Останки гігантського динозавра, знайдені в Аргентині, вказують на те, що предки диплодоків та інших зауроподів стали найбільшими тваринами на Землі несподівано рано, ще до початку Юрського періоду.

Про це йдеться в статті в журналі Nature Ecology & Evolution, передає Кореспондент.

"Коли ми знайшли перші останки цього динозавра, ми зрозуміли, що він унікальний. По суті, він був першим гігантом серед динозаврів. Ці істоти, Ingentia prima, росли абсолютно не так, як це робили інші ящери тієї епохи, що говорить про те, що гігантські динозаври з'явилися набагато раніше, ніж ми вважали", - розповіла Сесілія Апальдетті з аргентинського університету Сан-Хуана.

Знахідка Апальдетті та її колег належить до числа зауроподів - великих чотириногих травоїдних ящерів, які робили ставку на свою величезну масу, величезна кількість яєць у кладці і швидке зростання молодняка. Їх яскравим прикладом вважаються аргентинозавр, гіганти довжиною в 35 метрів і масою, приблизно, в 90 тонн.

Довгий час, як відзначає Апальдетті, вчені вважали, що їхні предки з'явилися в кінці Тріасового періоду, приблизно, 210 млн років тому. Перші зауроподи мали досить невеликі розміри - вони важили від 1 до 10 кілограм та досягали довжини в один метр - і були більше схожі на більш пізніх двоногих ящерів, ніж на чотириногих гігантів юрського та крейдяного періодів.

Великих розмірів, як вважають вчені, вони почали досягати тільки в середині і в кінці юрського періоду, близько 180-155 млн років тому, коли з'явилися перші неозауроподи, до числа яких відносяться диплодоки, аргентинозавр і всі найбільші ящери тієї епохи.

Апальдетті і її колеги з'ясували, що це було не так, вивчаючи останки унікального динозавра, які її команда знайшла в центральній частині Аргентини, на території провінції Сан-Хуан. Тут, як відзначають палеонтологи, залягають породи норійського і ретського ярусів, що сформувалися в кінці тріасового періоду, приблизно, 210-205 мільйонів років тому.

У цих відкладах, як відзначають вчені, палеонтологи досить часто знаходять останки так званих лессемзаврів - зауроподів довжиною 6-9 метрів і висотою, приблизно, один метр, які вважалися одними з найбільших живих істот свого часу.

Поруч з останками цих ящерів команда Апальдетті знайшла ще більшого динозавра, чия висота становила близько 10 метрів, а маса наближалася до десяти тонн. Ця істота, яка отримала ім'я Ingentia prima, "перший гігант" на латині, було більше схоже по своїй анатомії на пізніх зауроподів, ніж на сучасників.

Ці подібності, зокрема, виявлялися в тому, що в кістках цих ящерів були присутні аналогічні "повітряні мішки", які допомагали їм охолоджувати себе і підтримувати своє тіло, які палеонтологи знаходять в останках диплодоків і аргентинозавр. До того ж, вони мали довгу шию та хвіст і швидко набирали масу.

З іншого боку, сліди кровоносних судин у цих кістках вказують на те, що ці ящери росли "ривками", що не було характерно для пізніх зауроподів і всіх інших динозаврів, і ходили не на прямих ногах, а навприсядки. Як вважають вчені, подібна незвичайна манера зростання кісток допомагала Ingentia prima швидко досягати максимальних розмірів і ставати невразливими для хижаків.

Все це, як вважає Апальдетті, говорить про те, що перші гігантські динозаври з'явилися на Землі, як мінімум, на 30 млн років раніше, ніж вважали палеонтологи в минулому. Більш того, вчені не виключають і того, що "ера гігантів" могла початися ще раніше, оскільки лессемзаври, найближчі родичі Ingentia prima, з'явилися 215 млн років тому.