. Щодо спеціальності «Соціальне забезпечення», то в нас лише буде перший випуск бакалаврів у 2024 році. Вони вже були на практиці і їм пропонували роботу.

А якщо, наприклад, ваш випускник не став педагогом чи соціальним працівником, ким він ще може працювати після здобуття освіти на вашому факультеті?

Наша студентка, яка закінчила четвертий курс, – директор одного з супермаркетів «Сільпо». Ми були вражені. Ця студентка отримувала президентську стипендію. Тобто вона навчалася і, відповідно, встигала працювати. Творчі люди скрізь знайдуть своє місце. Багато випускників працюють у приватних закладах, громадських організаціях. Я впевнений, що всі, хто хоче знайти собі місце роботи у школах, садочках, соціальних службах, однозначно це зроблять.Як відомо, кожен з університетів намагається активно працювати з міжнародними партнерами. Як із цим на педагогічному факультеті?

Ми маємо програму подвійного диплома за спеціальностями «Соціальна робота» та «Соціальне забезпечення» з університетом імені Яна Длугоша в Ченстохові (Республіка Польща).

Четверо наших студентів улітку захистили бакалаврські дипломи і в нас, і в них, ще сім студентів наразі навчаються. Щодо подвійного диплома за спеціальностями «Дошкільна освіта» та «Початкова освіта», то реалізувати його поки неможливо, адже у нас це різні спеціальності, а в Польщі одна. Відповідно, плани різняться.

Водночас наші студенти навчаються в межах інших різних програм. Наша магістрантка, студентська ексдеканеса Олена Малишевська їздила до Польщі в педагогічний табір, де викладачі організовували навчання для українських студентів. Зі всієї України було лише 30 студентів.

Багато наших студентів улітку їдуть на роботу в Німеччину, Польщу та Чехію у межах програми на кшталт Work and travel. Молодь має можливість заробити собі на навчання. Ми до цього добре ставимося.

Є й зворотний бік медалі, коли студенти не хочуть їхати за кордон у межах певних програм. Ми дивуємося, адже одні студенти шукають можливості, а інші – осторонь цього процесу.Знаю, що на факультеті протягом року реалізовували програму «Підприємливі діти» для 1-4 класів. Розкажіть про цю програму.

Ми реалізовуємо її на факультеті з 2021 року. Завдяки співпраці муніципалітетів Луцька та Любліна, а також з ініціативи громадської організації «Ефект дитини», Луцьк став першим містом України, яке реалізовує програму «Підприємливі діти» у своїх школах. Освітнім координатором проєкту є професор Валентина Вітюк. Учасниками були шість шкіл і два садочки (КЗЗСО «Луцький ліцей №9 Луцької міської ради», КЗЗСО Луцький ліцей №21 ім. Михайла Кравчука, КЗЗСО «Луцький ліцей №26», КЗЗСО «Луцький ліцей №27 Луцької міської ради», КЗЗСО «Луцький ліцей №4 імені Модеста Левицького Луцької міської ради», КЗЗСО «Луцький ліцей №14 імені Василя Сухомлинського Луцької міської ради», дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №5 комбінованого типу, дошкільний навчальний заклад №10 «Волиняночка»).

Спеціально для проєкту на замовлення Луцької міської ради було створено персонажа – Кликуна-підприємця, який став символом проєкту. У Любліні це Козлик-бізнесмен. Іграшка має педагогічне значення і мешкає в класі-учаснику від початку проєкту і до гала-вечора. Для впровадження проєкту викладачі та студенти вивчали та продовжують вивчати польську мову, закінчили й отримали сертифікати онлайн-курсів з основ підприємництва та соціального підприємництва на онлайн-платформі PROMETHEUS, закінчили серію тренінгів під керівництвом автора програми «Підприємливі діти», доктора педагогічних наук Університету Марії Кюрі-Склодовської Малгожати Хояк, пройшли навчально-наукове стажування на факультеті педагогіки та психології Університету Марії Кюрі-Склодовської і наразі перебувають у сталому контакті зі студентками цього університету.

Програма «Підприємливі діти» складається з п’яти теоретичних занять, які проводять студенти-педагоги Волинського національного університету імені Лесі Українки у співпраці з класоводом класу-учасника: талант-шоу, майстеркласів та виробничих візитів на підприємства-партнери, втілення власного бізнес-проєкту класу та гала-вечора.

Головною метою програми є виховання та розвиток у дітей віком 6-10 років компетентності підприємливість та фінансова грамотність, а також низки м’яких навичок, що відповідає вимогам Нової української школи. Я впевнений, що цей проєкт продовжиться, бо педагоги, діти та батьки побачили його користь у наш час.Які ще проєкти реалізовував ваш факультет?

У нас є низка реалізованих проєктів. Один із них четвертий рік поспіль впроваджують професор Лякішева Анна Володимирівна, професор Вітюк Валентина Володимирівна та доцент Кашуб’як Ірина Олександрівна. Наш університет є учасником проєкту з розроблення та впровадження ігрових і діяльнісних методів навчання в освітній процес у закладах дошкільної, загальної середньої та вищої освіти відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством освіти і науки України та the LEGO Foundation. Ми отримали всі потрібні навчально-методичні матеріали, конструктори LEGO, систематично відбуваються тренінги та вебінари для викладачів, щоб успішно готувати майбутніх учителів до роботи в Новій українській школі. Адже в НУШ присутній дієвий процес навчання, тобто діти постійно мають щось робити.

