Так, у дослідженні, опублікованому у Nature, зазначається, що у грецькій печері Апідама на півовстрові Мані відшукали фрагмент людського черепа, якому не менше ніж 210 тисяч років, інформує ТСН.

Разом із ними вчені виявила також фрагменти черепа неандертальця, що свідчить про те, що два види могли існувати одночасно. Це іде всупереч популярному уявленню про те, що люди прийшли до Європи вже після того, як вимерли неандертальці.

Два черепи

Скам’янілості було знайдено у грецькій печері Апідама ще наприкінці 1970-х у межах дослідження Афінського національного університету імені Каподистрії – вони були у брекчії – гірській породі із зцементованих разом уламків.

Дістати їх звідти вдалося лише наприкінці 90-х – на початку 2000-х років. Один череп був майже цілий, натомість від іншого лишився лише маленький фрагмент, трошки більший розміром за людську долоню. Через це науковці висунули гіпотезу, що він, імовірно, належав представнику того ж виду та мав такий самий вік, які і перший.



Проте згодом науковці відсканували скам’янілості та створили їхні 3D-реконструкції. Форму черепів згодом порівняли із знайденими раніше зразками Homo Sapiens та давніх людей. З’ясувалося, що менший зразок належить людині розумній, а більший – неандертальцю.

За словами авторів дослідження, перший фрагмент має «характерну округлу форму, властиву лише Homo Sapiens». Череп неандертальців натомість є значно видовженішим, ніж у сучасних людей, і має характерну протрузію, відому як шиньйон.

Подальший аналіз кісток встановив, що череп неандертальця є віком щонайменше 170 тисяч років, а череп Homo sapiens – 210 тисяч років. У породі обидва шматки перебували протягом понад 150 тисяч років.

Сенсаційність дослідження

Результати дослідження є свого роду сенсаційними з відразу кількох причин. Прийнято вважати, що сучасні люди є нащадками людей, що покинули Африку близько 50 тисяч років тому, і що Homo Sapiens витіснили неандертальців та денісовців з території Євразії. Проте нові дані свідчать про те, що усе відбувалося не зовсім так.

«Результати доводять, що Homo Sapiens вийшли з Африки та розпорошилися світом значно раніше, ніж вважалося до цього. Більше, ніж 200 тисяч років тому. Відповідно, пересування предків сучасних людей не обмежуються однією великою міграцією з Африки», – вважає одна з авторів дослідження Катеріна Харваті.



Примітно, що раніше найстарішим зразком Homo Sapiens вважалася скам'янілість, віднайдена торік у Ізраїлі – її вік становить 177-194 тисяч років, що на десятки тисяч років менше від віку грецької знахідки.

Дослідження також руйнує популярне уявлення про те, що людина розумна прийшла на терени Європи вже після того, як вимерли неандертальці.



«Праця доводить, близько 200 тисяч років на теренах південно-східної Європи мешкало щонайменше два види гомінідів», – вважає Ерік Делсон, палеоантрополог із коледжу Леманна, що у США.

Вчені припускають, що, можливо, неандертальці та Homo Sapiens мешкали у регіоні одночасно протягом певного періоду, і, можливо, схрещувалися між собою. Проте далеко не усі вчені довіряють результатам, наведеним у Nature.

Що думають інші вчені

«Зразок Homo Sapiens, представлений у дослідженні, є дуже неповним, і я підозрюю, що багатьох буде важко переконати у тому, що він належить саме цьому виду гомінідів», - зазначає Ян Таттерсолл, палеоантрополог і почесний куратор Американського музею природної історії в Нью-Йорку, який не брав участі у дослідженні.

Скептично ставляться до знахідки й інші дослідники. Так, палеоантрополог Хуан Луїс Арсуага з Мадридського університету вважає, що праці бракує доказів.

«У науці екстраординарні висновки мають підтверджуватися екстраординарними доказами. Частина черепа, без його основи та обличчя, не видається мені екстраординарним доказом», – наголосив він у коментарі The Guardian.



2014 року він разом з командою презентував дослідження щодо знайдених у Іспанії скам'янілостей гомініда віком близько 430 тисяч років, який мав характерне для неандертальців обличчя, проте у якого не було видовження у задній частині черепа.

На думку ученого, знайдена у Апідамі частина черепа, яку приписали Homo Sapiens, насправді могла належати ранньому неандертальцю. Самі автори дослідження погоджуються з тим, що справа може бути у цьому, проте наголошують, що фрагмент черепа відрізняється і від черепа неандертальця, і від скам'янілості, знайденої в Іспанії.

«Будь-яке неоднозначне нове дослідження має бути сприйнятим зі здоровим скептицизмом, навіть якщо воно підписане моїм іменем. У нас немає ні лобної кістки, ні брів, ні обличчя, зубів або підборіддя – будь-що з цього могло б відрізнятися від Homo Sapiens за своєю формою», – зазначає один з авторів дослідження Кріс Стрінгер, дослідник із Музею природознавства у Лондоні. Проте він наголошує, що вчені вдалися до багатьох заходів, щоб зменшити рівень невпевненості.