Вченим вдалося імплантувати спогади в мозок пташкам, допомігши зябликам-зебрам вивчити пісню, яку зазвичай їх навчають батьки. Команда дослідників каже, що прорив розкриває важливий шлях до розвитку вокального навчання. Це одного дня може привести до кращого розуміння станів, при яких порушуються здатність говорити.

Як і люди, зяблики-зебри вчаться керувати своїм голосом, повторюючи за батьками, пише УНІАН з посиланням на Newsweek.

Слухаючи дорослих, молоді пташки запам’ятовують ноти й повторюють їх, постійно практикуючись.

«Співочі пташки дають чудову модель для вивчення цих соціальних спогадів», - сказав Тодд Робертс із Південно-західного медичного центру Техаського університету.

«Насправді, існують дивовижні паралелі між тим, як співочі пташки вивчають свої пісні, і етапами розвитку мовлення у людей», - додав він.

Тод Робертс разом зі своїми колегами Венчаном Зяо, Франциско Гарсія-Оскосом і Даніелем Дінгом використали метод «оптогенетичної маніпуляції». Він передбачає використання світла для відстеження і контролю мозкової активності, щоб керувати вивченням пісень. Вчені контролювали взаємодії між двома регіонами мозку пташок, щоб створити спогади про пісню. Тривалість дії світла дорівнювала тривалості ноти. Як результат, команда вчених керувала процесом засвоєння імплантованих спогадів у зябликів-зебр.

Робертс уточнює, що йдеться не зовсім про імплантацію пісні як такої. Вчені лише створили спогади про тривалість тонів. Це лише один зі шляхів, пов’язаних з вокалізацією. Якщо вдасться викрити інші умови, які контролюють різні аспекти, такі як висота і порядок нот, тоді потенційно можна буде імплантувати повністю цілу пісню.