15 липня: дні народження, події, факти

День народження 15 липня святкує викладах Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Валентин Собчук. Студенти, колеги та знайомі вітають його зі святом. Зичать міцного здоров’я, наснаги та успіхів у всіх його починаннях.

15 липня святкує своє 80-річчя Євстахій Коготь. Офіс розвитку кварталу Фонду Ігоря Палиці "Тільки разом" щиро вітає ювіляра з такою гарною датою. Бажають міцного здоров'я, життєвої наснаги та гарного настрою. "Вітаємо сердечно з ювілеєм. Здоров’я, щастя зичим не на рік — на все життя. Бажаєм щиро, щоб радісним і довгим був Ваш вік. З добром, любов’ю, спокоєм і миром", - зичать ювіляру.

Також іменинник сьогодні в минулому – студентський активіст, лучанин Назар Грищук. Вітаємо його зі святом та бажаємо удачі та сил реалізовувати все заплановане.Цього дня святкує день народження Роман Бродасюк. Його вітають найрідніше, бажають віри в себе, удачі та життєвих гараздів.Адміністрація та колектив обласного територіального медичного протитуберкульозного об`єднання вітає з днем народження завідувачку бактеріологічною лабораторією Наталю Кондратюк!

День народження 15 липня відзначають екс-директор департаменту соціальної політики Луцької міської ради Лариса Боярин, керівник перинатального центру Волинського обласного дитячого територіального медичного об'єднання, заслужений лікар України Ніна Загребельна, директор ДП «Волиньавтотранссервіс» Валерій Кащенюк, журналіст Оксана Ричук.Інформаційне агентство Волинські Новини вітає іменинників та бажає здоров’я, благополуччя, мирного неба, світлих ідей і впевнених кроків!

Якщо ви хочете привітати своїх близьких, рідних чи друзів з днем народження, скористайтесь функцією «Повідом новину». Надсилайте свої вітання та фото іменинників.

Іменини за православним календарем святкують Арсеній, Фотій, Ювеналій.

Наша хроніка:

Минулоріч в цей день стало відомо про те, що дикі кабани нищать поля волинян.

2015 року цього дня у Луцьку розвалили історичну будівлю – цегельний завод минулого століття.

2014 року у цей день редакція писала про незвичайну акцію у соціальних мережах – батл між містами Волині. Користувачі постили фото рідних населених пунктів, за які потім можна було голосувати.

Також 15 липня 2014-го ІА Волинські Новини публікувало перелік стереотипів, або що росіяни думають про українців. Пункт №1 – твердження, що України як держави не існує.

Два роки тому 15 липня чемпіон світу з Волині розповів, де шукати найгарніших дівчат. Срібний призер чемпіонату Європи, володар Кубка світу з бігу на дистанцію 100 кілометрів розповів про свої мандри ІА Волинські Новини.

У 2012 році редакція розповідала, як у спеку мають працювати українці. Відовідно до санітарних вимог влітку українці повинні працювати з кондиціонером, душем і щогодинними перервами.

А у 2011 році Луцьк потрапив у десятку «найбажаніших» міст. Згідно з опитуваннями у соцмережі, Луцьк опинився серед міст, де респонденти хотіли б побувати.

Народилися:

Цього дня народилися голландський художник, майстер живопису й гравюри Рембрандт Харменс ван Рейн, українська журналістка, письменниця, громадсько-політична діячка, учителька середніх шкілМілена Рудницька, український актор театру й кіно Олександр Хвиля («Кармелюк», «П'ятнадцятирічний капітан», «Олександр Пархоменко», «Морозко»), український та американський шахіст Степан (Стефан) Попель, англійська письменниця і філософ, уродженка Ірландії Айріс (Джин Айріс) Мердок, радянський танцівник і артист балету Махмуд Есамбаєв, український письменник, народний депутат I-IV і VI скликань Павло Мовчан, український юрист, політик, громадський діяч, голова Спілки юристів України Валерій Євдокимов, австралійський і американський кінорежисер та продюсерРічард Франклін («Блакитна лагуна»), американський кіноактор Джессі Вентура (Джеймс Янош), український спортсмен, гімнаст Юрій Нікітін.

Сталося:

1410 — Відбулася Грюнвальдська битва між військами Тевтонського ордену та об'єднаною польсько-литовсько-українською армією під командуванням князя Вітовта і короля Ягайла. Перемога союзницьких військ підірвала військову могутність Тевтонського ордену і припинила його експансію на cхід. З історичних джерел відомий український лицар, який прославився своїми героїчними вчинками при Грюнвальді — Іванко Сушик з Романова, що під сучасним Львовом: 17 липня 1410 року він дістав у володіння від короля Ягайла-Владислава, «спадкового володаря Русі», два села – «Баришовка і Верхній Зубов у землі Галицькій» за те, що пролив кров у Грюнвальдській битві. У 2005 випущена поштова марка України в серії "Історія війська в Україні" із зображенням лицаря Івана Сушика.

1776 — Відкрито театр «Ла Скала». У XIX столітті «Ла Скала» стала міжнародним центром оперного мистецтва. Багато видатних опер виникло після постановки на цій сцені. Зокрема тут відбулися прем'єри таких опер, як «Пірат» (1827) і «Норма» (1831) Белліні, «Лукреція Борджа» (1833), «Оберто» (1839), «Набукко» (1842), «Отелло» (1887) і «Фальстаф» (1893) Верді, «Мадам Баттерфляй» (1904) і «Турандот» Пуччіні. Під час Другої світової війни театр був зруйнований і відновлений у первісному виді інженером Л. Секкі. «Ла Скала» знову відкрили в 1946 році. Остання велика реставрація проводилась в 2001—2004 роках. В театрі «Ла Скала» співали й видатні українські співачки — Соломія Крушельницька, Марія Стефюк, Вікторія Лук’янець.

1799 — Французький лейтенант П'єр Франсуа Бушар знайшов в Єгипті, поблизу невеликого міста Розетта (нині Рашид), недалеко від Олександрії, Розетський камінь. Лінгвістам дуже важко було розшифрувати тексти давньоєгипетськими ієрогліфами. У 1822 році Шампольйон зробив прорив у справі дешифрування ієрогліфів, використавши метод, який став ключем до розуміння єгипетських текстів. Розшифровка стародавньої мови стала загальним надбанням після публікації його праці «Єгипетська граматика» у 1841. Це відкриття дало поштовх подальшому активному вивченню єгипетської ієрогліфічної писемності, а французького вченого за відкриття було нагороджено орденом Почесного легіону. Між тим нещодавно стало відомо, що ієрогліфи вперше були розшифровані майже за тисячу літ до Шампольйона. Це зробив середньовічний арабський вчений Ібн Вахшийя ан-Набаті, що написав на початку IX в. н. е. рукопис «Пристрасть пізнання написаних знаків», в якому розкриваються значення деяких староєгипетських ієрогліфів.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---