Маленький хижий птах – борнейский підвид малайської совки (Otus brookii brookii) – був вперше зареєстрований в дикій природі з 1892 року.

Цей птах може виявитися окремим унікальним видом, який заслуговує місця в Червоній книзі, впевнений еколог Смітсонівського центру перелітних птахів Енді Бойс, який сфотографував цей невловимий підвид в гористих лісах гори Кінабалу в Сабаху, Малайзія, пише НВ.

«Коли я вперше побачив сову, емоції наростали досить швидко – абсолютний шок і хвилювання від того, що ми знайшли цю міфічну птицю, а потім чисту тривогу через те, що я повинен був задокументувати це якомога швидше», – сказав Бойс.

«Судячи за розміром, кольором очей і середовищем проживання, я знав, що це малайська совка. Більш того, беручи до уваги особливості оперення цього птаха, відомі зразки в межах роду Otus і птахів на Борнео і Суматрі, O. b. Brookii, ймовірно, є унікальним видом і вимагає подальшого вивчення», – підкреслив автор відкриття.

Сови цього виду важать близько 100 грамів. Обидва підвиди сови є ендеміками Південно-Східної Азії – Otus brookii brookii на острові Борнео і Otus brookii solokensis на Суматрі. Маленькі сови з роду Otus часто показують швидку розбіжність після ізоляції в цьому регіоні. Фактично, індонезійський архіпелаг складається з островів, які сприяють розбіжності видів, а Борнео і Суматра особливо схильні до явища видоутворення.

Випадкове відкриття відбулося в рамках 10-річного дослідження еволюції життєвого циклу птахів на горі Кінабалу на семи дослідних майданчиках на висоті від 1500 до 1900 метрів. Під час пошуку гнізд технік Кіган Транквілло повідомив Бойсу, тоді ще докторанту Університету Монтани, про те, що він помітив сидячу сову, більшу і з іншим оперенням, ніж та, що регулярно зустрічається в цьому районі совка O. spilocephalus luciae.

«На жаль, ми здатні зберігати тільки те, що знаємо і назвали. Якщо цей рідкісний птах є ендеміком тільки Борнео і є його власним видом, заходи по збереженню більш вірогідні. Єдине, що ми бачили під час цього інтенсивного дослідження, підтверджує, що ця сова живе в зрілих гірських лісах, ймовірно, вище району дослідження. Вона знаходиться під загрозою втрати місця існування через зміни клімату, вирубки лісів і видобуток пальмової олії», – сказав Бойс.

Майже всі дані з цього виду відносяться до Суматранського підвиду. Поширення, біологія розмноження і розмір популяції O. b. Brookii повністю невідомі.

Правильне визначення статусу O. b. brookii може мати важливі наслідки для збереження обох підвидів сов, враховуючи, що кожен з них є ендемічним для островів видом.