Попри свою перевагу над сучасниками, давні кенгуру не залишили прямих нащадків.

Понад 40 тисяч років тому території південно-західній Австралії були повні гігантських кенгуру. Procoptodon, відомий як короткомородий кенгуру, мав пазуристу лапку з одним пальцем (у сучасних кенгуру їх три), важив понад 118 кг і їв рослини.

Згідно з новим дослідженням, опублікованим в журналі PLOS One, великі щелепи цих істот дозволяли їм розжовувати тверді продукти, як-от зріле листя, стебла і гілки, коли інших джерел їжі було мало.

Лише в однієї тварини сьогодні є схожі кістки і м’язи щелепи: великі панди, які також харчуються їжею, яку важко пережовувати, як пагони бамбука, повідомляє ТСН.

Фактично, нове дослідження демонструє, що щелепа кенгуру була більше схожа за формою і функціями на сучасних панд, аніж сучасних кенгуру.



«В цілому, вони мали зовсім інакший від сучасних кенгуру вигляд. У них були товстіші тіла, довгі м’язисті лапи з витягнутими пальцями, часто лише одним, коробчату форму голову, більше схожу на коалячу», – сказав дослідження Рекс Мітчелл.

Оскільки вчені здогадалися раніше, що щелепи гігантських кенгуру дозволили їм вживати рослинність, яку важко пережувати, Мітчелл вирішив перевірити цю теорію та визначити, наскільки сильними були щелепи.

Він створив тривимірну цифрову модель черепа короткомордого кенгуру і відтворив його роботу. Мітчелл виявив, що гігантські вилиці цієї стародавньої тварини підтримували великі м’язи, які не дозволили вивихнути щелепу під час гігантських укусів. Окрім цього, кістки на передній і верхній частині черепа утворювали арку, яка допомагала запобігти скручуванню м’язів.

Згідно з дослідженням, фізіологія вимерлого кенгуру передбачає, що він пристосувався до пережовування твердих рослин краще за будь-яку іншу сучасну австралійську травоїдну тварину. Так, сучасні кенгуру, навпаки, віддають перевагу траві, квітами, папороті і моху.

«Здатність споживати рослини, які інші травоїдні тоді не могли їсти, надавало їм конкурентну перевагу у важкі часи», – сказав Мітчелл.

Втім, згідно з дослідженням 2015 року, короткоморді кенгуру не залишили сучасних нащадків. Їхній найближчий родич, ймовірно, смугастий валабі-заєць або кенгуру смугастий (Lagostrophus fasciatus). Ці крихітні сумчасті живуть лише на ізольованих островах біля узбережжя західної Австралії і уразливі для вимирання.



Нагадаємо, нещодавно дослідники створили два повноцінні ембріони північноафриканського білого носорога.