Досі єдиною відомою жертвою метеорита була жінка, яку космічна каменюка вдарила у стегно.

22 серпня 1888 року метеорит впав, вбив одну людину і ще одну паралізував на території сучасного міста Сулейманія в Іраку.

Про це йдеться у численних документах, знайдених в Головному управлінні державних архівів при Президентові Турецької Республіки. За словами дослідників, це є першим у світі доказом смерті від удару метеорита, передає ТСН.

Земля не є неприступною фортецею. Її постійно бомбардують космічні камені. Підраховано, що мільйони метеорів на день потрапляють до атмосфери. Більшість з них там і гине. Але, згідно з базою даних NASA, щонайменше 822 метеорів від 1988 року були досить великими, щоб вибухнути в атмосфері і пролити дощ із метеоритів. А деякі вчені вважають, що до 17 метеорів може щодня доходити до поверхні Землі.

Тому нескладно припустити, що хтось мав би бути покалічений чи убитий через падіння космічної каменюки. Але історичні записи дивним чином позбавлені достовірних повідомлень про щось подібне.

Навіть масивний челябінський метеорит 2013-го року, що вибухнув в атмосфері і посипав на землю шматки вагою до 654 кг, нікого не вбив. Всі травми були отримані внаслідок ударної хвилі, а не безпосередньо метеорита.

Згідно зі статтею 1951 року, опублікованій в «Популярній астрономії», труднощі надання історичних доказів «виникають не через нестачу відповідних інцидентів, а головним чином через відсутність речових доказів того, що уламки були метеоритами, а також можливості критично опитати тих, хто вижив, чи став очевидцем сенсаційних подій».

2016-го повідомлялося, що людина, яка загинула в результаті вибуху в Індії, стала першою відомою жертвою метеорита, але на думку експертів NASA, цей вибух не був спричинений чимось позаземним.

Отже, наскільки людству відомо, смерть від метеорита рідкісне явище. Зараз єдиною його підтвердженою жертвою є жінка на ім’я Енн Годжес. 1954 року вона дрімала на своєму дивані, коли камінь пробив її дах і вдарив по стегну. Жінка вижила, а аналіз каменю показав його позаземне походження.

Хоча зараз не лишилося матеріальних доказів, що підтверджують розповіді 1888 року, дослідники називають архівні документи надзвичайно переконливими.

Вони знайшли три різних документи, що описують інцидент. Лише нещодавно їх оцифрували. До того ж вони написані складною для перекладу османською мовою. Це пояснює, чому вони не були виявлені раніше.

Документи – листи, написані місцевою владою. Як зазначається в них, 10 серпня за юліанським календарем (22 серпня за григоріанським календарем) близько 20:30 вечора за місцевим часом в небі була помічена велика вогняна куля.

Після цього метеорити падали «як дощ» з неба протягом приблизно 10 хвилин на невелике село, в результаті чого одна людина померла, а інша отримала параліч. Крім того, повідомлялося про пошкодження посівів, що узгоджується із наявністю ударної хвилі «вогняної кулі».

Неможливо дізнатися точну висоту, швидкість, розмір і місце розташування метеорита. Але, ґрунтуючись на селах, де він був помічений, дослідники вважають, що метеорит впав на території Сулейманії.

«Через те, що ці документи взяті з офіційних урядових джерел і написані місцевою владою, у нас немає жодних підозр щодо їхньої справжності», – кажуть дослідники.

Дослідники відзначають, що ця знахідка цікава, оскільки вказує на велику прогалину в наших знаннях. Справа не тільки в тому, що історичні записи великі і можуть бути недостатньо вивчені; також не вистачає роботи над історичними документами на мовах, крім англійської.