Світ вражає: Знайшли найстарішого у світі павука, він помер у 43
Австралійські дослідники знайшли найстарішого в світі павука з відомих сьогодні.
Про це повідомляється в журналі Pacific Conservation Biology, передає УНІАН.
Вік тварини склав 43 роки - це на 15 років більше, ніж у попереднього рекордсмена.
Тривалість життя павуків в першу чергу залежить від виду. В основному, членистоногі живуть близько року, однак серед них трапляються винятки. Так, середня тривалість життя самок чилійського рожевого птахоїда (Grammostola rosea) доходить до 15-20 років, а самки мексиканського красноколінного птахоїда (Brachypelma Smithi) доживають до 25 років.
Тепер дослідники під керівництвом Ліанди Деніс Мейсон (Leanda Denise Mason) з Університету Картіна в Західній Австралії повідомили про 43-річну самку павука Giaus Villosus, яка померла зовсім недавно.
Спостереження за нею, а також іншими представниками цього виду були розпочаті іншим дослідником, Барбарою Йорк Мейн (Barbara York Main) в 1971 році. Протягом 42 років вона спостерігала за співтовариством павуків в австралійському регіоні Уітбелт.
«Завдяки детальним записів Барбари, нам вдалося визначити, що велика тривалість життя павуків (цього виду) обумовлена еволюційними рисами, в тому числі тим, що вони живуть в диких чагарниках, а також ведуть осілий спосіб життя і відрізняються повільним метаболізмом», - коментує Мейсон.
Про це повідомляється в журналі Pacific Conservation Biology, передає УНІАН.
Вік тварини склав 43 роки - це на 15 років більше, ніж у попереднього рекордсмена.
Тривалість життя павуків в першу чергу залежить від виду. В основному, членистоногі живуть близько року, однак серед них трапляються винятки. Так, середня тривалість життя самок чилійського рожевого птахоїда (Grammostola rosea) доходить до 15-20 років, а самки мексиканського красноколінного птахоїда (Brachypelma Smithi) доживають до 25 років.
Тепер дослідники під керівництвом Ліанди Деніс Мейсон (Leanda Denise Mason) з Університету Картіна в Західній Австралії повідомили про 43-річну самку павука Giaus Villosus, яка померла зовсім недавно.
Спостереження за нею, а також іншими представниками цього виду були розпочаті іншим дослідником, Барбарою Йорк Мейн (Barbara York Main) в 1971 році. Протягом 42 років вона спостерігала за співтовариством павуків в австралійському регіоні Уітбелт.
«Завдяки детальним записів Барбари, нам вдалося визначити, що велика тривалість життя павуків (цього виду) обумовлена еволюційними рисами, в тому числі тим, що вони живуть в диких чагарниках, а також ведуть осілий спосіб життя і відрізняються повільним метаболізмом», - коментує Мейсон.
Коментарів: 0
.jpg)
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.