У видимому всесвіті літають сотні мільярдів галактик, кожна з яких складається з сотень мільярдів зірок. А ті, у свою чергу, оточені планетами.

І навіть якщо трильйон чи більше цих планет у кожній галактиці не придатні для життя, їхні численні супутники із запасами води можуть бути заселеним місцем. Втім, всупереч всім цим цифрам, людство досі не знайшло жодних ознак існування розумних інопланетян. Тож старе питання: «Де це всі?», - сформульоване фізиком Енріко Ремі у 1950 році лишається без відповіді.

Про це пише УНІАН з посиланням на Business Insider.

У Массачусетському технологічному інституті з’ясували причину. Як виявилося, людство дослідило лише крихту з доступного йому небокраю. Згідно з дослідженням, всі пошуки позаземного життя вивчили ледве басейн з фігурального океану космічних сигналів.

«Ми насправді не дуже то й шукали», - сказав астроном Шубхам Канодія.

Його дослідження допускає, що десь у цьому космічному океані просто зараз у межах галактики Чумацький шлях розумні прибульці кажуть: «Привіт, ми тут!». Але люди досі не змогли їх виявити. За останні 60 років численні проекти з пошуку позаземного життя намагалися виявити інопланетні сигнали. Одні сканували небо в пошуках потужних хвиль, інші ж стежили за конкретними системами зірок, намагаючись виявити навіть слабкі сліди інших цивілізацій. Однак, окрім кількох аномальних сигналів на кшталт зафіксованого у 1977 року «Wow!», які більше не повторювалися, пошуки закінчилися нічим.

Канодія і його колеги з Пенсільванського державного університету вирішили підрахували, як багато умовних «космічних копиць сіна» для проектів з пошуку життя були досліджені вченими і що потрібно змінити, щоб мати більше шансів знайти позаземну «голку». Група дослідників погодилася з відомим астрономом Джилл Тартер, яка в 2010 році сказала, що було б не розумно наполягати на неіснуванні прибульців лише тому, що ми досі не знайшли їхні маяки. Якби навіть такі сигнали існували і були скеровані просто на Землю, земні дослідники наразі вивчили надто малу частину космосу, щоб їх знайти. Крім того, вони могли шукати сигнали не правильного типу або не достатньо довго.

«Уявіть, що я розповім про щось класне в Г’юстоні. Я не скажу, що саме, коли і де. Може у книгарні? А може це музичний концерт? Я не скажу жодних деталей. Буде не просто з’ясувати, про що ж йдеться. Г’юстон, у нас проблеми. Ми не знаємо, що ми шукаємо і з чого почати», - пояснив Канодія.

Американський вчений разом з колегами розробили математичну модель для розрахунку масштабів поля для пошуків інопланетян. І вийшло, що його діаметр навколо Землі становить 33 тисячі світлових років. Цей регіон охоплює шумне ядро Чумацького шляху і велетенські кластери зірок, розташованих вище і нижче нашої рідної галактики. Вони також підрахували, що людство на сьогодні дослідило приблизно 0,00000000000000058% цього поля.

«Це приблизно ванна води із земного океану. Або клаптик площею десь п’ять сантиметрів квадратних на поверхні всієї планети Земля», - порівняв Канодія.