В Японії дослідники з Хіросімського університету використовували інфрачервоні камери для обстеження стародавнього храму.

Ця техніка дозволила виявити раніше невідомі зображення буддійських святих, які століттями були приховані від погляду кіптявою.

Як повідомляє Урядовий кур'єр, стародавні малюнки вчені виявили на почорнілих від кіптяви колонах головного залу храму Саймедзі в префектурі Сіга.

Вважається, що він був побудований в епоху Камакура (1185-1333 роках н.е.). Цей храм першим в Японії був визнаний об’єктом національного надбання.

Відкриття вчені зробили за допомогою інфрачервоних камер. Завдяки цьому був розкритий секрет багатовікової давності. Всього було виявлено вісім прихованих під кіптявою малюнків. Вчені вважають, що на них зображені буддійські святі. Цікаво, що про існування малюнків вчені здогадувалися давно, але вважали, що їх вік є досить молодим.
«Все тому, що коли ви дуже яскраво висвітлюєте колони, то можете побачити щось на зразок особи бодхісаттви, – пояснив професор історії мистецтв Хіросімського університету Норіакі Адзіма. – Раніше ми думали, що ці малюнки були зроблені зовсім недавно, в період Едо (1603 -1867 рр. н.е.)».

Перше повномасштабне дослідження вченим вдалося провести лише тому, що в храмі почалася реставрація. Священики самі запросили вчених. Обстеження будівлі почалося в червні минулого року. Вже зараз його результати можна назвати сенсаційними.

Справа в тому, що виявлені картини попередньо датовані другою половиною періоду Аски (592-710 роками до н.е.). Це означає, що вони були створені не менш 1300 років. Але сам храм вважається набагато молодшим. Тепер його вік поставлений під сумнів.

«Прийнято вважати, що головний зал Саймедзі був побудований в період Камакура і був розширений в період Намбокучо, – каже Норіакі Адзіма. – Коли я вперше побачив інфрачервону фотографію, то був дуже здивований. Її якість повністю відрізнялося від знімків об'єктів, що відносяться до епохи Хейан, які я вивчав. Після ретельного дослідження я прийшов до висновку, що картини належать до епохи Аски».

Вчені звернули увагу і на елементи, використані в зображеннях. Вони також припускають, що малюнки могли бути створені близько 685 року. Це лише додає аргументи на користь того, що сам головний зал храму Саймедзі міг бути побудований набагато раніше, ніж вважали досі. Якщо цей факт вдасться довести, то цей храм може стати найстарішим збереженим дерев'яним будинком у світі.

Та й самі картини тоді будуть визнані найстарішим японським храмовим розписом. Зараз такими вважаються зображення всередині храмового комплексу Монастир Хорю в префектурі Нара, який, до речі, поки і є найстарішим дерев'яним будинком у світі.

Професор Адзіма також пояснив, що район у префектурі Сіга, де розташований храм Саймедзі, був будинком дипломата VII століття Інукамі. У 684 році він був удостоєний дворянського титулу імператором Тенма. А вже через рік імператор видав указ про будівництво буддійського храму для кожного клану в країні.