10 тисяч померлих чи понад 20? Що не так з українською статистикою смертності від COVID-19

У середу, 18 листопада, кількість смертей від COVID-19 в Україні перетнула межу 10 тисяч. Загалом 10112 українців померло від коронавірусної хвороби. За рівнем смертності через коронавірус ми на 12 місці у світі. На це знадобилося вісім карантинних місяців.

«Українська Правда. Життя» вирішила проаналізувати статистику смертності в Україні на основі показників Державної служби статистики та Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я.

Аналізуємо її за супутніми хворобами, статтю та віком, а також порівнюємо, чи вбиває коронавірус частіше за грип.

Від чого помирають українці?

Загалом за рівнем смертності у світі Україна на 5 місці та має показник 14,40 на 1000 осіб (середній у світі – 8,0).

Тривалість життя чоловіків 67,6 років, жінок – 77,1; в середньому 72,5 років.

Для порівняння, в США живуть в середньому 78,5 років, у Великій Британії, Франції, Італії та Німеччині – понад 80 років. В сусідній Польщі – 77,8 років.

Щоб дізнатися детальні дані щодо смертності в країні «Українська правда. Життя» відправила запити до Міністерства охорони здоров’я, його окремого підрозділу Центру громадського здоров’я та Державної служби статистики.

МОЗ «за належністю» перенаправив наш запит у Держстат, а ЦГЗ дав дані лише по COVID-19, коли статистика добігала до 9 тисяч.

Тобто в країні склалася ситуація, що показник загальної смертності та його причину фіксує лише Держстат.

Служба статистики, на наш запит про свіжі дані, надіслала лише показники 2019 року, тому порівнюємо ці дані та те, що вдалося знайти у відкритому доступі.

На офіційному сайті останнім звітом є дані за січень-серпень 2020 року.

Всього за цей період померло 378 315 українців. Статистика смертності в Україні, 1990-2020 роки

Щоб зрозуміти, як змінилася смертність українців за останні 8 місяців ми підняли статистику за минулі роки.

Якщо вірити офіційним даним Держстату, то смертність українців у 2020 році навіть зменшилася.Статистика смертності в Україні, січень-серпень 2018-2020 роки

Якщо проаналізувати захворювання, від яких найчастіше помирають українці, то росту теж не спостерігається.Статистика смертності в Україні за окремими захворюваннями, січень-серпень 2018-2020 роки

Детальніші дані щодо смертності за окремими захворюваннями за січень-серпень 2018-2019 років Держстат раніше не публікував, тому вони недоступні для аналізу.

А дані 2020 року такі:

ішемічна хвороба серця – 177 397;

новоутворення (рак) – 51 817;

цереброваскулярні хвороби – 50 019;

хвороби органів травлення – 15 259;

грип і пневмонія – 4 026;

інші хвороби органів дихання – 3 418;

хвороби нервової системи – 2 837;

алкогольна кардіоміопатія – 2 380;

туберкульоз – 2 052;

xвороба, що зумовлена ВІЛ – 2 019;

хвороби сечостатевої системи – 1 731;

цукровий діабет – 1 337;

окремі стани, що виникають у перинатальному періоді – 774;

розлади психіки та поведінки – 662;

природжені вади розвитку, деформації та хромосомні аномалії – 657;

хвороби шкіри та підшкірної клітковини – 341;

хвороби кістково-м’язової системи та сполучної тканини – 290;

ендокринні хвороби, розлади харчування та порушення обміну речовин – 150;

хвороби крові й кровотворних органів та окремі порушення із залученням імунного механізму – 135;

вагітність, пологи та післяпологовий період – 24;

симптоми, ознаки та відхилення від норми, що виявлені при клінічних і лабораторних дослідженнях, не класифіковані в інших рубриках – 12582.

Скільки українців померли від COVID-19?

Відповідно до звітності Держстату за січень-серпень 2020 року від COVID-19 в Україні померли:

вірус ідентифікований – 2412 осіб;

вірус неідентифікований – 153 особи.

Ці дані, не суттєво, але відрізняються від статистики РНБО – на кінець серпня там зафіксували 2557 смертельних випадків.

За даними на 9 листопада, які Центр громадського здоров’я МОЗ надав «Українській правді. Життя», серед 8565 українців, котрі померли з COVID-19, супутні захворювання були зафіксовані у 7140 осіб.

