"Серце" Плутона має складну структуру. Незвичайний хімічний склад "серця" Плутона вказує на те, що ця планета могла виникнути при злитті величезної кількості комет та інших малих небесних тіл, заявили астрономи в статті, опублікованій в журналі Icarus, пише ria.ru.

"Ми розробили нову теорію формування Плутона, "гігантську кометну модель". Вона спирається на просте спостереження - його" серце "містить в собі рівно стільки азотного льоду, скільки повинно було бути присутнім на планеті, якби вона була зліплена з мільярда малих небесних тіл, схожих на комету Чурюмова-Герасименко", - заявив Крістофер Глейн (Christopher Glein) з Південно-західного дослідницького інституту в Сан-Антоніо (США).

Коли зонд New Horizons зблизився з Плутоном і його сім'єю супутників в червні минулого року, першою і набільш незвичайною рисою його поверхні, яка була відкрита вченими, стало знамените "серце" Плутона, рівнини Супутника, пофарбоване в більш світлий тон, ніж вся інша поверхня карликової планети.

"Серце" Плутона
Подальше вивчення даних з автоматичної станції показало, що це "серце" має складну структуру. Наприклад, з'ясувалося, що воно складається з двох половинок з різним хімічним складом, і що в нижній частині "серця" домінують водяні льоди, а його поверхню покривають більш м'які і текучі льоди із замороженого азоту і чадного газу. Подібна структура "серця", а також його незвичайне положення на екваторі Плутона змусили вчених гадати, як воно могло сформуватися.Сьогодні, як зазначає Глейн, існує кілька теорій, що пояснюють існування цієї загадкової структури тим, що Плутон відносно недавно зіткнувся з великим астероїдом, що призвело до серії вкрай незвичайних змін клімату, в результаті яких більша частина атмосфери планети перетворилася в лід і заповнила цю вм'ятину.

Глейн і його колеги з'ясували, що це може бути не так, намагаючись оцінити загальну масу азотного льоду на Плутоні і розкрити історію його потрапляння на планету, аналізуючи дані, зібрані New Horizons і Розеттою, його європейською "сестрою", що вивчала комету Чурюмова-Герасименко в 2014-2016 роках.

Як показали їхні розрахунки, на Плутоні сьогодні присутні близько 420 квадрильйонів тонн азоту. Це помітно більше "норми" для тієї частини Сонячної системи, де імовірно він виник, з огляду на те, що за весь час свого існування планета втратила в 20 разів більше газу, ніж сьогодні присутній в її атмосфері.

Намагаючись знайти відповідь на це питання, Глейн і його команда звернули увагу на два цікавих факти, що поєднують Плутон і комету Чурюмова-Герасименко - вони із фактично ідентичною щільністю і хімічним складом. Це наштовхнуло їх на думку, що "будівельні блоки" Плутона сформувалися не на його поточній орбіті, а були завезені з околиць Сонячної системи, з хмари Оорта, де народилися фактично всі існуючі сьогодні комети.

За їхніми розрахунками, для формування Плутона було потрібно близько мільярда подібних об'єктів розміром з комету Чурюмова-Герасименко, що малоймовірно, але можливо, з огляду на "щільність населення" в ранній Сонячній системі і те, як на комети могли впливати мігруючі планети-гіганти.

Подібний "кометний" сценарій народження планети, як зазначає Глейн, автоматично вирішує багато дивацтв, пов'язані з хімічним складом Плутона - наприклад, відсутність в його надрах значних запасів чадного газу і натяки на те, що в його надрах існує гігантський океан з рідкої або напівзамерзлий води.

Більш точну відповідь на це питання, за його словами, можна буде отримати в тому випадку, якщо вчені зможуть виміряти частки ізотопів азоту, водню і кількість аргону в атмосфері Плутона. Це стане можливим тільки в тому випадку, якщо НАСА, ЄКА або інші космічні агентства відправлять ще один зонд до нього в найближчі роки, підсумовують автори статті.