68-річна волинянка може дві години декламувати вірш за віршем. Відео
Дві години може розповідати вірші без зупину. Жителька села Кисилин Затурцівської громади Віра Савонюк, попри поважний вік, має напрочуд хорошу пам’ять.
Жінка, як і її батьки свого часу, співає у церковному хорі та бере участь майже в усіх культурних заходах у селі, йдеться в сюжеті ТРК «Аверс».
Вірі Савонюк нині 68 років. Народилася вона в Кисилині. Дім, у якому живе, будували її батьки.
«Із 50-го року перебралися сюди. Батько будував. У 54-му я народилася. Прожила тут 17 років. Вийшла заміж молодою і пішла на Полісся. 12 років у свекрухи прожила. Готувала в печі, навчилася хліб пекти. Народила трьох дітей», – розповідає жінка.
Її чоловіку дали трикімнатну квартиру в Луцьку, тому з Полісся подружжя переїхало до обласного центру Волині. Згодом, аби побудувати житло дітям, квартиру продали. У 45 років жінка знову приїхала в Кисилин. Зараз у батьківській домівці живе сама. До неї часто приїжджають діти, а чоловік, із яким прожила 50 літ, помер пів року тому.
Нині Віра Савонюк на пенсії. За життя встигла попрацювати і на АЗС, і на молокозаводі, і в магазині, і в їдальні, і в колгоспі.
Замолоду з чоловіком тримали і корів, і свиней. Зараз має тільки курей і вирощує городину: «Ми з чоловіком тримали і по дві корови, і по п’ять свиней. Городи обробляли. Старалися, бо будувалися. Дітям потрібно було допомогти хати поставити».Читати ще: «Солістка була від Бога»: волинянка 73 роки співала в церковному хорі
Діти запрошують пані Віру жити разом із ними, але жінка не хоче покидати село.
«Що я там буду робити? Тут город, можна господарство завести. А діти, внуки будуть по черзі приїжджати… Дід і бабця тут прожили. Мама й тато тут прожили. І я тут проживаю. Вже третє покоління», – усміхається пенсіонерка.
Найбільша проблема, за словами пані Віри, – те, що в селі немає транспортного сполучення. Автобуси сюди не курсують.
«Трохи почало все рухатися, але війна приглушила. І школу, і садочок, і медпункт побудували. І церкву відремонтували. Своїми силами якось зробили дзвіницю», – зазначає жінка.
Читати ще: 94-річний волинянин спить на вуликах і чекає розпаду Росії
Життя в селі та важка фізична праця – не завада таланту пані Віри. Вона, як і її батьки, співає в церковному хорі й бере участь майже в усіх культурних заходах у селі.
«Моя мама в хорі співала. Тато співав у хорі в церкві. І я пішла. Зараз неділя, свято – я до церкви. Бувало, що ходила до клубу. Я вірші читаю», – ділиться жінка.
Вона знає напам’ять близько 30 віршів. Додає: поезію потрібно любити і відчувати душею.
«Я можу дві години розказувати вірш за віршем. Прочитала – й поезії ніби самі в мене входять», – каже Віра Савонюк.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Жінка, як і її батьки свого часу, співає у церковному хорі та бере участь майже в усіх культурних заходах у селі, йдеться в сюжеті ТРК «Аверс».
Вірі Савонюк нині 68 років. Народилася вона в Кисилині. Дім, у якому живе, будували її батьки.
«Із 50-го року перебралися сюди. Батько будував. У 54-му я народилася. Прожила тут 17 років. Вийшла заміж молодою і пішла на Полісся. 12 років у свекрухи прожила. Готувала в печі, навчилася хліб пекти. Народила трьох дітей», – розповідає жінка.
Її чоловіку дали трикімнатну квартиру в Луцьку, тому з Полісся подружжя переїхало до обласного центру Волині. Згодом, аби побудувати житло дітям, квартиру продали. У 45 років жінка знову приїхала в Кисилин. Зараз у батьківській домівці живе сама. До неї часто приїжджають діти, а чоловік, із яким прожила 50 літ, помер пів року тому.
Нині Віра Савонюк на пенсії. За життя встигла попрацювати і на АЗС, і на молокозаводі, і в магазині, і в їдальні, і в колгоспі.
Замолоду з чоловіком тримали і корів, і свиней. Зараз має тільки курей і вирощує городину: «Ми з чоловіком тримали і по дві корови, і по п’ять свиней. Городи обробляли. Старалися, бо будувалися. Дітям потрібно було допомогти хати поставити».Читати ще: «Солістка була від Бога»: волинянка 73 роки співала в церковному хорі
Діти запрошують пані Віру жити разом із ними, але жінка не хоче покидати село.
«Що я там буду робити? Тут город, можна господарство завести. А діти, внуки будуть по черзі приїжджати… Дід і бабця тут прожили. Мама й тато тут прожили. І я тут проживаю. Вже третє покоління», – усміхається пенсіонерка.
Найбільша проблема, за словами пані Віри, – те, що в селі немає транспортного сполучення. Автобуси сюди не курсують.
«Трохи почало все рухатися, але війна приглушила. І школу, і садочок, і медпункт побудували. І церкву відремонтували. Своїми силами якось зробили дзвіницю», – зазначає жінка.
Читати ще: 94-річний волинянин спить на вуликах і чекає розпаду Росії
Життя в селі та важка фізична праця – не завада таланту пані Віри. Вона, як і її батьки, співає в церковному хорі й бере участь майже в усіх культурних заходах у селі.
«Моя мама в хорі співала. Тато співав у хорі в церкві. І я пішла. Зараз неділя, свято – я до церкви. Бувало, що ходила до клубу. Я вірші читаю», – ділиться жінка.
Вона знає напам’ять близько 30 віршів. Додає: поезію потрібно любити і відчувати душею.
«Я можу дві години розказувати вірш за віршем. Прочитала – й поезії ніби самі в мене входять», – каже Віра Савонюк.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 1
Анонім
Показати IP
29 Липня 2022 20:17
Довгих років життя Вам!
Це жінка з великої букви знаю її дуже добре, дуже сильно добра людина!!!
«Ставимо за мету розвивати спортивні відділення і оновлювати заклад», – директор Волинської ОДЮСШ Дмитро Піддубний. Інтерв'ю
Сьогодні 09:35
Сьогодні 09:35
Лучанка на власній кухні варить 10 сортів сиру
Сьогодні 08:11
Сьогодні 08:11
За десять місяців на Волині сплатили 2,8 млрд гривень ПДВ
Сьогодні 06:15
Сьогодні 06:15
.jpg)
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.