Світ вражає: Сиваш, Синевир та Амазонія: 7 дивних фактів про світові водно-болотяні угіддя
Чим людство завдячує болотам и чому їх треба захищати, а не знищувати?
Водно-болотяні угіддя або ветленди – це суша, що тимчасово або постійно покрита водою. Це екосистеми, де вода є головним фактором, що визначає середовище і відповідно рослинний та тваринний світ, пише Ольга Денищик для Вокруг Света. Ветленди включають природні екосистеми: озера, ріки із дельтами, болота, мангрові ліси, торф’яники, коралові рифи, прибережну зону морів та океанів. Важливою умовою є глибина не більше 6 метрів. Тобто весь Сиваш – це ветленди, а ось в Азовському морі так можна назвати лише прибережну зона, тому що середня глибина моря – 8 метрів.
Є штучні ветленди: рисові чеки, водосховища, пруди.
Ветленди продовжують годувати велику частину людства, особливо в Азії, населення якої залежать від рису і прісноводної риби. В Бангладеш, де 50% країни – це ветленди, говорять, що рис і риба – і ось вам бангладешець.
There is no free lunch (не буває безкоштовного обіду) – говорить один із законів екології, і платою за зруйновані ветленди є зменшення кількості води у річках, зменшення кількості риби, зниження якості води, збільшення інтенсивності природних катаклізмів: повіней, циклонів, цунамі для яких ветленди були природними перепонами.
Тварини і рослини зникають у прісноводних екосистемах скоріше, ніж у всіх інших. Не дивно, бо з 1700 року наш блакитний глобус втратив 87% ветлендів! На них були збудовані міста (Амстердам! Амстердам!), які осушувались та перетворювались на сільсько-господарські угіддя через видобуток торфу. Протягом століть збирались живі істоти для продажу туристам (знамениті коралові намиста наших прабабусь).
7 фактів про водно-болотяні угіддя, котрі вас можуть здивувати:
1. В басейні Амазонки через день відкривають новий вид тварини чи рослини. Нещодавно було відкрито новий вид прісноводного дельфіну!
2. Ветленди міжнародного значення реєструються та охороняються Рамсарською конвенцією. Наразі в Україні існує 39 Рамсарських угіддь, загальним розміром у 786 321 га (35 Амстердамів!!).
3. Найменше із Рамсарських угідь України – це озеро Синевир – 29 гектарів, найбільше – Східний Сиваш – 165 000 гектарів.
4. В Україні WWF проводить роботи по відновленню водно-болотних угідь (відновлення островів Єрмаков, Малий Татару та озера Катлабух).
5. По території України проходить південна межа північних оліготрофних боліт. Оліготрофи — це рослини, а також мікроорганізми, що живуть на ґрунтах (або у водоймах) з низьким вмістом поживних речовин, наприклад, в напівпустелях, сухих степах, на верхових болотах. Назва походить від давньогрецьких слів ὀλίγος — «незначний» і τροφή — «живлення». Оліготрофні болота утворюються за рахунок винятково дощових опадів, а оскільки дощова вода майже не містить мінеральних речовин, то і рослини там можуть рости тільки специфічні. Як дізнатися, що болото оліготрофне? Не науково кажучи, це там, де росте журавлина, що витримує низьку якість бідного на мінеральні речовини ґрунту.
6. В Україні продовжують функціонувати меліоративні системи, що дренажують землі, які вже не використовуються людиною тривалий час. Тим самим, марно виснажуються ветланди.
7. В Україні торфовища із товщиною торфу більше ніж 0.7 метри у минулому займали приблизно 1,200,000 га, а зараз залишилось трохи більше половини – 639,500 га.
Водно-болотяні угіддя або ветленди – це суша, що тимчасово або постійно покрита водою. Це екосистеми, де вода є головним фактором, що визначає середовище і відповідно рослинний та тваринний світ, пише Ольга Денищик для Вокруг Света. Ветленди включають природні екосистеми: озера, ріки із дельтами, болота, мангрові ліси, торф’яники, коралові рифи, прибережну зону морів та океанів. Важливою умовою є глибина не більше 6 метрів. Тобто весь Сиваш – це ветленди, а ось в Азовському морі так можна назвати лише прибережну зона, тому що середня глибина моря – 8 метрів.
