Фрагменти черепа з ізраїльської печери датовані віком понад 170 тис. років - це найдавніше пряме свідчення міграції людей з Африки в Євразію, передає Naked-science.

Недавній аналіз ДНК сучасних людей показав, що наші предки могли вперше покинути Африку ще 220 тис. років тому. Про те ж говорить і аналіз поширення деяких древніх технологій та інструментів, знайдених на Близькому Сході та в Китаї. Однак, до сих пір найдавніші останки H. sapiens на території Євразії датувалися віком 90-120 тис. років. Вони були виявлені в печерах Схул і Кафзех знаменитого комплексу гори Кармель в Ізраїлі. У печері Мислі, знайшлися і нові останки, датування яких краще узгоджується з даними генетики.

Ще у 2002 році тут, серед каміня заваленого зводу давньої печери, розкопали фрагмент черепа зі шматком верхньої щелепи і майже всіма зубами. Поруч розташовувалися численні інструменти палеоліту, виготовлені за технологією індустрії Леваллуа, сколюванням відщепів від заздалегідь обробленої кремнієвої заготовки. Належність кісток не залишала сумнівів, це був H. sapiens, проте датування вимагало кількох років і незалежної роботи трьох груп вчених. Результати цього проекту вони представили в статті, опублікованій журналом Science.

Одна команда показала, що вік кам'яних знарядь становить 179 тис. років (± 48 тис.), інша датувала зубну емаль віком 174 тис. років, а третя - нарости на кістці щелепи віком 185 тис. років. Це вказує на більш ранній час виходу із Африки, в період між 177 і 196 тис. років тому. Знахідка може прояснити і передісторію технологій палеоліту. Індустрія Леваллуа була широко поширена серед європейських неандертальців, однак принесли її сюди, мабуть, наші предки-сапієнси, що мігрували з Африки.