У Музеї природознавства в німецькому Мюнстері відкрили виставку "Мозок - інтелект, свідомість, почуття", де представили мозок відомого вченого Альберта Ейнштейна.

Загалом на виставці представлено понад 750 експонатів, частина з яких є інтерактивними, передає Depo.ua з посиланням на DW. Тільки зразків мозку тварин і людини представлено понад 70.

"Працюючий мозок відвідувача дивиться, так би мовити, сам на себе на цій виставці", - каже Маттіас Льоб, директор регіональної корпорації Landschaftsverband Westfalen-Lippe (LWL), у віданні якої знаходиться Мюнстерський музей.

Найбільш невибагливий на вигляд експонат є найціннішим: два найтонших зрізи мозку Альберта Ейнштейна. Після смерті лауреата Нобелівської премії американський патологоанатом Томас Гарві зберіг мозок Ейнштейна, розрізавши на безліч блоків, з метою пояснення феномена геніальності. Зрізи в Мюнстер були привезені з Музею медичної історії Мюттера (Філадельфія, США).

Мозок Ейнштейна "оточили" на виставці цілою свитою мізків різних тварин: від мініатюрного мозку літаючої миші - до мозку слона вагою понад чотири кілограми.

У залі, присвяченому такій функції мозку, як контроль над поведінкою, можна побачити реалістичну і дуже збільшену копію мурахи: її мозок був атакований паразитичним грибком, який повністю взяв під контроль нещасну комаха, щоб забезпечити своє власне виживання.



Найдивовижніший експонат на виставці - лондонське таксі. Але не автомобіль, а люди, які керують ним. Справа в тому, що лондонські таксисти - люди особливі. Щоб стати таксистом в британській столиці, треба скласти іспит, який вважається одним з найскладніших у світі, якщо не найскладнішим. Водій таксі повинен безпомилково орієнтуватися містом, знати всі його вулиці, лікарні, клуби, готелі і навіть громадські туалети. Той, хто бажає отримати ліцензію на перевезення в Лондоні, повинен знати місто краще, ніж навігатор.

Ось чому дослідники з університетського коледжу Лондона провели з водіями таксі незвичайний експеримент. Виявилося в підсумку, що мозок таксистів особливо успішно справляється із завданням відновлення нервових клітин.



Не так уже й складно часом обхитрити і людський мозок. Прикладом тому є так звана кімната Еймса - приміщення трапецієподібної форми, що використовується для створення оптичної ілюзії. Якщо заглянути через маленьке вічко в таку кімнату, то людина, що стоїть в одному її кутку, здається спостерігачеві гігантом, а людина, що стоїть в іншому кутку, - карликом.

Не залишить байдужими відвідувачів і розділ виставки, присвячений штучному інтелекту. Наукова фантастика любить полякати нас антиутопіями, в яких кіборги підпорядковують собі людину. Однак уже сьогодні ми користуємося послугами розумних машин і часом сліпо їм довіряємо.

"Ми ще не знаємо, чи є це благословенням або прокляттям. Ось чому ми і дивимося на цей феномен з усіх боків, намагаючись з'ясувати плюси і мінуси", - каже директор музею Ян Оле Кріг.

Амбівалентність технологій з використанням штучного інтелекту демонструє "найнятий" музеєм робот, який на час роботи експозиції замінив живих екскурсоводів і водить, оснащений тривимірної камерою і чисельними датчиками, відвідувачів виставковими залами.

Виставка в Музеї природознавства в Мюнстері буде працювати до 27 жовтня 2019 року.