Є штучні ветленди: рисові чеки, водосховища, пруди.
Ветленди продовжують годувати велику частину людства, особливо в Азії, населення якої залежать від рису і прісноводної риби. В Бангладеш, де 50% країни – це ветленди, говорять, що рис і риба – і ось вам бангладешець.
There is no free lunch (не буває безкоштовного обіду) – говорить один із законів екології, і платою за зруйновані ветленди є зменшення кількості води у річках, зменшення кількості риби, зниження якості води, збільшення інтенсивності природних катаклізмів: повіней, циклонів, цунамі для яких ветленди були природними перепонами.
Тварини і рослини зникають у прісноводних екосистемах скоріше, ніж у всіх інших. Не дивно, бо з 1700 року наш блакитний глобус втратив 87% ветлендів! На них були збудовані міста (Амстердам! Амстердам!), які осушувались та перетворювались на сільсько-господарські угіддя через видобуток торфу. Протягом століть збирались живі істоти для продажу туристам (знамениті коралові намиста наших прабабусь).
7 фактів про водно-болотяні угіддя, котрі вас можуть здивувати:
1. В басейні Амазонки через день відкривають новий вид тварини чи рослини. Нещодавно було відкрито новий вид прісноводного дельфіну!
2. Ветленди міжнародного значення реєструються та охороняються Рамсарською конвенцією. Наразі в Україні існує 39 Рамсарських угіддь, загальним розміром у 786 321 га (35 Амстердамів!!).
3. Найменше із Рамсарських угідь України – це озеро Синевир – 29 гектарів, найбільше – Східний Сиваш – 165 000 гектарів.
4. В Україні WWF проводить роботи по відновленню водно-болотних угідь (відновлення островів Єрмаков, Малий Татару та озера Катлабух).
5. По території України проходить південна межа північних оліготрофних боліт. Оліготрофи — це рослини, а також мікроорганізми, що живуть на ґрунтах (або у водоймах) з низьким вмістом поживних речовин, наприклад, в напівпустелях, сухих степах, на верхових болотах. Назва походить від давньогрецьких слів ὀλίγος — «незначний» і τροφή — «живлення». Оліготрофні болота утворюються за рахунок винятково дощових опадів, а оскільки дощова вода майже не містить мінеральних речовин, то і рослини там можуть рости тільки специфічні. Як дізнатися, що болото оліготрофне? Не науково кажучи, це там, де росте журавлина, що витримує низьку якість бідного на мінеральні речовини ґрунту.
6. В Україні продовжують функціонувати меліоративні системи, що дренажують землі, які вже не використовуються людиною тривалий час. Тим самим, марно виснажуються ветланди.
7. В Україні торфовища із товщиною торфу більше ніж 0.7 метри у минулому займали приблизно 1,200,000 га, а зараз залишилось трохи більше половини – 639,500 га.
Коментарів: 0
На війні загинув уродженець Волині Андрій Калуш
Сьогодні 09:49
Сьогодні 09:49
РФ била по Волині по об’єктах критичної інфраструктури: пошкоджені будинки, без світла 215 тисяч абонентів
Сьогодні 09:28
Сьогодні 09:28
На Бахмутському напрямку загинув волинянин Микола Голодзьон
Сьогодні 09:07
Сьогодні 09:07
У Луцьку не їздитимуть тролейбуси, школярів перевели на дистанційне, – Ігор Поліщук про ситуацію в громаді
Сьогодні 08:05
Сьогодні 08:05
Вчені виявили найпотужніші космічні промені, які у 40 000 разів перевищують енергію видимого світла
Сьогодні 00:29
Сьогодні 00:29
28 листопада: свята, події, факти. День подяки у США і День працівника системи фінансового моніторингу
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
78-річна Шер оголосила про завершення музичної кар'єри
27 Листопада 2024 23:49
27 Листопада 2024 23:49
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.