Супутні захворювання, які мали померлі від COVID-19 в Україні

10 тисяч померлих від коронавірусу – це реальна цифра?

Думки різних науковців щодо цього розходяться.

Старший дослідник Київської школи економіки Юрій Ганиченко зазначає, що статистика на рівні 10 тисяч летальних випадків цілком відповідає моделі, яку передбачали їхні аналітики із незначною похибкою на випадки смерті від COVID-19 серед непротестованих.

«Є питання: чи всі померлі з COVID-19 потрапляють в офіційну статистику? Однозначної відповіді на нього немає.

Ми в моделюванні поки вважаємо, що всі. Але очевидно, що з багатьох причин є якийсь відсоток померлих з COVID-19, які не виявлені. Це потребує нової методології, і ми в КШЕ над цим працюємо», – каже експерт.

Аналітики видання Financial Times ще у квітні припускали, що кількість смертей через інфікування коронавірусною хворобою може на 60% перевищувати офіційні дані.

Тоді вони порівнювали показники смертності у 14 країнах в різні періоди часу.

За даними аналізу FT, загальна кількість смертей під час пандемії порівняно з аналогічним періодом попередніх років зросла на:

90% – Італія,

60% – Бельгія,

51% – Іспанія,

42% – Нідерланди,

37% – Велика Британія та Уельс,

34% – Франція.

Національна академія наук України спробувала провести подібний аналіз та створила робочу групу з математичного моделювання проблем з поширенням COVID-19.

Аби знати справжню цифру померлих від коронавірусу в Україні, українські науковці порівнюють офіційні дані МОЗ, Держстату (середня смертність у 2015-2019 роках), а також статистику пошукових запитів в Google на тему «нюх» (англ. olfacion).

Саме такий метод став випереджаючим індикатором офіційних показників епідемії у багатьох країнах світу.

За даними робочої групи НАН України середньодобова смертність з усіх причин сягнула відмітки 2100 випадків у окремі дні третьої декади жовтня проти 1600 випадків в середньому для жовтня у останні 5 років.

Різницю між цими показниками у світовій пресі прийнято називати «надлишковою смертністю».Оцінка рівня смертності від COVID-19 в Україні

Науковий співробітник Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України, член робочої групи моделювання проблем пов’язаних з пандемією Ігор Іванов роз’яснює розрахунки:

«У вересні середньодобова надлишкова смертність складала близько 150 випадків проти 56 випадків у ковідній статистиці, а у жовтні її було оцінено у 300 випадків проти 102 випадки у ковідній статистиці.

Якщо прийняти, що вся надлишкова смертність у вересні та жовтні пов’язана з новим коронавірусом, отримаємо близько 14 тис. випадків за останні два місяці, що разом з 3 тис. померлих до початку вересня дадуть цифру 17 тис. випадків, яка, ймовірно, ближче до правди на 31 жовтня.

Якщо у листопаді від нового вірусу помирали також по 300 осіб у день (як і у перші 25 днів жовтня), то у сумі це буде до 22 тис. летальних випадків до середини листопада».

Порівняно низький рівень смертності внаслідок COVID-19 в Україні, ніж, наприклад, в Італії, у експертній громадській організації Arc.UA, яку створила екс-очільниця МОЗ Уляна Супрун разом з колегами, пояснюють віком хворих.

В Італії середній вік померлих внаслідок COVID-19 – 78 років, в Німеччині – 82 роки (це дані за березень – один з найбільш пікових місяців поширення хвороби в цих країнах).

В Україні до цього віку часто не доживають, середня тривалість життя – 72 роки.Якого віку були померлі з COVID-19 в Україні

За даними ЦГЗ, 76% померлих внаслідок COVID-19 в Україні, це люди віком від 60 років.

Найвища смертність у діапазоні 60-69 років (31%), трохи менше – від 30 до 49 років (27%).

На початку квітня повідомлялося, що жінки від коронавірусу хворіють частіше, аніж чоловіки.

Однак, станом на листопад, ситуація змінилася: 53% від загальної кількості померлих чоловіки.

Ця цифра виглядає ще масштабніше, якщо зважати на те, що жінок в Україні 4% більше, аніж чоловіків.

