Світ вражає: Таємниця «Землі-Сніжки». Учені з’ясували, як живі організми пережили один з найгірших льодовикових періодів
Близько 700 мільйонів років тому світ зазнав найгіршого льодовикового періоду, відомого як «Земля-Сніжка».
Він поставив під загрозу виживання більшості організмів – від кисневозалежних представників морської фауни до ранніх тварин, на кшталт простих губок.
Тривалий час учені розмірковували над тим, як саме живі організми могли вижити за таких непростих умов. Проте нове дослідження, опубліковане ученими з Університету Макгілла у Монреалі у Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS), дає відповідь на це питання, повідомляє ТСН.
Команда дослідників вивчила багаті на залізо скелі, що лишилися від покладів льоду часів Землі-Сніжки у Австралії, Намібії та Каліфорнії. У лабораторіях Єльського, а також у Нанкінському університеті в Китаї учені розчавлювали породи, багаті на залізо, та розчиняли їх у кислоті, після чого досліджували кількість різних ізотопів заліза.
Завдяки цьому вони з’ясували, що залізо у скелях, що утворилися у відкритому океані, іржавіло значно менше, ніж залізо з каменів, що утворилися ближче до суші – там, де крижані покриви на краю материків торкаються океану. Ржавіння було б неможливим без наявності у залізі кисню. А отже – кисень був й океані, хоч здебільшого й у прибережних регіонах. Постачала його тала вода.
«Докази вказують на те, що попри те, що більшість океанів протягом льодовикового періоду були непридатними для життя, до ділянок, де заземлений крижаний покрив почав відшаровуватися, надходила тала вода, що містила багато кисню», – зазначив у прес-релізі седиментолог університету Макгілл Максвелл Лехте. На думку учених, там, де лід стикався з морем, існували навіть цілі «оксигенові оазиси», що давали змогу примітивним формам життя пережити льодовиковий період.
За словами Лехте, це працювало таким чином – повітряні бульбашки, захоплені замерзлим льодом, надходили у воду, що танула, і збагачували її. Цей процес був своєрідним «льодовиковим кисневим насосом».Учені припускають, що таким чином «Земля-Сніжка» не лише не вбила живі організми, а й навіть посприяла їхній еволюції.
«Той факт, що льодовиковий період відбувся відразу перед тим, як з’явилися складні тварини, доводить, що існує зв’язок між «Землею-Сніжкою» та еволюцією тварин. Непрості умови могли стимулювати диверсифікацію первинних тварин у більш складні форми», – зазначає Лехте.
Він поставив під загрозу виживання більшості організмів – від кисневозалежних представників морської фауни до ранніх тварин, на кшталт простих губок.
Тривалий час учені розмірковували над тим, як саме живі організми могли вижити за таких непростих умов. Проте нове дослідження, опубліковане ученими з Університету Макгілла у Монреалі у Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS), дає відповідь на це питання, повідомляє ТСН.
Команда дослідників вивчила багаті на залізо скелі, що лишилися від покладів льоду часів Землі-Сніжки у Австралії, Намібії та Каліфорнії. У лабораторіях Єльського, а також у Нанкінському університеті в Китаї учені розчавлювали породи, багаті на залізо, та розчиняли їх у кислоті, після чого досліджували кількість різних ізотопів заліза.
Завдяки цьому вони з’ясували, що залізо у скелях, що утворилися у відкритому океані, іржавіло значно менше, ніж залізо з каменів, що утворилися ближче до суші – там, де крижані покриви на краю материків торкаються океану. Ржавіння було б неможливим без наявності у залізі кисню. А отже – кисень був й океані, хоч здебільшого й у прибережних регіонах. Постачала його тала вода.
«Докази вказують на те, що попри те, що більшість океанів протягом льодовикового періоду були непридатними для життя, до ділянок, де заземлений крижаний покрив почав відшаровуватися, надходила тала вода, що містила багато кисню», – зазначив у прес-релізі седиментолог університету Макгілл Максвелл Лехте. На думку учених, там, де лід стикався з морем, існували навіть цілі «оксигенові оазиси», що давали змогу примітивним формам життя пережити льодовиковий період.
За словами Лехте, це працювало таким чином – повітряні бульбашки, захоплені замерзлим льодом, надходили у воду, що танула, і збагачували її. Цей процес був своєрідним «льодовиковим кисневим насосом».Учені припускають, що таким чином «Земля-Сніжка» не лише не вбила живі організми, а й навіть посприяла їхній еволюції.
«Той факт, що льодовиковий період відбувся відразу перед тим, як з’явилися складні тварини, доводить, що існує зв’язок між «Землею-Сніжкою» та еволюцією тварин. Непрості умови могли стимулювати диверсифікацію первинних тварин у більш складні форми», – зазначає Лехте.
Коментарів: 0
Як отримати «тисячу Зеленського». Інструкція від уряду
Сьогодні 20:01
Сьогодні 20:01
Графік вимкнення електроенергії на Волині 26 листопада
Сьогодні 19:42
Сьогодні 19:42
Дощ і до 7° тепла: якою буде погода на Волині цього тижня
Сьогодні 19:05
Сьогодні 19:05
Більш як половина – податківці і прокурори: рішення МСЕК щодо інвалідності майже 1700 посадовців перевірять
Сьогодні 18:46
Сьогодні 18:46
Справу, в якій прикордонника і двох волинян виправдали за хабар, знову розглянуть у суді
Сьогодні 18:27
Сьогодні 18:27
У Люблинці попрощалися з 23-річним Героєм Віталієм Коренем
Сьогодні 17:49
Сьогодні 17:49
Коаліція дронів виділить €1,8 мільярда Україні до кінця року
Сьогодні 17:32
Сьогодні 17:32
Тривожні кнопки встановлені у 564 школах Волині
Сьогодні 16:59
Сьогодні 16:59
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.