126 сходинок до неба заради трьох акордів: у Луцьку відзначають День кликуна. Фоторепортаж

6 березня у нашого міста з’явилося нове свято. Саме цим числом датовано документ від 1640 року, в якому вперше згадали про збір коштів на утримання кликунів.

В ухвалі Луцького маґістрату йшлося про те, що з міщан будуть збирати певну суму на утримання сторожі. Ця нічна варта, або кликуни, мала забезпечувати спокій міста темної пори доби. До їхніх обов’язків також входило повідомляти важливу інформацію: укази, звістки про гостей міста, судові справи, виконання страт тощо. Зрозуміло, що головним інструментом кликуна був його дзвінкий голос. Тому «обволання» важливих новин та «кликання» – перегукування вартових між собою і поклали назву професії.Читати ще: У Луцьку відроджують професію кликуна

Повернулися кликуни до нашого міста аж у 2015 році. Спочатку відновилася традиція сурмління із В’їзної вежі Луцького замку. Трохи згодом на вулицях почали з’являтися маленькі фігурки кликунів, які одразу стали ще одним символом Луцька.Читати ще: Перший пам’ятник кликуну з’явився у Луцьку

6 березня 2021 року міський кликун Андрій Єдинак та представниця магістрату, заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк підписали символічну угоду. Цьому передувало театралізоване дійство, під час якого було оголошено історію професії, славні та відповідальні обов’язки кликуна й громади, яка його наймає.Кликун взяв зобов’язання чесно виконувати свою місію – з цього дня і до закінчення туристичного сезону. Андрій Єдинак щодня буде сурмити з В’їзної вежі перші акорди приспіву пісні «Волинь моя». У будні дні – о дванадцятій годині, у вихідні та святкові – о дванадцятій та вісімнадцятій. Міська рада зі свого боку береться ширити добру славу про луцького кликуна та своєчасно оплачувати його працю. На честь цього було підписано та скріплено печаткою грамоту з відповідним указом.У напутньому слові Ірина Чебелюк наголосила: «Сьогодні – урочиста подія для нашого міста. Ми не лише розпочинаємо туристичний сезон. Для нас є дуже важливим збереження славних традицій давніх часів, пам’яті про цінності та надбання минулого, одним з яких і є кликун. Дозвольте привітати з початком офіційного робочого часу та побажати вам натхнення, сил, енергії, ентузіазму. Тому що такої особливої місії, як у вас, немає ні в кого». Затим за гарною традицією, вона передала кликуну мішечок із золотими – на розвиток професії.Для гостей свята організували різноманітні тематичні забави: екскурсії, квести з пошуком фігурок кликунів, конкурс з голосного викликування, презентували нову туристичну мапу. Однак зрозуміло, що всі чекали на головну подію дня – перше сурмління.Читати ще: Франьо, Вертун і компанія: хто вони і де знайти усі скульптури луцьких кликунів

Об 11.58 ми разом із Андрієм піднімаємося на майданчик В'їзної вежі. Але перед цим доводиться подолати перешкоду, а точніше – 126. Адже саме стільки сходинок відділяють кликуна від неба. Він помітно нервує та щораз поглядає на годинник. Каже, що втоми не відчуває, лише щоразу йому перехоплює дух. «Зараз це вже ввійшло у звичку. Але все одно до відчуття того, що цієї миті є лише замок і я, годі звикнути», – зізнається Андрій Єдинак.За хвилину він підходить до огорожі, налаштовує інструмент і ось – з першими ударами дзвона до хмар летять усім відомі акорди. Кликун сурмить на чотири сторони світу, вітаючи-сповіщаючи: він на своєму посту, тож багатовікова історія Луцька триває!Олександр ДУРМАНЕНКО

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---