Наслідки існування людства сьогодні можна бачити по всій планеті: від пірамід та інших стародавніх пам’яток минулого до хмарочосів, які є ознакою сучасних мегаполісів.

Про діяльність людини також свідчить промисловість, сільське господарство та дороги, які поєднують різні населенні пункти.

При цьому експрерти мають кілька припущень, як міг би виглядати світ без людей, пишуть у науковому виданні Live Science, повідомляє Українська правда.

Незаймана земля та велика кількість видів

Деякі вчені малюють картину незайманої землі та великої кількості видів.

«Я думаю, що це було б місце з багатою рослинністю та з великою кількістю тварин великих розмірів, розкиданих по всіх континентах, крім Антарктиди», – каже Тревор Ворті, палеонтолог, доцент Університету Фліндерса з Австралії.

Люди змінили світ зокрема й тим, що знищили багато видів тварин, полюючи на них та знищуючи середовища проживання.

Наприклад, через людську діяльність вимерли нелітаючі птахи додо та тасманійські тигри.Швидкість вимирання на Землі сьогодні у 100 разів більша, ніж була б без людей.

Вона не була більш високою з моменту крейдо-палеогенового вимирання, під час якого 66 млн років тому загинули 80% видів тварин, зокрема непташині види динозаврів.

Діяльність людей на Землі можна порівняти з ударом астероїду, пил від якого все ще осідає, оскільки дика природа продовжує нести втрати.

«Мій прадід міг спостерігати зграї тисяч папуг у природних ландшафтах, мій дідусь бачив зграї сотень, мій батько бачив декілька, а мені пощастить, якщо я побачу двох папуг у лісах», – каже Ворті.

Занепад природи, спричинений людьми, свідчить про те, що без нас Земля була б більш диким місцем, де б досі жили гігантські тварини.

Зокрема, величезні птахи моа.Ці страусоподібні птахи, деякі з яких сягали до 3,6 метрів висоти, мешкали в Новій Зеландії протягом мільйонів років.

За 200 років існування людства, 750 років тому, зникли всі 9 видів моа, а з ними ще 25 видів хребетних тварин. Зокрема, гігантський орел Хааста, який полював на моа.

Серен Фаурбі, старший викладач зоології в університеті Гетеборга в Швеції, вважає, що люди відіграли ключову роль у зникненні багатьох великих ссавців.

У 2015 році під його керівництвом провели дослідження, опубліковане в журналі Diversity and Distributions, де припускається, що без людей Земля значною мірою нагадувала б сучасний екорегіон у Східній Африці – Серенгеті.Долина Серенгеті – це одне з місць на планеті, де збереглася дика та недоторкана природа в її первинному вигляді.

Отже, за сценарієм планети без людей, вимерлі тварини, подібні до тих, що живуть сьогодні в Серенгеті, включаючи слонів, носорогів і левів, жили б по всій Європі.

Наприклад, замість африканських левів залишилися б печерні леви, які жили приблизно 12 тис. років тому.

А сучасна Америка була б домом для родичів слонів і великих ведмедів, а також таких унікальних видів, як гліптодони (ссавці розміром з автомобіль) та гігантські наземні лінивці.

Чому зникли мамонти

Великих тварин, таких як слони, називають мегафауною.

Під час останнього льодовикового періоду світ був багатий на мегафауну, але більшість її представників вимерла після його закінчення або протягом тисячоліть після нього.

Протягом минулого століття вчені обговорювали, що ж насправді було причиною занепаду цих великих тварин – зміни клімату чи діяльність людини?

Дослідження 2020 року, опубліковане в журналі Nature, стверджує, що зміна клімату знищила шерстистих мамонтів та іншу мегафауну, що мешкала в Арктиці, оскільки потепління зробило клімат занадто вологим для рослинності, яку тварини їли, щоб вижити.

Інші вчені, вважають, що люди, ймовірно, були ключовим фактором вимирання мамонтів.

Вони стверджують, що мамонти пережили кліматичні зміни до того, як з’явилися люди. І вони могли б дожити до наших днів, якби не додатковий тиск.