8 неповнолітніх дітей померло від коронавірусної хвороби, у тому числі троє віком до 9 років.

Від грипу помирає стільки ж людей, як від COVID-19?

Коронавірус часто порівнюють з грипом, який має подібні перші симптоми. Порівнюють і летальність від нього.

Дані трьох структур, які фіксують офіційну статистику, щодо цього захворювання сильно відрізняються.

Станом на 8 листопада, ЦГЗ повідомляв, що в Україні на ГРВІ захворіли 164 570 осіб. Однак, уточнював, що не було зареєстровано циркуляції вірусів грипу і не надходило повідомлень про летальні випадки.

Держстат за січень-серпень 2020 року нарахував 4 026 смертей від грипу і пневмонії в Україні. У минулому році він зафіксував 6294 такі випадки, даних за січень-серпень окремо не оголошував.

Міністерство охорони здоров’я статистику щодо грипу рахує за епідемічними сезонами – з кінця вересня по травень включно.

За даними МОЗ, за сезон 2018-2019 років ним перехворіло 5,4 млн населення (13 смертей), а у сезоні 2019-2020 – 4,9 млн людей (71 смерть).

Цікаво порівняти кількість летальних випадків від грипу з іншими країнами:

Летальних випадків від грипу в Україні, Польші та США

Така різниця між Україною США і Польщею стається через те, що в Штатах статистику рахують разом з померлими від пневмонії та запалення серця (міокардиту), що є поширеними ускладненнями грипу.

В Україні ці дані фіксуються окремо.

За даними МОЗ, коефіцієнт летальності коронавірусу (число зареєстрованих смертей, поділене на зареєстровані випадки) становить 3-4%.

Для сезонного грипу летальність зазвичай значно нижча 0,1%.

Дійсно летальність від грипу значно нижча, аніж від коронавірусу. Однак, варто врахувати, що від грипу, на відміну від коронавірусу, існує вакцина.

238 тисячі осіб минулого року було вакциновано, що дозволило не повністю, але значно зменшити хвилю зараження та знизити летальність.

За даними ЦГЗ, цього року вакцинувалися вже 50 143 особи.

Скільки життів українців ще забере коронавірус?

Старший дослідник Київської школи економіки Юрій Ганиченко зауважує, що смертність – це віддалений показник: «В Європі аналітичні центри рахували, що від настання перших симптомів до смерті проходить 3 тижні.

Українська НАН рахувала 2 тижні для наших реалій.

Тобто ці люди, які померли були у шкалі нових випадків ще 2-3 тижні тому, а ті хто захворіли нині можуть або вилікуватися, або померти через наступні 2-3 тижні».

«Це буде перша зима з коронавірусом, ніхто не знає якою вона буде, – каже керівник робочої групи НАН з математичного моделювання проблем з поширенням COVID-19 Ігор Бровченко. – Навесні почнеться вакцинування невідомими темпами. Ніхто не знає як спрацює колективний імунітет».

Однак його колега Ігор Іванов обережно ділиться своїми прогнозами на найближчий час: «У наступні пару тижнів епідемічні дані, ймовірно, незначно знизяться. Це видно з останніх трендів пошукової статистики. Цю гіпотезу підтверджує число летальних випадків, 7-денне середнє якого вже перейшло до зниження та не оновлює максимум близько тижня. Хоча до даних про число летальних випадків слід ставитись з обережністю. Крім того, дивно виглядає те, що число нових хворих весь час зростає. Це може бути через те, що фіксування летальних випадків відбувається оперативніше, тому саме на них треба звертати увагу, коли оцінюємо епідемічну динаміку. Але це виглядає малоймовірним».

Найгірше, що може статися, це якщо надлишкова смертність зросте до 50% від всієї смертності за зимові місяці, каже експерт: «У цьому випадку число летальних випадків збільшиться на 75 тис. за вказаний період».

Юрій Ганиченко налаштований більш оптимістично і вважає, що немає найгіршого сценарію розвитку пандемії та кількості померлих: «До кінця місяця може померти ще 2-3 тисячі людей, тобто на кінець листопада будемо мати 12-13 тисяч. По факту грудня – вищі цифри, тому що показник захворюваності росте. Виглядає, що помре ще 10 тисяч, тобто сукупно може бути до 20 тисяч смертей».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---