31 серпня: події, факти, дні народження

День народження 31 серпня святкує журналістка Людмила Приймачук та український футболіст та екс-тренер ФК «Волинь» Сергій Чабан.

Інформаційне агентство Волинські Новини вітає іменинників зі святом і бажає професійних та особистих звершень, стабільності та достатку, гарного настрою, величезного щастя, кар’єрного зростання, хороших друзів і, звичайно ж, здоров’я.Сьогодні іменини у Георгія, Лавра, Макара та Омеляна.

Якщо ви хочете привітати своїх близьких, рідних чи друзів з днем народження, скористайтесь функцією «Повідом новину». Надсилайте свої вітання та фото іменинників.

Наша хроніка:

Минулого року наша редакція писала і показала, як музиканти зі США, Польщі, України та Ізраїлю проводжали літо джазом у Луцькому замку.

Два роки тому у селі Пульмо, що у Шацькому районі визначили переможців Кубку Світязя з боча. За перемогу у турнірі впевнено боролися люди із ураженнями опорно-рухового апарату із різних куточків Волині.

Три роки тому луцький басейн СДЮШОР відновив роботу. Там вдалося встановити автономні теплові насоси а також відремонтувати вхід до басейну.

У 2016 році чотири зелені зони в Луцьку отримали статус скверу.

Новий неофіційний герб Луцька з серії робіт відомого українського художника Андрія Єрмоленка представили у 2015 році. Він працював над нею більше року.

Народилися:

Цього дня народилися російський письменник, філософ Олександр Радіщев, російський військовий діяч, генерал від кавалерії Олексій Брусилов, український композитор, піаніст і музичний критик Нестор Нижанківський, український громадський і політичний діяч, письменник Осип Назарук, російський кінорежисер Геннадій Васильєв («Русь споконвічна», «Цар Іван Грозний», «Фініст Ясний Сокіл»), американський актор Річард Гір, італійський автопідприємець, президент концерну ФІАТ Лука ді Монтеземоло, російський співак, композитор, аранжувальник Сергій Челобанов, російський співакСергій Рогожин, український тенісист Андрій Медведєв.

Сталося:

1898 — офіційно відкрито Київський політехнічний інститут.

На заснування інституту було зібрано добровільні пожертви загальною сумою 1 000 374 крб. 53 коп. при вартості будівництва і обладнання інституту 2 650 000 карбованців. Серед організацій та людей, які внесли кошти, були: Київська міська Дума — 300 000 крб., Терещенко з синами — 150 000 крб., Л.Бродський — 100 000 крб.; Київський земельний банк — 15 000 крб., Товариство Красилівського цукрового заводу — 2 000 крб., загалом 139 товариств, банків, заводів, установ, окремих громадян.

У червні 1898 р. оголошено набір перших студентів: на 330 місць було подано 1100 заяв, було зараховано 360 осіб. Перший випуск студентів відбувся в 1903 році — диплом отримало 93 випускника.

Першим головою Державної екзаменаційної комісії КПІ у 1903 році став Д. І. Менделєєв, який дав спеціалістам високу оцінку і наголосив на тому, що крім теоретичних знань, студенти КПІ набувають ще й практичних навичок.

Інститут зростав і поповнювався матеріальною базою до 1941 року. У 1941 році інститут було евакуйовано до Ташкенту, де він функціонував у складі Середньоазіатського індустріального інституту.

1907 — створено Антанту.

Антанта домінувала в міжнародних відносинах перших десятиліть ХХ століття. Виникла у відповідь на створення 1882 і подовження 1891 Троїстого союзу Німеччини, Австро-Угорщини та Італії. Веде початок від франко-російського союзу 1891—93, оформилася як глобальна коаліція після вступу до союзу Великої Британії, яка 8 квітня 1904 врегулювала суперечності з Францією в Африці та 31 серпня 1907 — з Російською імперією в Азії (Конвенція про розподіл сфер впливу в Ірані, Афганістані, Тибеті).

Колоніальна експансія та озброєння Німеччини, її прагнення покінчити з пануванням Англії на морях спонукали Лондон відійти від попередньої політики «блискучої ізоляції», вступити у союзницькі взаємини з континентальними державами, зберігаючи провідну роль у світових міжнародних відносинах. 1911 року Антанта стала військовим союзом і основою сил союзників під час Першої світової війни.

У роки війни блок Англії, Франції й Росії підтримало 25 держав, серед них США, Японія, Румунія, Китай, Греція, Португалія та інші. США, не бажаючи розчинятися в Антанті, проголосили себе «асоційованою країною» угруповання. Антанта виграла Першу світову війну і закріпила свій успіх дипломатично на Паризькій мирній конференції, створивши так звану Версальську систему міжнародних стосунків.

1939 — Верховна Рада СРСР ратифікувала радянсько-німецький пакт про ненапад.

Секретним додатковим протоколом визначались сфери взаємних інтересів обох держав у Східній Європі. Протокол складався з короткої преамбули і наступних чотирьох пунктів:

- У випадку територіально-політичної перебудови областей, які входять до складу Прибалтійських держав (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва), північний кордон Литви одночасно є межею сфер інтересів Німеччини і СРСР. При цьому інтереси Литви щодо Віленської області визнаються обома сторонами.

- У випадку територіально-політичної перебудови областей, які входять до складу Польської держави, межа сфер інтересів Німеччини і СРСР буде приблизно проходити по лінії рік Нарви, Вісли і Сяну. Питання, чи є у взаємних інтересах бажаним збереження незалежної Польської держави і якими будуть кордони цієї держави, може бути остаточно з'ясованим лише протягом подальшого політичного розвитку…

- Стосовно Південно-Східної Європи з радянської сторони підкреслюється зацікавленість СРСР у Бесарабії. З німецької сторони заявляється про її повну політичну незацікавленість у цих областях.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---