Машину навчили мислити як Бетховен, і вона дописала незавершений твір великого німецького композитора.

Чи володіють комп’ютерні програми такою самою креативністю як музичний геній?

Алгоритми вже давно керують виробничими процесами й задають тон у повсякденному житті. І навіть творчість, яка довгий час вважалась непосильною для штучного інтелекту сферою людської діяльності, почала поступатись натиску машин.

Після того, як комп’ютери завершили незакінчені твори Ґустава Малера та Франца Шуберта, настала черга Десятої симфонії Людвіґа ван Бетховена, яка збереглась лише в окремих ремарках. Світова прем’єра твору німецького композитора, що його реконструйовано за допомогою штучного інтелекту, відбулася через майже 195 років після смерті Бетховена в Бонні, місті, де він народився в 1770 році.

Комп’ютер навчили писати музику в стилі Бетховена

Бетховен не встиг завершити Десяту симфонію до своєї смерті. Він помер у Відні в 1827 році. Композитор залишив лише кілька коротких нарисів і ремарок у своїх чернетках. На їхній основі група експертів, до якої входили музикознавці та програмісти, розробила програму з використанням технології штучного інтелекту, щоб заповнити прогалини в наявному фрагментарному музичному матеріалі й зробити його доступним для виконання.

«Швидше за все, Бетховен робив нотатки в той момент, коли в нього з’являлись нові ідеї. Інколи він їх записував словами, а іноді нотами», – говорить Маттіас Редер (Matthias Röder), директор Інституту Караяна в Зальцбурзі й керівник міжнародного проєкту з реконструкції десятої симфонії із застосуванням штучного інтелекту. Відштовхуючись від цього фрагментарного матеріалу, машина та експерти разом думали, як би Бетховен продовжив уже занотовані ним такти музики.

В «інтелект» комп’ютера вклали інші твори композитора й музику його сучасників і таким чином навчили машину писати музику так, як Бетховен. Після цього машина робила свої пропозиції щодо можливого подальшого звучання фрагментів. Експерти розглядали ці варіанти й вибирали найбільш оптимальні, закладаючи їх знову назад у систему.

«Штучний інтелект пропонує 20 або навіть 100 різних версій продовження. І це дуже цікаво. Кожна версія має право на існування, якщо алгоритм добре працює», – говорить професор Роберт Левін, музикознавець з Гарвардського університету.
І от на концерті в Бонні 9 жовтня пролунала визнана найкращою ​реконструйована версія незавершеної симфонії № 10 мі-бемоль мажор у виконанні Боннського міського Бетховенського оркестру під керуванням диригента Дірка Кафтана (Dirk Kaftan). Гості музичного вечора зустріли твір гучними оплесками.

Технологія з величезним потенціалом

Тим часом експерти проєкту наголошують, що жодним чином не намагалися піддати сумніву унікальність музичного генія Бетховена. Реконструкція Десятої симфонії за допомогою технології штучного інтелекту була передусім експериментом, покликаним показати можливості творчої співпраці людини й комп’ютера. Диригент Дірк Кафтан особисто звів нанівець усі очікування, заявивши: «Якщо в двох словах, то це не Бетховен».

І все ж таки, експерти та комп’ютери створили твір, який цілком міг би за своїм звучанням народитися під пером самого Бетховена. «Так, комп’ютер використовує алгоритми. Але й людина теж спирається на свій життєвий досвід, набуті знання й навички. Машина та людина не так вже й далекі одне від одного», – вважає музикознавець Роберт Левін. Як показав цей експеримент, вони прекрасно доповнюють одне одного. Можна, наприклад, продовжує керівник проєкту Маттіас Редер, не тільки створити штучні інтелекти, котрі володіють мелодикою «Бітлз» і Моцарта, а й схрестити їх між собою. Ця технологія має величезний потенціал, а «спектр її можливостей здатен розширюватися експоненційно».