Виявлене у вічній мерзлоті цуценя може бути «найстарішою підтвердженою собакою» в історії.

Його тіло збереглося майже ідеально: з молочними зубами, вусами, віями і оксамитовим носом. Приблизний вік на момент загибелі – два місяці.

Мумію невідомого хижака виявили вчені зі Шведського центру палеогенетікі в серпні 2018 року, повідомляє Gazeta.ua.

Зразок був знайдений у віддаленій частині північного сходу Сибіру за 40 км вище за течією річки Індигірка від найближчого селища Біла Гора на річці Буор-Юрях.

Знахідка залишається в Росії, тоді як професор еволюційної генетики Лев Дален та його колега Дейв Стентон вивчають його реберну кістку у Швеції. Вчені провели генетичне дослідження, однак його результати неоднозначні.

Вивчивши знахідку, вони не можуть впевнено сказати, чи є дивовижно збережене створіння з повним набором зубів собакою, чи вовком. Можливо, тому, що якраз у той період собаки були одомашнені.

Дален і Стентон вважають, що це може бути найдавніший виявлений собака. Якщо це правда, це може надати безцінні відомості по те, коли вовки були одомашнені.

Lослідників назвали істоту «Dogor» – каламбур на «собака чи вовк». Незважаючи на те, що вуглецевий аналіз підтвердив древнє походження цуценя, Дален сказав, що йому здається, ніби ця тварина померла нещодавно.

«Ми не можемо відокремити його від сучасного вовка, плейстоценового вовка чи собаки. Однією з причин, чому це може бути важко сказати, є те, цуценя жило саме в момент розділення видів. Тож це може бути дуже ранній сучасний вовк або дуже рання собака або пізній плейстоценний вовк», – сказав про знахідку професор Дален.