Короткі передні лапи тиранозавра аж ніяк не були марні – він міг успішно використовувати їх в бою, швидко завдаючи жертві важких ран гострими кігтями, вважає палеонтолог Стівен Стенлі з Гавайського університету в Маноа. Про свою теорію він розповів на щорічній зустрічі Геологічного товариства США, як пише "Газета.ру", передає Уніан.

У предків тиранозаврів були довші кінцівки, але коли вони почали використовувати щелепи замість лап, щоб схопити здобич, кінцівки з часом атрофувалися. Передбачалося, що вони годилися в кращому випадку для того, щоб штовхнути жертву на землю або утримати її, а, може, і зовсім були непотрібні.

Однак відомо, що передні лапи тиранозаврів були досить сильними, з міцними кістками, кожна лапа закачувалася гострими кігтями близько 10 см в довжину. Стенлі вважає, що така будова лап відмінно підходила для нанесення смертельних ран противнику, який знаходиться в безпосередній близькості. Двохпалі лапи підходять для цієї задачі краще трипалих – через розподіл навантаження удари виходять сильнішими. Крім того, зазначає Стенлі, кігті тиранозавра швидше нагадують ведмежі, ніж призначені для хапання орлині.

Втім, не всім дослідникам така версія видається досить переконливою. Палеонтолог Томас Хольц з Мерілендського університету в Коледж-Парку зазначає, що зона ураження у тиранозавра була б у такому випадку дуже маленькою. Однак передні лапи тиранозаврів росли повільніше решти тіла, так що у молодих тварин вони були досить довгими, щоб використовувати їх в бою.