Дикі популяції тварин стрімко вимирають – лише з 1970 року вони скоротилися у середньому на 68%.

Про це йдеться у свіжому звіті Всесвітнього фонду природи (WWF) «Жива планета»-2020, передає News Україна.

Природа не справляється

Мова йде про скорочення популяцій ссавців, птахів, амфібій, рептилій і риб у всьому світі.

Причому деякі види зникли майже повністю і відродити їхні популяції вже або неможливо, або дуже важко.

Наприклад:

Східна рівнинна горила. Її популяція у Національному парку Кагузі-Бієга у Демократичній республіці Конго скоротилася на 87% за 1994-2015 роки. Причина – браконьєрство.

Сірий папуга. Чисельність його популяції у південно-західній Гані впала на 99% у період з 1992 по 2014 через вилов для торгівлі і знищення місць, де вони традиційно жили.

Популяція китайського осетра у річці Янцзи скоротилася на 97% у період між 1982 та 2015 роками через спорудження гребель.

«Ми не можемо ігнорувати факти. Настільки значне зменшення популяцій диких видів вказує на те, що природа не справляється, і наша планета подає сигнали SOS», – каже Марко Ламбертіні, генеральний директор Всесвітнього фонду природи.

Скорочення популяцій диких видів напряму впливає на харчування людей, продовольчу безпеку та добробут мільярдів людей, наголошує він.

«Якщо не відбудуться зміни, популяції продовжать зменшуватися до зникнення дикої природи, що загрожуватиме цілісності екосистем, від яких ми всі залежимо», – попереджає доктор Ендрю Террі, директор з природоохорони Лондонського зоологічного товариства.

Глобальний Індекс живої планети 2020, про який йдеться у звіті WWF, враховує стан 4392 видів та 20 811 популяцій

Чому це відбувається?

Головна причина скорочення популяцій, як вважають вчені, це руйнування людиною природних екосистем. Зокрема мова йде вирубку лісів, непродумане сільське господарство та нелегальну торгівлю дикими видами (яку, до речі, вважають однією з можливих причин пандемії COVID-19).

Вчені також попереджають, що якщо людство не змінить підхід, то темпи скорочення дикої природи (дві третини популяцій за пів століття) збережуться.

«У найкращому випадку нам будуть необхідні десятиліття, аби відновити ці втрати, але деяким видам ми вже не зможемо зарадити. Це становить ризик для безлічі екосистемних послуг, від яких залежать люди», – відзначає Девід Леклєр, один з авторів звіту та вчений-дослідник Міжнародного Інституту прикладного системного аналізу.

«Саме зараз, посеред глобальної пандемії, як ніколи важливо вжити скоординованих та амбітних заходів на глобальному рівні, аби зупинити тенденцію до втрати біорізноманіття», – додає Марко Ламертіні.

Яка ситуація в Україні

Ситуація з дикими популяціями в Україні достеменно невідома через те, що майже не відбуваються дослідження їхньої чисельності, які давали б можливість робити висновки в національних масштабах, повідомляє WWF-Україна.

Вчені моніторять стан лише дуже обмеженої кількості видів. Він не охоплює навіть ті з них, які охороняються Червоною книгою України та міжнародними угодами, нарікають там.

Водночас екологи повідомляють про неконтрольований відстріл великих тварин, чиї популяції відтворюються дуже повільно: рисів, бурих ведмедів, лосів.

«Експерти WWF-Україна проаналізували дані про стан популяцій рисі та ведмедя за останні 10 років і виявили, що їхня чисельність не зростає, попри довготривалий охоронний статус (ведмідь включений до Червоної книги України у 2003 році, рись – 1994-му)», – відзначають екологи.

Проблеми є і в українських річках. Наприклад, щороку до липня у Дунаї відбувався скат молоді осетрових. Але в цьому році українські науковці та рибалки фіксували лише поодиноких особин. Найбільш вірогідна причина поганого нересту – зниження водності Дунаю.

Що робити?

У WWF-Україна радять збільшити кількість природних територій в Україні. Зокрема категорично заборонити орання заплав річок, луків та залишків степу.

Крім того, до стану природних територій (боліт, луків, степу, лісу) можна повернути частину малоефективних для агровиробництва орних земель – за деякими оцінками, це близько 10 млн га.

Також потрібно заборонити дренаж природних територій по всій країні, бо вони через це висихають, і взятся за масштабне відновлення природних боліт і торф’яників, особливо на Поліссі.

Є й ника інших рекомендацій: треба боротися з браконьєрством, зменшити використання хімікатів у аграрному секторі (що, впливає, наприклад, на бджіл) і загалом запровадити систему моніторингу біоресурсів.

Загалом же екологи радять людству переходити до «сталого розвитку» – більш продуманого та менш руйнівного для довкілля, зменшити відходи та розвинути «більш здорові та дружні до природи харчові звички».