Для студентів цей проєкт дуже корисний, адже тепер ці конструктори є у кожній школі, наші студенти його вміють використовувати як інструмент для розвитку мислення, уваги, пам’яті, творчості, креативності, для впровадження інтегрованого та діяльнісного підходу до навчання в початковій школі.

Також у нас є соціальний проєкт «Програма п’ятнадцять», присвячений роботі з підлітками, у співпраці з українським фондом «Благополуччя дітей». Реалізовують його викладачі кафедри соціальної роботи та педагогіки вищої школи: доцент Петрович Валерій Степанович, професор Мартинюк Тетяна Анатоліївна, доцент Бєлкіна-Ковальчук Олена Віталіївна та старший викладач Здіховський Андрій Миколайович. Вони проводять тренінги у школах та територіальних громадах. До повномасштабної війни це були учні 9-11 класів. Їм проводили профілактику девіантної поведінки, розповідали про моделі поведінки на вулицях. Потім з’явилися внутрішньо переміщені особи. Їм потрібна була підтримка, тому ми проводили роботу і з дітьми, і з батьками.

Ще один проєкт – «Україна цифрова» – реалізовували на кафедрі соціальної роботи та педагогіки вищої школи. Це був міжнародний проєкт спільно з Євангелістським університетом у Берліні. Викладачі цього університету дистанційно читали лекції з цифрової грамотності під час війни нашим студентам. Наші викладачі також читали лекції студентам німецького університету. Я особисто читав лекцію про соціальний стан в Україні, їх дуже цікавило, як ми переживаємо війну, як Луцьк прийняв ВПО.

Викладачі цієї ж кафедри виграли та зреалізували соціальний проєкт «Простір порозуміння та безконфліктності», ініційований Українською соціальною академією.В Україні півтора року триває повномасштабна війна. Вона змінила підготовку педагогів чи все залишилося без змін?

У перші дні була розгубленість. Однак ректорат дуже чітко спрацював, і ми перейшли на дистанційну форму навчання. В перші дні це було виправдано, але потім усі повернулися на очне навчання, тому що воно результативніше, вагоміше та правильніше. Якщо брати якість навчання, то війні не вдалося вплинути на якість підготовки наших фахівців. Можливо, ми щось упускали б, якби навчання було дистанційним, бо всього не проконтролюєш. А під час очного навчання ми маємо повний контроль над освітнім процесом.

Відзначу, що повномасштабна війна вплинула на зарплату викладачів, учителів і вихователів, адже вже був проєкт закону про підвищення. Педагоги мали заробляти орієнтовно 50 тисяч гривень, але війна цього не дала зробити. Зарплати залишилися на тому ж рівні, однак я переконаний, що кожен розуміє ситуацію в країні, скарг немає. Є студенти – є ставки. Тому ми боремося за кожного студента, зокрема підвищуємо свій рівень кваліфікації, намагаємося стажуватися за кордоном. Наприклад, наша доктор наук Світлана Чернета бере участь в міжнародному проєкті Еразмус+, у червні вона читала лекції в Польщі.Ви трішки згадали про НУШ. Наскільки підготовка педагогів на вашому факультеті пристосована до цієї реформи?

Як тільки розпочалося впровадження пілотних проєктів НУШ в окремих школах, ми одразу почали готуватися, адже зрозуміли, що цього процесу не зупинити. Ми змінили навчальні плани, освітні компоненти, тобто предмети. На мою думку, найголовніше, що ми зробили, – збільшили кількість практики. На кожній спеціальності у нас є навчальна практика. Вона передбачає, що один день на тиждень студенти ідуть на бази практик: у садочки, школи, ТГ, громадські організації. Якщо раніше практика була, наприклад, два тижні на третьому курсі, чотири тижні на четвертому курсі і все, то тепер ми розпочинаємо її з другого семестру першого курсу, з першого семестру другого курсу і триває вона до закінчення четвертого курсу.

Також ми запросили шістнадцятьох викладачів-практиків – це вчителі, директор садочка, начальник відділу соціальних служб. Усі вони мають певні години, зокрема проводять заняття на місцях своїх робіт. Тобто якщо ми даємо теорію, то вони – практику. Звичайно, коли ти приходиш на роботу, потрібно навчитися багато нового, але ти вже будеш більш пристосованим до цих умов. Студенти дуже задоволені цим.Насамкінець попрошу вас розповісти про плани факультету, можливо, плануєте реалізувати нові проєкти чи відкрити нові спеціальності?

Найближчі плани – пройти акредитацію тих спеціальностей, які не були включені у план акредитації минулого року. Якщо торік ми проходили бакалаврат, то зараз – вся магістратура. Вимоги до акредитації дуже високі, вони зростають з кожним роком. Тому найперше нам потрібно зробити це, аби здійснити випуск студентів. Бо якщо якась спеціальність не проходить акредитацію, то її закривають, а студентів переводять в інший університет.

У планах – ремонт на четвертому поверсі та, можливо, на третьому. Я розумію, що це не той ремонт, який міг би бути до війни. Тобто це не буде щось грандіозне. Все робитимемо силами університету, аби нам не закидали, що витратили чиїсь кошти.

Також усі ці проєкти, що я називав вище, – чинні. Тому хочемо їх реалізувати. Але я відчуваю, що будуть і нові.

Олександр ЗЕЛІНСЬКИЙ

Фото Андрія ПЕТРУШКА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---