Крістофер Дауті, доцент і еколог екосистем з Університету Північної Арізони, дослідив, як великі тварини сприяли розподілу насіння та поживних речовині через їжу та випорожнення.Він припускає, що через вимирання великих тварин транспортування таких елементів, як фосфор, кальцій і магній, які є критичними для життя, скоротилося більш ніж на 90%.

На його думку, без людей ці елементи були б більш рівномірно розподілені по ландшафту, ґрунт би був більш родючим, а екосистеми – більш продуктивними.

«Якщо елементи в екосистемах будуть більш неоднорідними, тоді й продуктивність буде більш неоднорідною», – каже Дауті.

За його словами, люди об’єднують елементи разом за допомогою сільського господарства та огородження. І тому ці території з часом стають менш родючими в порівнянні з дикими системами.

Більша родючість означає більшу кількість квітів та фруктів, тобто більше їжі для тварин.

Клімат без людей також міг бути іншим

З початку ХХ століття через глобальне потепління, викликане такими видами діяльності, як спалювання викопного палива, люди підвищили середню глобальну температуру приблизно на 1° С.

Отже, без нас Земля була б принаймні набагато прохолоднішою.

У дослідженні 2016 року, опублікованому в Nature, йдеться, що спричинене людиною потепління відкладає майбутній льодовиковий період щонайменше на 100 тис. років.

Однак льодовиковий період і без втручання людини мав би відбутися аж через 50 тисяч років.

Тому малоймовірно, що Земля без людей вже б покрилася кригою.

Земля була приречена на людей

Сучасні люди (Homo sapiens) – не єдиний вид людей, який мешкав на планеті. Можливо, це місце зайняли б наші «двоюрідні брати» – неандертальці.

Вчені не впевнені, чому 40 тисяч років тому неандертальці вимерли, але оскільки вони схрещувалися з Homo sapiens, частини їх ДНК живуть у деяких із нас.

Ймовірно, причин загибелі неандертальців було кілька, але саме сучасні люди є головним підозрюваним.

Кріс Стрінгер, професор і керівник дослідження про походження людини з Музею природної історії в Лондоні, вважає, що фактором зникнення неандертальців була конкуренція за ресурси.

«Якби ми не прийшли в Європу 45-50 тисяч років тому, думаю, що неандертальці, ймовірно, все ще були б тут», – каже він.

За словами Стрінгера, неандертальці вели в Європі спосіб життя, подібний до людей розумних, але їм було важко справлятися зі змінами клімату.

А ще їх було відносно мало, і вони не відрізнялися генетичним різноманіттям, що є не дуже добре для будь-якого виду.

«Неандертальці вже були в біді, коли сучасні люди потрапили на ту ж територію», – каже Стрінгер.

Але Homo sapiens могли витіснити не лише неандертальців.

Вчені все ще досліджують принаймні ще одну людську лінію, яка жила приблизно в той же час, що й сучасні люди та неандертальці: денисівців.

Цей вид за генами та зовнішнім виглядом був ближчим до неандертальців.

Люди, ймовірно, схрещувалися й з денисівцями. Це доводить наявність денисівської ДНК у сучасних мешканців Океанії.

Крім того, денисівці також парувалися з неандертальцями в Сибіру, де були знайдені скам’янілі останки гібриду денисівців і неандертальців.

Ці дані свідчать про те, що денисівці мали ширший географічний діапазон, ніж неандертальці, охоплювали більшу різноманітність середовищ, і тому, можливо, були більше адаптовані до життя.

Якщо б неандертальці та денисівці вижили, вони могли б пройти той самий шлях, що й розумні люди.

Після останнього льодовикового періоду вони б могли перейти від полювання та збирання до сільського господарства.

Згодом, через еволюцію вони б подолали й інтелектуальні недоліки.

Тож, можливо, світ не виглядав би іншим, якби битву за життя виграв інший вид людей.

«Вони могли робити ті самі помилки, які робили ми. Отже, глобальне потепління могло все одно статися, але винуватцями його були б не сучасні люди, а неандертальці чи денисівці», – припускає вчений.