Світ вражає: Вчені навчились переміщувати пам'ять
Нове дослідження може допомогти у відновленні пам'яті в людей. Хоча в основі такої роботи були задіяні равлики. Про це повідомили на сайті Каліфорнійського університету в Лос Анжелесі, передає «Експрес-онлайн».
Вчені перемістили пам'ять одного морського равлика іншому завдяки перенесенню РНК (елемент ДНК), створивши штучну пам'ять. Рибонуклеїнова кислота відома як міжклітинний "месенджер", який виконує "інструкції" ДНК в клітинах.
Під час експерименту завдавали легкого електричного впливу по хвостах морських равликів. Було 5 ударів з різницею в 20 хвилин, це посилило оборонний рефлекс, який виникає в організмі в результаті появи потенційної небезпеки.
Згодом дослідники постукали по равликах і виявили, що ті учасники експерименту, котрі отримували удари, проявили захисне скорочення (тривало 50 секунд). А реакція равликів, які не отримували ударів, тривала всього секунду.
Потім вчені вилучили РНК з нервових систем равликів з першої групи і перенесли їх в організм равликів з другої групи. А РНК равликів другої групи перенесли равликам з контрольної групи, які не були досі задіяні.
І виявили, що ті учасники експерименту, які отримали РНК равликів, що зазнали дії струмом, поводились так, наче вони брали участь в експерименті, в них захисне скорочення тривало 40 секунд. Іншими словами, вони ніби отримали чужу пам'ять. У контрольній групі такої реакції не виявили.
Це дослідження, переконані науковці, допоможе в майбутньому покращити стан пацієнтів із хворобою Альцгеймера чи з посттравматичним стресовим розладом для відновлення втрачених спогадів.
"Раніше проводили експерименти, під час яких мишi бiгали по пiдлозi, що в певних мiсцях знаходиться пiд геть незначним током. Гризуни запам'ятовували це i оминали неприємнi мiсця. Вченi навчились блокувати пам'ять тварин про певнi подiї, в результаті миші знову почали бiгати всюди, не обмежуючи свiй шлях, - пояснює професор Микола Макарчук, доктор бiологiчних наук, завiдувач кафедри фiзiологiї людини та тварини Київського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка. - А в даному випадку науковці пішли ще дальше, спробувавши буквально передати чужу пам'ять.
Наразi вiдомо, що процес запам'ятовування пов'язаний iз виникненням електричних iмпульсiв у нервовiй системi. Коли iмпульс доходить до нервових клiтин, видiляється хiмiчна речовина, що називається медiатор (у перекладi - передатчик), яка дiє на нервовi клiтини, змiнюючи їх властивостi.
Каскад реакцiй доходить до ядра клiтини, це спричиняє активiзацiю генiв. А гени своєю чергою провокують появу певних бiлкiв, які змiцнюють зв'язок мiж окремими нейронами. При стресових ситуацiях окремi нейрони зв'язуються мiж собою дуже сильно.
Загалом процес запам'ятовування iнформацiї в мозку визначається її важливiстю. Тому нейтральна iнформацiя може швидко забуватися, а подiї, забарвленi сильними емоцiями, залишаються. Але внаслідок перенесених стресів чи при розвитку хвороби Альцгеймера пам'ять втрачається, це дуже важка проблема, тому науковці й намагаються знайти спосіб її вирішення".
Вчені перемістили пам'ять одного морського равлика іншому завдяки перенесенню РНК (елемент ДНК), створивши штучну пам'ять. Рибонуклеїнова кислота відома як міжклітинний "месенджер", який виконує "інструкції" ДНК в клітинах.
Під час експерименту завдавали легкого електричного впливу по хвостах морських равликів. Було 5 ударів з різницею в 20 хвилин, це посилило оборонний рефлекс, який виникає в організмі в результаті появи потенційної небезпеки.
Згодом дослідники постукали по равликах і виявили, що ті учасники експерименту, котрі отримували удари, проявили захисне скорочення (тривало 50 секунд). А реакція равликів, які не отримували ударів, тривала всього секунду.
Потім вчені вилучили РНК з нервових систем равликів з першої групи і перенесли їх в організм равликів з другої групи. А РНК равликів другої групи перенесли равликам з контрольної групи, які не були досі задіяні.
І виявили, що ті учасники експерименту, які отримали РНК равликів, що зазнали дії струмом, поводились так, наче вони брали участь в експерименті, в них захисне скорочення тривало 40 секунд. Іншими словами, вони ніби отримали чужу пам'ять. У контрольній групі такої реакції не виявили.
Це дослідження, переконані науковці, допоможе в майбутньому покращити стан пацієнтів із хворобою Альцгеймера чи з посттравматичним стресовим розладом для відновлення втрачених спогадів.
"Раніше проводили експерименти, під час яких мишi бiгали по пiдлозi, що в певних мiсцях знаходиться пiд геть незначним током. Гризуни запам'ятовували це i оминали неприємнi мiсця. Вченi навчились блокувати пам'ять тварин про певнi подiї, в результаті миші знову почали бiгати всюди, не обмежуючи свiй шлях, - пояснює професор Микола Макарчук, доктор бiологiчних наук, завiдувач кафедри фiзiологiї людини та тварини Київського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка. - А в даному випадку науковці пішли ще дальше, спробувавши буквально передати чужу пам'ять.
Наразi вiдомо, що процес запам'ятовування пов'язаний iз виникненням електричних iмпульсiв у нервовiй системi. Коли iмпульс доходить до нервових клiтин, видiляється хiмiчна речовина, що називається медiатор (у перекладi - передатчик), яка дiє на нервовi клiтини, змiнюючи їх властивостi.
Каскад реакцiй доходить до ядра клiтини, це спричиняє активiзацiю генiв. А гени своєю чергою провокують появу певних бiлкiв, які змiцнюють зв'язок мiж окремими нейронами. При стресових ситуацiях окремi нейрони зв'язуються мiж собою дуже сильно.
Загалом процес запам'ятовування iнформацiї в мозку визначається її важливiстю. Тому нейтральна iнформацiя може швидко забуватися, а подiї, забарвленi сильними емоцiями, залишаються. Але внаслідок перенесених стресів чи при розвитку хвороби Альцгеймера пам'ять втрачається, це дуже важка проблема, тому науковці й намагаються знайти спосіб її вирішення".
Коментарів: 0
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.