Ентузіаст Ден Крістенсен знайшов у полі дивовижне золоте кільце на шию вагою 446 грамів.

Музей Південно-Західної Ютландії назвав цю прикрасу «шедевром майже божественної якості».

Археологи вважають, що це своєрідне намисто датується періодом приблизно 1400-1700 років тому і відноситься до німецького залізного віку – періоду, що охоплює 400-800 роки нашої ери в Північній Європі, пише Ancient Origins.

Прикраса виготовлена ​​зі шматка золота у формі стрижня довжиною 93 см. Круглий переріз найвужчий у центрі і потовщується до країв. Його ширина становить 21 см у найширшому місці.
У повідомленні Музею Південно-Західної Ютландії додано, що потім стрижень був зігнутий у формі кільця, так що приблизно одна третина товстих кінців перекривається. Ця частина, що перекривається, має товсте тиснення у вигляді півмісяця. На кожному кінці вирізаний ряд плоских золотих намистин, тоді як у міру того, як стрижень починає звужуватися до центру, серповидний візерунок змінюється невеликим акуратним візерунком з борозен. Ззаду, між частиною кільця, що перекривається, припаяна тонка пластина.
Загалом виходить елегантний «шедевр майже божественної якості». На сьогодні в Данії знайдено лише 10 подібних намист із карбованим візерунком. Остання знахідка – одна з найкрасивіших: припаяна пластина і фриз із плетеного золотого дроту роблять його дуже незвичайним.
Археологи вважають, що намисто було навмисно заховано його власником, а не підношенням богам. Февейл також вважає, що золоте кільце на шию ніколи не переміщали після того, як його закопали, тому що воно є у відмінному стані і зберегло свою форму, попри те, що чисте золото є податливим. Намисто Есбьєрга, швидше за все, було закопане під будинком власника, що було тимчасовим заходом, щоб врятувати коштовність під час нападу ворогів.