Вченим зі США вдалося вбудувати білок, знайдений в клітинах кальмарів в клітини нирок людини.

Такий метод дозволив зробити їх невидимими, повідомляє УНІАН.

Білок називається рефлектін, він розсіює світло і створює ефект прозорості. Дослідження повинно допомогти краще зрозуміти різні клітинні механізми в живій тканині, вважають автори роботи з Каліфорнійського університету в Ірвайні.

Для свого експерименту вчені вибрали кальмара Doryteuthis opalescens. Самки цього виду кальмарів можуть перетворити білу смугу вздовж спини від непрозорого білого до майже прозорого. Вони роблять це, використовуючи спеціалізовані клітини, звані лейкофори, в яких є частки, зроблені з білків-відбивачів.

Залежно від того, як розташовані ці білки, вони можуть змінити спосіб передачі або відбиття світла навколо них. І це не випадковий процес: кальмари можуть змінювати розташування цих високо заломлюючих білків в своїх клітинах, використовуючи органічну хімічну речовину під назвою ацетилхолін.

«Наш проект зосереджений на розробці клітинних систем і тканин з контрольованими властивостями для передачі, відображення і поглинання світла», — пояснив біомолекулярний інженер Атрулі Чаттерджі з Каліфорнійського університету. Щоб використовувати «надздібності» кальмара в тканинах людини, дослідницька група генетично сконструювала клітини нирок людини для виробництва рефлектіна.

«Ми були здивовані, виявивши, що клітини не тільки виробляють рефлектін, але також упаковують білок в сфероїдальні наноструктури і розподіляють їх по тілах клітин», — сказав біомедичний інженер Алан Городецькі. Використовуючи кількісну фазову мікроскопію, дослідники показали, що ці білки змінили спосіб розсіювання світла через сконструйовані клітини в порівнянні з клітинами нирок без рефлексіна.

Потім вони піддали клітини дії різних рівнів хлориду натрію і виявили, що вони можуть регулювати рівні світла, що проходить через них, бо сіль змушує частинки відбитого світла збільшуватися в розмірах і змінювати своє розташування.

Команда каже, що їх успіх закладає основу для включення інших особливостей кальмара в клітини ссавців. Це також дозволить дослідникам додатково вивчити механізми, що лежать в основі цих здібностей, оскільки культивування клітин шкіри головоногих молюсків в лабораторії виявилося дуже складним завданням.