У Японії знайшли могилу матроса Вільяма Адамса, першого англійця, який ступив на ці землі й став напів-легендарною особистістю.

Його останки офіційно впізнали через 400 років після його смерті. Англієць став прототипом Джона Блекторна в романі Джеймса Клавелла «Сьогун», на основі якого зняли популярний в 80-і роки однойменний міні-серіал, повідомляє УНІАН.

Останки виявили у меморіальному парку Вільяма Адамса в Хірадо, префектура Нагасакі. Місцезнаходження могили Вільяма Адама було предметом широких дебатів. Для нього була побудована гробниця в його феоді в Хемі (сучасному місті Йокосука).

Однак помер він у Хірадо. З чуток, саме там, на вершині пагорба Сакігата, він і був похований. Останки були в невеликій урні, в яку вони були поміщені в 1930-і роки. Лише п’ять відсотків з них збереглися, що ускладнило процес ідентифікації.

Аналіз ДНК, проведений дослідниками з Токійського університету, показав, що кістки належали північно-європейському чоловікові, якому на момент смерті було від 40 до 59 років. Радіовуглецеві датування помістили цей час десь між 1590 і 1620 роками.

Після отримання цих даних, дослідники змогли офіційно підтвердити, що кістки належали Вільяму Адамсу. Було відомо, що принаймні вісім інших англійців загинули в Хірадо приблизно в той самий час, але іноземці були поховані на власному кладовищі в портовому місті, в той час як Адамс попросив поховати його на вершині пагорба з видом на океан.

Японські записи показують, що він придбав невелику ділянку землі на вершині пагорба Сакігата десь близько 1613 року. Адамс народився в 1564 році в Джіллінгемі, Кент, і став учнем корабелів Ніколаса Діггінса, коли йому було 12 років. Дванадцять років потому, в 1588 році, Адамс вступив в Королівський флот.

Він служив під командуванням сера Френсіса Дрейка в якості капітана корабля постачання. У 1598 році він був найнятий попередником Голландської Ост-Індської компанії, щоб командувати флотом з п’яти кораблів в подорожі на Острови прянощів через Південну Америку. Це була катастрофічна подорож. Сотні членів екіпажу загинули, перетинаючи Атлантику, Магеланову протоку і Тихий океан.

У квітні 1600 року 24 людей, що залишилися в живих, включаючи Вільяма Адамса, кинули якір біля острова Кюсю після майже 20 місяців в морі. Всі вони були поміщені в замок в Осаці за наказом Токугава Іеясу, вже фактичного правителя Японії і майбутнього сьогуна.

Через кілька років Адамс став особистим другом і перекладачем Іеясу. Це був перший іноземний самурай Японії. Іеясу подарував йому два мечі самурая. Адамс отримав нове ім’я – Міура Андзін. Він служив Іеясу як хатамото – самурай, який підпорядковується безпосередньо сьогуну. Адамс побудував для нього кораблі в західному стилі і зіграв вирішальну роль в переговорах щодо укладення першого договору між Японією і Великобританією в 1613 році.