Світ вражає: Писати музику «силою думки»: вчені створили нейроінтерфейс
Нейрокомп'ютерні інтерфейси «зчитують» показники електричної активності мозку і перетворюють їх у код, за допомогою якого людина може обмінюватися сигналами з комп'ютером. Нова розробка в цій області дозволить складати музику і оформляти партитуру композиції, лише зосередившись на необхідних елементах.
Як і інші нейроінтерфейси, розробка використовує дані електроенцефалографії. Для реєстрації електричної активності на голову людини надягають «шолом» з електродами. Інтерфейс використовує дані про викликаний потенціал P300 – ця електрична реакція виникає, коли людина виконує якесь когнітивне завдання або стикається із зовнішнім подразником.
В сучасних нейроінтерфейси цей потенціал часто використовують для написання тексту «зусиллям думки». Людині демонструють таблицю символів, потім вона вибирає стовпець або рядок, в якій розташований потрібний символ. Коли людина зосереджується на обраному стовпці, електрична активність мозку змінюється – ця зміна реєструє електроенцефалограф. Після цього таким же чином вибирають потрібний символ з ряду. Дослідження 2000 року показало, що таким чином можна записати близько чотирьох символів у хвилину.
Схожим чином влаштований і музичний нейроінтерфейс. Користувач вибирає з таблиці необхідні ноти, акорди і паузи. У випробуваннях розробки взяли участь 18 осіб, в тому числі професійний композитор. Учасники виконали три завдання. В ході першого необхідно було записати слово за допомогою нейроінтерфейсу, у другому – скопіювати мелодію, в третьому – самостійно скласти музичний фрагмент і записати його через нейроінтерфейс. Професіонал впорався із завданнями краще, проте успішних результатів досягли всі учасники випробувань.
Як і інші нейроінтерфейси, розробка використовує дані електроенцефалографії. Для реєстрації електричної активності на голову людини надягають «шолом» з електродами. Інтерфейс використовує дані про викликаний потенціал P300 – ця електрична реакція виникає, коли людина виконує якесь когнітивне завдання або стикається із зовнішнім подразником.
В сучасних нейроінтерфейси цей потенціал часто використовують для написання тексту «зусиллям думки». Людині демонструють таблицю символів, потім вона вибирає стовпець або рядок, в якій розташований потрібний символ. Коли людина зосереджується на обраному стовпці, електрична активність мозку змінюється – ця зміна реєструє електроенцефалограф. Після цього таким же чином вибирають потрібний символ з ряду. Дослідження 2000 року показало, що таким чином можна записати близько чотирьох символів у хвилину.
Схожим чином влаштований і музичний нейроінтерфейс. Користувач вибирає з таблиці необхідні ноти, акорди і паузи. У випробуваннях розробки взяли участь 18 осіб, в тому числі професійний композитор. Учасники виконали три завдання. В ході першого необхідно було записати слово за допомогою нейроінтерфейсу, у другому – скопіювати мелодію, в третьому – самостійно скласти музичний фрагмент і записати його через нейроінтерфейс. Професіонал впорався із завданнями краще, проте успішних результатів досягли всі учасники випробувань.
Коментарів: 0
Загрожувало п’ять років: волинянка кілька разів знімала гроші з картки подруги по чарці
Сьогодні 18:47
Сьогодні 18:47
«Працював над собою, тому перемагав»: у Луцьку – забіг пам’яті спортсмена-Героя Романа Гаврилюка. Фоторепортаж
Сьогодні 17:49
Сьогодні 17:49
Більше не ухилянт: як волинянин після скарги прокурора отримав відтермінування від призову
Сьогодні 17:21
Сьогодні 17:21
У Києві обірвалася канатна дорога через Дніпро: з води дістали тіло чоловіка. Оновлено
Сьогодні 16:52
Сьогодні 16:52
Волинський центр МВС продає авто за 55 тисяч. Фото
Сьогодні 15:25
Сьогодні 15:25
На Волині попрощалися з військовим Василем Логвинюком
Сьогодні 14:28
Сьогодні 14:28
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.