Наукове відкриття зробили вчені, дослідивши печеру Бачо-Кіро в Болгарії.

Тут знайшли найдавніші останки Homo sapiens на території Європи, а також інструменти і прикраси того часу, повідомляє Ракурс.

Фрагменти кісток і корінний зуб, знайдені в Болгарії, показали, що перші представники виду Homo sapiens (людина розумна) приблизно 45 тис. років тому проникли в Європу, населену неандертальцями. Раніше вважали, що «вторгнення» відбулося набагато пізніше.

За даними археологів, які працювали в печері Бачо Кіро, аналіз ДНК п’яти скам’янілостей показав, що вони належать сучасному Homo sapiens, а не неандертальцям. Серед знахідок – кам’яні і кістяні інструменти, підвіски із зубів печерних ведмедів.

Це наукове відкриття на тисячі років відсуває в минуле появу Homo sapiens в Європі. Подія є важливою віхою в історії виду, що виник в Африці близько 300 тис. років тому, а потім поширився по всьому світу.

Палеоантрополог Жан-Жак Хаблін, директор департаменту еволюції людини німецького Інституту еволюційної антропології Макса Планка, розповів, що вік останків в печері – від 43 до 46 тис. років.

Згодом Homo sapiens поширилися на аналогічних широтах від Моравії до Монголії. Неандертальці, більш міцно складені, на той час вже населяли Європу впродовж сотень тисяч років.

На думку Хабліна, нові знахідки вказують на те, що два види, ймовірно, перетиналися декілька тисяч років, але згодом наші далекі родичі вимерли. Вчені дотепер сперечаються про причини вимирання неандертальців. Припускають, що Homo sapiens знищили їх.

Знайдені в печері залишки тварин свідчать про полювання на печерних ведмедів, бізонів, гігантських оленів, коней, гієн і левів. Серед артефактів зустрічаються гострі крем’яні леза і численні прикраси. Вчені знайшли й намистину з кістки мамонта, підвіски з ведмежими зубами. Вони мають разючу подібність з такими ж предметами, пізніше зробленими неандертальцями в Західній Європі.